"Ворскла"
програла перший домашній матч у новому сезоні. В принципі, з
полтавською командою це трапляється не вперше. Кожного разу на
це були свої причини: від банального несприйняття командою
нового тренера до елементарного вищого класу команди-суперниці.
Що ж сталося цього разу з "Ворсклою" суботнього вечора?
Спробуємо розібратися у причинах такої непереконливої гри.
Почнемо з тренерської дуелі. Тут
слід сказати, що Микола Павлов чи не вперше за часів своєї
роботи у Полтаві вчисту тактично програв своєму луганському
візаві Анатолію Волобуєву. "Зоря" дуже грамотно побудувала гру,
не давши, по суті, жодного шансу господарям. Не раз під час
матчу довелося спостерігати за такою картиною: Йован Маркоскі
намагається розігнати атаку команди, але попереду партнери всі
прикриті ("Зоря" грамотно перекриває всі вільні зони). Йовану
доводиться пригальмовувати і віддавати передачу не вперед, а
впоперек чи назад. Розгадати луганську загадку нашому тренеру
так і не вдалося до кінця матчу. По-перше, не спрацювала
"козирна" заміна від Павлова: Чичиков-Янузі, яка давала свої
плоди в попередніх матчах (у Львові проти "Карпат", в домашньому
матчі проти "Нафтовика" та в матчі першого туру проти ФК
"Харків"). На цей раз обидва молоді нападники були просто
з’їдені екс-ворсклянином Омоко, який в центрі захисту гостей
відіграв практично безпомилково. По-друге, надто коротка лава
запасних і дефіцит гравців креативного плану (причиною цього є
не зовсім зрозуміла кадрова політика, яка за своїм характером
нагадує "точкову" селекцію, але на ділі поки що такою не є) не
дозволяє нашому тренеру кардинально міняти гру. Вже після
першого тайму було зрозуміло, що довгий розіграш м’яча "до
вірного" за такої гри ні до чого не призведе і потрібно
змінювати тактику. Потрібна була швидкість. Але, на жаль, цього
не відбулося. Замінити флангових гравців, які втомилися (Єсін і
Главіна) було просто ніким. Молодий Локтіонов (поки один з двох
новачків команди), як здалося, поки просто психологічно не
готовий до гри на такому рівні. В цьому плані досить показовим
був епізод наприкінці матчу, коли Єсін здійснив рейд до лінії
штрафного майданчика і не пошкодував м’яча, віддавши проникливу
передачу на Локтіонова. Останній просто не зрозумів партнера. За
повної невизначеності щодо потенційного кадрового підсилення
("Шукаємо", - сказав на післяматчевій прес-конференції Микола
Павлов. А от чи знайдуть?) єдиним резервом виглядає Денис
Кулаков, який відновлюється після травми і на досить пристойному
рівні відіграв перший тайм у матчі дублюючих складів днем
раніше. Він чи не єдиний поки потенційно може додати гостроти в
передній лінії, вийшовши з лави запасних.
Другою причиною поразки, на мій
погляд, є те, що лідери команди – а це, зокрема, Маркоскі і
Кравченко знизили до себе вимоги. Сергію явно не пішла на
користь нашумівша історія з переходом до київського "Динамо". В
матчі в Сумах у нього був чи не найбільший відсоток браку в
передачах з усієї команди. А в матчі проти "Зорі", якби не
кілька стандартів, які брався виконувати Сергій, взагалі важко
було сказати, чи перебував такий гравець на полі. А кілька
невиправданих обводок Йована в другому таймі поблизу штрафного
майданчика змусили замислитися, чи все гаразд в команді з
дисципліною. Микола Павлов після матчу запевнив, що тут все
гаразд. Хотілося б вірити. А корінь цієї проблеми знову ж
зводиться до короткої лави запасних. Ще навесні Павлов заявив,
що не бачить в центрі поля альтернативи Кравченко і Маркоскі,
але тоді це було продиктовано їхньою відмінною грою. Зараз наші
лідери перебувають явно не у найкращій формі. Але альтернативи
їм все одно нема. Саме відсутність конкуренції і веде до
зниження мотивації. Звичайно, нище своїх можливостей відіграли і
інші лідери команди – Главіна, Єсін, Долганський, в пасиві якого
рокова помилка під час розіграшу суперниками кутового. Тут знову
доводиться говорити про відсутність конкуренції у воротарській
лінії, адже другий голкіпер Остапенко поки може вийти на поле
лише у випадку травми Сергія.
Ще однією причиною непереконливої
гри команди може бути недооцінка суперника, продиктована
перемогою над ФК "Харків". Хай не ображаються на мене луганчани,
але сумарний клас гравців "Ворскли" на даний момент є дещо
вищим, ніж гравців "Зорі". Тому тут доцільно говорити про те, що
скоріше "Ворскла" програла матч, аніж "Зоря" його виграла. А,
можливо, в деяких гравців просто починає розвиватися "зіркова
хвороба"? Але рівень суперника в першому турі був нищий, ніж в
другому. З цим погодився після матчу і Микола Павлов. Цікаво, чи
акцентував він увагу своїх підопічних на цьому перед матчем?
Якщо і акцентував, то схоже, що далеко не всі почули тренера.
Підіб’ємо підсумки. Матч програно.
З потенційних шести очок, які могла здобути команда лишилося
лише три. Враховуючи календар наступних ігор (виїзд в
Сімферополь, матч вдома з київським "Динамо", виїзд у Львів до
амбітного новачка, де склав зброю сам донецький "Шахтар", а
потім рандеву і з самим "Шахтарем") картина вимальовується і
зовсім невтішна. З іншого боку добре, що гравців опустили з
небес на землю. Цей матч досить яскраво продемонстрував, що і
тренерському штабу і самим гравцям ще є багато над чим
працювати. Час для роботи над помилками ще є. Наскільки гарно
наша команда засвоїла урок від гостей з Луганська зможемо
побачити вже через тиждень у Сімферополі.
Олександр ДАННИК.
