Деніс Ґлавіна: \”Я вважаю, що роблю крок вперед\”

За п’ять днів до матчу за Суперкубок України полтавська «Ворскла» зазнає відчутної кадрової втрати. Команду залишає хорватський легіонер Денис Главіна, який на правах оренди виступатиме за загребське «Динамо». Про причини зміни клубу Денис Главіна розповів в інтерв’ю turnir.com.ua.

– Денісе, коли переселяєтеся до Загреба?
– Я вже купив квитки на літак і в середу їду на рідну землю. Там продовжу кар’єру. Радий, що мені запропонували пограти у загребському “Динамо». Це клуб, про кар\’єру в якому я змалку мріяв.

– Коли виник цей варіант?
– Мій агент зателефонував мені під час тренувального збору в Ялті. Я відразу поговорив з нашим наставником Миколою Павловим. Він сказав, щоб я сам прийняв рішення. От я і вирішив пограти у чемпіонаті Хорватії.

– Яка основна причина вашого кроку?
– Я вважаю, що роблю крок вперед. Все-таки «Динамо» гратиме в Лізі чемпіонів, де нашими суперниками будуть елітні європейські команди. За матчами з участю загребського «Динамо» пильно стежать тренери національної збірної Хорватії. Тому я автоматично поліпшую свої шанси потрапити до рідної збірної. Не міг прогавити цього шансу.

– Чи переконував вас хтось із представників «Ворскли» зостатися в Україні?
– Ні, я прийняв рішення саме після розмови з тренером. Микола Павлов не дав сто відсотків, що він на мене розраховує. Я відчув, що варто пробувати свої сили в рідній країні. А «Ворсклі» зичу успіху. Спасибі уболівальникам. Дуже хочу, щоб мої колеги виграли у київського «Динамо» 11 липня. Цей матч дивитимуся on-line в Інтернеті.


– Ви родом з Хорватії, але знайшли своє щастя в Дніпропетровську. Як ваша дружина відреагувала на звістку, що потрібно переселятися?
– Вона була в шоці! Знає, що треба їхати в чужу країну, треба вчити іншу мову, звикати до життя на чужині. Декілька днів не могла оговтатися від цієї новини. До того ж, моя дружина працює в одному із банків Дніпропетровська. І тепер вона мусить звільнятися з роботи і їхати до Хорватії. Вона розуміє, що повинна підлаштовуватися під роботу чоловіка.


– Ви вже вирішили, де житимете по завершенні кар’єри: в Хорватії чи в Україні?
– Ні, я хочу, щоб ми оселилися в моїй країні, а дружина хоче жити в Україні. Не знаю, можливо мешкатимемо десь посередині між Хорватією та Україною. Побачимо.

– Ваша донька Ніколь яке має громадянство?
– Хорватське. Нещодавно вона його отримала. І українського донечка не позбулася. Ми з дружиною домовилися: Ніколь підросте і сама вирішить, який паспорт треба обирати.

– А яку мову розуміє донька хорвата та українки?
– Російську. Дотепер вона жила в російськомовному середовищі. Щоправда, декілька тижнів провела в Хорватії і так само трохи навчилася мови свого батька. Думаю, Ніколь знатиме багато мов.

turnir.com.ua