Ідеальний рахунок

\”Ворскла\” – \”Чорноморець\” 0:0

\”Ворскла\”: Долганський, Ярмаш, Цуррі, Краснопьоров, Даллку, Сачко (Безус, 67), Есін, Медведєв, Кулаков, Маркоскі, Деспотовскі.

\”Чорноморець\”: Руденко, Шандрук, Ващук, Гришко, Бондаренко, Білецький, Ребенок, Васкез, Левига, Діденко, Якименко (Васін, 58).

Попередження: Васкез, 18, Діденко, 38, Бондаренко, 88.

0:0 – ідеальний рахунок на думку легендарного Еленіо Еррери. Це означає, що жодна з команд не припустилася результативних помилок. Воротарі зберегли свої ворота від голів, захисні редути стримали атаки суперника, кожна з команд набрала по очку. Все в рівновазі.

 Схоже, у «Ворсклі» відчутна ігрова криза. Дуже хотілося написати, що команда, назважаючи на шалений опір «Чорономорця», дивом не змогла розпечатати ворота одеської команди. Що Віталій Руденко провів один з найкращих матчів, спіймавши кураж і відбиваючи шквал ударів полтавських форвардів. Що ворскляни гризли зубами газон і лише відчайдушна гра захисників не дозволила відкрити рахунок в цьому матчі. Що… Перелік можна продовжувати. 

У Полтаві цього матчу чекали з надією і обережністю. Прогнози були дуже стримані. Але усі сподівалися у глибині душі, що не зовсім приємні останні результати команди були випадковістю. Відновилися від травм Сачко і Єсін. Деспотовскі перед матчем запевняв, що відступати нікуди і буде показано, «хто в домі хазяїн». Кількість нічиїх уже навіть не відповідала статистиці і математичній ймовірності. Суперник – мотивований, але розібраний «Чорономорець», який тільки шукає свою гру. Полтава очікувала бою.

 Що уболівальники отримали насправді? Середній темп гри, невисокий рівень боротьби, мінімум небезпечних моментів і повна відсутність гольових. А головне – важко було помітити той вогник в очах, завдяки якому здобувався результат у матчах з лідерами українського футболу.

 Матч розпочався у невисокому темпі із короткочасними сплесками активності з боку обох команд. «Ворскла» на правах господаря взяла ініціативу до своїх рук, «Чорноморець» відразу погодився вести гру на контратаках. Одна з них закінчилася несильним ударом з десяти метрів у руки Долганському. Полтавчани намагалися атакувати правим флангом, де активністю відзначались Кулаков і Ярмаш, але простріли і навіси не досягали мети. Єдиний форвард господарів, Василь Сачко, ніяк не міг перетнутися з м’ячем поблизу воріт моряків. У одеситів активніше працював лівий фланг, де розганяв атаки своєї команди Ребенок. 

Чим запам’ятався перший тайм? Постійними безадресними навісами у виконанні полтавчан, двома необов’язковими жовтими картками Васкезу і Діденко, кількома потенційно небезпечними штрафними, які не виправдали таких сподівань і величезною кількістю браку в передачах з боку обох команд. У роздягальні команди йшли під тиском свисту уболівальників, яких, на жаль, з кожним матчем на трибунах усе менше…

У перерві фан-сектор вивісив баннер в пам’ять Андрія Хомина. Глядачі оплесками згадали півзахисника «Ворскли». Також під оплески на другий тайм вийшли і футболісти. Уболівальник вірив у свою команду…

Другий тайм розвіяв ці сподівання… Стартова активність гравців «Ворскли» згасла дуже швидко. Небезпечні навіси у перші хвилини другої половини гри так і залишились без ударів по воротах. Тягуча гра без відчайдушної боротьби, з вражаючою кількістю браку в передачах, продовжувалась до 65 хвилини, коли право на штрафний здобули гості. Левіга з 28 метрів завдав крученого удару. Кидок Долганського і хрестовина врятували господарів. Цей момент, здавалось, завів команди. Ввімкнули швидкість полтавчани. Їм намагались відповідати одесити. Глядачі затамували подих: «Невже прокинулись?»… Ні. Кілька ударів з дальньої відстані, заблокованих захисниками, швидко пригасили запал команд. Безус, який на 67-й хвилині змінив втомленого Сачка, запам’ятався лише дальнім несильним ударом через 10 хвилин у руки Руденку.

В останні 15 хвилин команди обмінялися неточними ударами головою. Була ще жовта картка Бондаренку за фол на Маркоскі і розбите в одному з єдиноборств обличчя Васіна. На фінальний штурм, останню надію уболівальників, «Ворскла» так і не спромоглася. Наслідок – пронизливий свист невдоволення з трибун… Свистіли не результату, свистіли грі… 

Нудна, тривожна, неприємна нічия. 0:0 – ідеальний результат…?

Як завжди, декілька слів про уболівальників. Фан-сектор знову відпрацював достатньо активно, на відміну від граючих команд. Перекличку з центральною трибуною підтримало більше рядових глядачів. З’явилися призабуті прапори, що теж удостоїлось схвальних відгуків. На жаль, голосне «Вперед, Полтаво!!!» не змогло долинути до сконцентрованих на грі футболістів. 

Аналізуючи гру полтавчан у цьому матчі, неозброєним оком помітна втрата мотивації деякими футболістами. Як наслідок – порушення командної гри, якої остерігались усі суперники. Значна кількість браку зумовлена низьким рівнем рухливості і пропозиції для пасу. Виключення з гри захисниками гренадера Сачка нівелювало перевагу на флангах. Відсутність партнера для останнього пасу поставило проблему для технічного Маркоскі. Щодо захисту, то тут без суттєвих помилок. Але це швидше «заслуга» нападу «Чорноморця», який не зміг поставити важких задач перед обороною. А ось що заслуговує на увагу, так це доволі емоційне спілкування полтавчан між собою. Схоже, психологічний стан команди також не на висоті…

Тренерський штаб на чолі з Павловим чекає тяжка робота по виведенню команди на звичний психологічний, фізичний та мотиваційний рівень. І вже зрозуміло, що без свіжих вливань в колектив це буде зробити надзвичайно складно. Без підвищення конкуренції в складі прогрес гравців малоймовірний. 

Sonyksson