We are the champions!..

ФК "Велика Багачка" — "Локомотив" Гребінка 2:1 (0:1)

Вагін (14), Баштовий (74), Міславський (86)

"Велика Багачка": В. Цибулько, Окриков, Безуглий, Таран, Хижняк, Федоришин, Коломієць (Дубницький, 46), Зав’ялов (Міславський, 34), Зіпунніков (О. Цибулько, 90+), Калюжний, Баштовий.

"Локомотив": Крупниченко, Дубравін, Шевченко, Ященко (Богуш, 90+), Ірклієнко (Глушко, 89), Мєдвєдєв, Симоненко (Вагін, 11), Лях (Забіла, 72, Козлов, 78), Богомаз, Бабенко, Франчук.

Судді: Матяш, Дробітько, Біліченко (усі — Полтава)

Попередження: Франчук

Вилучення: Таран (45), Калюжний (66), Окриков (90) — Мєдвєдєв(45), Франчук(66)

20 липня. Велика Багачка. Стадіон "Колос"   1200 глядачів.

Якщо вірити футбольній статистиці, цьогорічний вихід ФК "Велика Багачка" до фіналу кубка області став четвертим в історії багачанського футболу. Три попередні, легендарного для старшого покоління місцевих уболівальників "Харчовика" в 1978 році та "Маяка" з Рокити в 1998 і 2001 завершилися невдачами. Однак фінал кубка на великобагачанську землю завітав уперше і ця спроба нарешті принесла успіх. Початкові матчу передувала невелика церемонія з винесенням трофею перед широкою публікою, промовами голови обласної федерації футболу Анатолія Дяченка та голови Великобагачанської райдержадміністрації Олега Діденка. Усе це налаштовувало місцевих уболівальників до оптимізму. Однак оптимізм — одне, а реальна гра — зовсім інше. І першимим активність у ній виявили гості. Кілька пробних атак, і Вагін, вийшовши на заміну замість граючого тренера Сергія Симоненка, скористався помилками багачан у захисті — 0:1. Цей же нападник кількома хвилинами потому мав стовідсоткову нагоду подвоїти рахунок, але вдарив вище там, де, здається, простіше було би влучити. Взагалі, дебютна частина матчу проходила за помітної переваги "Локомотива". Крім автора гола, мали нагоди й інші гравці команди, Дубравін, Мєдвєдєв та іже з ними просто возили суперника в центрі поля. У "Великої Багачки" у ці хвилини мало що вдавалося. Був потужний удар Зав’ялова, але у натовпі хтось прийняв його на себе, не давши снаряду долетіти до воріт.

Переломним у грі можна вважати епізод на 28-ій хвилині. Після удару Зіпуннікова м’яч залітає у ворота, проте арбітр голу не фіксує : офсайд.

Саме з цієї миті гра почала вирівнюватися, щоб у другому таймі покотитися вже на ворота "Локомотива". Очевидно у перерві тренер господарів Володимир Гришко знайшов якісь аргументи, які змусили його підопічних бігати швидше, пасувати точніше і т. д. Однак це було потім, а ще у першому таймі були два падіння Зіпуннікова у чужому карному майданчику та інцидент, внаслідок якого обидві команди пішли на перерву у неповному складі. Знову ж таки, подібне, тільки з іншими учасниками, було в середині другого тайму. П’ять вилучень — це часом не рекорд для фіналу кубка? Знавці, підкажіть!

Одразу після перерви обидві команди взяли шалений темп. Безуглий та Зіпунніков по черзі б’ють майже впритул: Крупниченко виручає. Вагін кидає у швидку контру Бабенка — тут вже багачанський воротар вдало грає на виході. Той же Баштовий влучає в перекладину, а добити нікому. Це все епізоди, коті мали місце протягом якихось двох хвилин ігрового часу. Поступово стало помітно, що витримувати такий темп футболістам з Гребінки все важче, і вони починають тиснутися до власних воріт. Ще й рахунок такий приємний, так і шепче: потримай м’яч, потягни час. Їх суперники йдуть на штурм великими силами. По воротах б’є навіть Окріков. Знову воротар на висоті.

Далі мав місце ще один інцидент. Гравець гостей Лях опинився на газоні, а м’яч продовжує залишатися у грі. З гребінківської лави запасних вимагають зупинити гру. Хтось робить це настільки емоційно, що працівникам міліції доводиться проводити виховну роботу з порушником спокою. У мене взагалі існує підозра, що поняття "фейр плей" останнім часом тратують дещо перекручено і гіпертрофовано. Хай про це колись при слушнішій нагоді, проте лейтмотив такий: суддя добре бачить, коли гравцеві справді непереливки (он і в звітному матчі кареті "швидкої допомоги" довелося виїздити безпосередньо аж на поле), він тоді самостійно зупинить гру. У всіх інших випадках — лежи, відпочивай.

"Великій Багачці" вдалося відігратися, коли до фінального свистка лишалося трохи більше 15 хвилин. Хижняк зі штрафного швидко відпасував на вільного Баштового, той без завад наблизився до воріт і потужно пробив. 1:1 і радості багачанських вболівальників немає меж.

Після цього атаки на ворота гостей накочуються одна за іншою. Як з гармати стріляє Дубницький, гребінківський воротар відбиває на кутовий з величезними зусиллями. У самісіньку "дев’ятку" цілить зі штрафного Хижняк. Проте зняти павутину йому не судилося: Крупниченко витягується у струнку і відводить чергову загрозу. Були шанси й у "Локомотива". Воротар господарів необачно вискочив на перехоплення, пролетів повз м’яч, проте Бабенкові не судилося закинути круглого у порожні ворота.

Гравці, тренери, судді, вболівальники почали потроху готуватися до доданого часу. І саме тоді стався найключовіший момент усієї гри. Олександр Міславський отримав м’яч на фланзі і розпочав свй фірмовий слалом. Четверо гравців суперника лишилися зправа-зліва по борту, а багачанський форвард опиняється сам на сам з воротарем і невідпорно б’є. "Велика Багачка" вже попереду. Ще кілька надзвичайно довгих і нервових для обох команд хвилин, вилучення Окрикова за фол останньої надії і все!.. Кубок вперше у своїй історії проведе наступний рік у Великій Багачці.

Далі було море радості, гравецької та уболівальницької. У шампанському викупали і тренера Володимира Гришка, і співзасновників клубу — Володимира Журавля та Ігоря Діденка. Були відзначені індивідуальними призами кращі гравці фіналу у складах обох команд: Олексій Крупниченко та Олександр Міславський. І найбільш урочиста мить: Анатолій Дяченко вручає капітанові багачан Руслану Окрикову омріяного кубка. Є!!! Щось мені підказує, що трофеєві у Великій Багачці сподобається, і він спробує залишитися тут довше, ніж на рік.

Анатолій КАРПОВ