ФК Полтава - 20-09-2011, 07:09 - sasa 9

Андрій Конюшенко : \”У наших планах вийти до першої ліги\”

Андрій Конюшенко : \”У наших планах вийти до першої ліги\”

Андрій Конюшенко – досить відомий футболіст. У 2002 році він став чемпіоном та володарем Кубка України у складі донецького «Шахтаря». Окрім цього, пограв за «Оболонь», запорізький «Металург», «Волинь», «Іллічівець», «Зорю» та «Металіст». Торік Конюшенко перейшов до друголігової «Полтави». Після жеребкування Кубка України Інформаційний центр «зелено-білих» зателефонував до Андрія Конюшенка.  

\"Андрій– Результатами жеребкування задоволені?
– Та ні, не дуже, по правді. Хотілося б зіграти з простішою командою на цьому етапі. Не так, щоб відразу на «Карпати». Але що нам залишається? Будемо грати проти хорошої команди, яка має досвід виступів у Європі. «Карпати» показують хороший футбол, правда, в цьому році, як я розумію, у львів’ян час невдач.

– То може, не все для «Полтави» так погано?
– Та ні. В «Карпат» це тимчасове явище, збіг обставин, не більше. Склад команди не змінився. Так що для «Полтави» це суті справи не змінює.

– Торік «Карпати» проти «Гірника-Спорт» грали резервним складом. Якби у вас був вибір – ви б хотіли виступити проти запасних гравців чи все ж проти основи?
– Краще все-таки проти основи пограти. Хочеться зустрітися з провідними футболістами. Та й цікаво буде подивитися, як наша молодь проявить себе на фоні команди, що грала у Лізі Європи.

– Як ви в «Полтаву» потрапили?
– До мене зателефонував Анатолій Безсмертний і запропонував пограти в «Полтаві», допомогти команді вирішити завдання виходу у першу лігу. Я ще з президентом поговорив, і ми дуже швидко про все домовилися. У мене з керівництвом давно були хороші стосунки, тому я без проблем погодився грати в Полтаві.

– І як, виходить у вас допомагати?
– Стараюся. Одною ногою не граю. У другій лізі футбол зовсім інший, силовий. Тут роблять ставку на фізичну підготовку. З Прем’єр-лігою нема чого порівнювати. Тут менше думки, більше бігу. Але попри це, ми стараємося грати в футбол і прагнемо підвищитися у класі.

– У команді виконуєте роль дядька?
– Ну, хіба на полі. Підказую хлопцям. Власне від мене цього й вимагають. Я думаю, що так все і має бути. Досвід повинен помагати молоді.

– Нерідко дядьки можуть і «ляща» дати молодому партнеру…
– У моєму розумінні такого бути не може. Краще словом. Хоча, колись справді старші гравці могли дати стусана. Але зараз і молодь інша стала.

– Розкажіть про «Полтаву». Чим клуб живе?
– Президент будує для нас нову базу, поля. У нього є амбіції. Тому для команди він створює всі умови, хоче розвиватися. Десь за місяць має бути нове штучне поле. В наших планах вийти в першу лігу. Торік нам не вдалося цього зробити – ми програли у стикових матчах.

– В передостанньому турі вас вилучили з поля…
– Першу жовту картку мені дали на 20-ій хвилині за затримку часу (сміється). Буває ж таке? Тут судді зовсім інші, ніж у вищій лізі. Якщо порівнювати, то в Прем’єр-лізі судять ще більш-менш непогано. А другу картку мені по ділу дали – притримав суперника за футболку. Тут нема з чим сперечатися. От кажу – все для нас робиться, а ми поки не виправдовуємо цих сподівань. Але в футбол граємо і намагаємося на полі думати.

– Анатолій Безсмертний – досить молодий тренер. Очевидно, і тренувальний процес відбувається за принципами сучасного футболу?
– Так, тренеру 42 роки. Він сучасний наставник. Час на місці не стоїть, тому треба дивитися вперед. У нас нема старих «фішок» – тестувань, біганини… Ми працюємо з м’ячем, намагаємося комбінувати, прискорюватися, щоб наш футбол не був однотипний.

– Наскільки реальними є ваші шанси на вихід до першої ліги?
– Поки що ми займаємо друге місце (відставання від «Миру» з Горностаївки становить 1 очко. – Авт.). Нашими конкурентами є Краматорськ і команда з Херсонської області, яка зараз йде першою. Ще я чув, що Кременчук хоче боротися за вихід. Але мене особисто більше цікавить наша гра.  

– Ви багато пограли проти «Карпат». Які матчі найбільше запам’яталися?
– Та всі пам’ятні, бо в «Карпат» завжди була хороша команда. Якось, чи то в 1999-у році, чи то в 2000-у забив львів’янам два м’ячі. Виступав я тоді за «Металург» з Запоріжжя. Ми грали вдома і виграли, здається, 3:1. Пам’ятаю, що тоді на полі були Стронціцький, Мізін… На жаль, я блокнота з матчами не веду, це дружина щось там записує (сміється).

Інформаційний центр ФК «Карпати»

Погода