Інтерв'ю гравців, тренерів - 28-01-2010, 08:01 - sasa 7

Денис Кулаков: \”Мій перехід до \”Дніпра\” – вигадки журналістів\”

Денис Кулаков: \”Мій перехід до \”Дніпра\” – вигадки журналістів\”

Півзахисник біло-зелених про себе, родину, Полтаву, комп\’ютерні ігри, шашлики та перехід до “Дніпра”.

«Не шкодую, що обрав «Ворсклу»


– З якими почуттями ти два з половиною  роки тому приїхав до Полтави?
– Мене переповнювали позитивні емоції. Я до цього часто грав у орендах, а контракт був підписаний з донецьким «Шахтарем». До орендованих гравців тренери завжди ставляться с пересторогою. Можна награвати певні комбінації, а потім футболіст за контрактом повернеться до колишнього клубу. Мені потрібна була команда, яка на мене справді б розраховувала. Мій друг Сергій Кравченко коли грав у «Ворсклі» телефонував і казав, щоб я перебирався до Полтави. Розповідав, що у «Ворсклі» все класно – гарний колектив та чудове місто. У 2007 році я знаходився на зборах із «Шахтарем». Мене викликав начальник команди, сказав, що є три варіанти: «Іллічівець» (Маріуполь), ФК «Харків» і «Ворскла». Я відповів, що їду до Полтави. Мені з першого дня сподобалось. А через півроку полтавський клуб викупив мій контракт у «гірників». С тих пір я повністю заспокоївся. Був дуже задоволений. Адже тепер у клубі на мене розраховували як на свого футболіста.


– Який був вирішальний фактор того, що ти перейшов у «Ворсклу»?
– Я часто спілкувався з Валерієм Гошкодерею по телефону (помічником Анатолія Момота, який у той час виконував обов’язки головного тренера – авт.). Він постійно мене запрошував. Було видно, що клуб зацікавлений, і це приємно. Тому я згодився без довгих обдумувань і зараз задоволений своїм вибором.

«Перехід до «Дніпра» – чутки»

– Зараз говорять про твій перехід до «Дніпра» (Дніпропетровськ), можеш прокоментувати ці слухи?
– Ти вірно назвав це слухами. До мене з «Дніпра» ніхто не звертався. Переговорів ніяких не було і бути не може. Я з «Ворсклою». Мій перехід у “Дніпро” – вигадки журналістів. Хтось, щось, десь почув, підслухав і виникла «новина». У мене контракт із «Ворсклою» і я нікуди не хочу йти, мені тут все подобається. Я навіть і не думав про те, щоб поїхати з Полтави.

– Можеш розповісти про своїх друзів? З ким із футболістів ти товаришуєш?
– З моїм другом Сергієм Кравченком ми познайомилися у Донецьку. Гуляли разом, в одній компанії. Спочатку були лише знайомі. Потім потоваришували. Також дружу із Костянтином Ярошенком («Іллічівець» Маріуполь), він у мене на весіллі був свідком. Загалом друзів-футболістів у мене багато.

– Брат Сергія Кравченка любить швидко їздити, навіть бере участь у вуличних перегонах. Сергій також може розігнатися. А ти витискаєш педаль газу до максимуму?
– Я люблю швидкість. Але є різниця між поняттями «швидка їзда» та «лихачити». Можна проїхати з вітерцем на хорошій трасі, якщо машина дозволяє (у Дениса «Мерседес» він «дозволяє»), як наприклад, дорога «Дніпропетровськ – Харків». Там гарне покриття і вона майже завжди порожня. А якщо по місту гасати, я не підтримую такого. Не ти вдариш когось, так тебе. Дурнів на дорозі багато. Коли замислюєшся над тим, скільки аварій із летальними випадками трапляється, відразу припиняєш їхати швидко.     


«Моя дружина  – донька футболіста»

– Ти  згадав про весілля. А можеш розповісти про свою дружину?
– Моя дружина – Аня, дочка футболіста, який зараз працює начальником команди «Шахтар-3». Раніше її батько, Володимир Юрійович Федоров, грав за Макіївську команду першої ліги. Зараз згадаю… Здається «Куйбишев». Вірно? (Останнє питання Денис адресував своїй дружині, відволікшись від телефонної розмови. «Так» – відповіла йому Аня – авт.). Ця команда виховала достатньо футболістів, які потім грали за «Шахтар». А з Анею познайомилися ми на дискотеці. Потім наші стосунки поступово міцніли. Ми жили три роки разом, і вирішили одружитися. Нещодавно, 3-го січня, відзначали річницю весілля.


«Добре на природі Полтавщини поласувати шашликами»


alt
– Які найбільші розчарування і радість траплялися в твоїй кар’єрі?
– На рахунок невдачі нічого згадати не можу. Намагаюсь запам’ятати лише хороше. Те, як ми виграли Кубок, наприклад. Я завжди розчаровуюсь, коли програє «Ворскла». Кожного разу, коли йду у роздягальню після поразки. Особливо, якщо глядачів прийшло мало на домашню гру.


– Якщо б зараз ти міг обирати будь-який клуб, куди б пішов грати?
– У «Манчестер Юнайтед». Я постійно граю цим клубом на комп’ютері у футбол. Мені подобається атлетичний та силовий англійський футбол.


– У віртуальному футболі, яка найрозгромніша перемога була?
– Ох, оце питання. Я вже давно не грав. Але бувало різне перемагав і 7:0 і 8:0.


– А хто чемпіон «Ворскли» з комп’ютерного футболу?
– Зараз ніхто в нього вже не грає. Раніше любили із Сергієм Кравченком позмагатися (Сергій частіше грає за лондонський «Арсенал» – авт.). З перемінним успіхом проходили наші турніри. Але в Ялті нам на такі пустощі часу та сил не залишалося.

– Ти також любиш пограти у великий теніс. А як ще використовуєш вільний час?
– Надаю перевагу сімейному відпочинку. Нещодавно з дружиною був на фільмі «Аватар». Ми дуже полюбляємо ходити у кіно. У Полтаві любимо виїздити на природу, поїсти шашликів, подихати повітрям.

Офіційний сайт “Ворскли”

Погода