Десь Боженька допоміг…

\”Полтава\” – \”Олімпік\” (Донецьк) – 1:0 (0:0)
Одинцов, 90
Полтава: Романенко, Одинцов, Даценко, Жданов, Цапій, Сагайдак (Сірик, 46), Бідненко (Даньків, 60), Бессалов (Івашко, 77), Скепський, Зеленевіч (Обревко, 70), Козоріз
Олімпік: Махарадзе, Іванов, Зміївський, Драченко, ГРИШКО, Дорошенко, Огиря, Ковалевський (Голіков, 70), Волков, Шериф, Грибанов (Левіга, 63)
Попередження: Волков, 61, Драченко, 77, Махарадзе, 84.

15 жовтня. Полтава. Стадіон \”Локомотив\”. 1500 глядачів.

 

Понеділок – день важкий. Це в повній мірі відчули на собі футболісти обох команд. Адже ще опівдні було неясно, де ж відбудеться матч? Свою справу зробив дощ, який лив усю неділі і не припинявся в ніч на понеділок. Тим не менш, респект персоналу стадіону \”Локомотив\”, завдяки їхнім зусиллям, матч все ж відбувся, щоправда почався на півгодини пізніше.

Обидві команди перш за все боролися з газоном, а потім вже одна з одною. М\’яч вів себе непередбачувано, то прискорювався на мокрій траві, то застрявав в калюжах. Полтавці, які обрали в якості домашньої форми білий комплект, дуже швидко перетворили її в сіро-чорно-коричневий. Мабуть, так з ходу і не пригадаю, коли команда грала в подібних умовах.

Перший тайм у \”Полтави\” відверто не вийшов. Спроби грати в комбінаційний футбол на мокрому полі успіхом не увінчалися. Пресинг також не мав успіху. Гості ж швидше пристосувалися до складних метеоумов і стали турбувати Романенка. Причому в першому ж своєму моменті Грибанов не реалізував вихід сам на сам – Романенко відбив його удар. Це якщо говорити про реальні шанси, але крім них були удари з різних дистанцій і навіси. Після чергового спійманого м\’яча голкіпер не витримав і висловив партнерам, що він думає з цього приводу.

Удар у бік воріт Махарадзе відбувся, коли команди вже зіграли більше півгодини. Скепський вдарив злету, але дещо неточно. А до цього всі атаки полтавців забуксовували в середині поля, до дистанцій, з якою можна вдарити (по такій погоді саме те), господарі не добиралися. Козоріз боровся, скидаючи м\’яч партнерам, але, як на зло всі відскоки летіли в протилежні сторони.

У перерві Анатолій Безсмертний зробив перестановки і в другому таймі пішла інша гра. Вдало увійшов у гру Сірик, який разом із Козорізом змінили розклад сил у нападі. Тепер вже \”Полтава\” володіє перевагою і гості по кілька хвилин не можу вийти за центр поля. Але до пори до часу удари господарів летіли повз ціль молодого кіпера донеччан. В одному з епізодів удар по воротах завдавав Бідненко, після чого зашкутильгав і був замінений. Але і Даньків, і Обревко, які з\’явилися пізніше на заміну додали переваги і гостроти в діях команди. Коли ж залишалося грати 15 хвилин на полі з\’явився Івашко. Пропустивши кілька матчів, Руслан, звичайно, не в оптимальній формі, але допоміг, тому суперники приділяли йому підвищену увагу.

Апогей матчу – штурм воріт Махарадзе на останніх хвилинах гри. Найбільш реальні шанси у Обревко. Спочатку м\’яч після його флангової подачі прокотився по поперечині, а потім після зрізки захисника Олександр б\’є головою в порожні ворота, але м\’яч незбагненним чином пролітає над поперечиною. Невже удача відвернулася від \”Полтави\”? Але йде підключення Одинцова. З його ударом за меж штрафної насилу справляється Махарадзе, відбиваючи м\’яч в сторону. Атака триває, Обревко обіграє Шерифа (одного з 13 нігерійських футболістів, яких привезли і кинули в Дніпродзержинську) і навішує у штрафну. На м\’яч кидаються одразу троє полтавців та у Одинцова виходить завдати точного удару головою, а партнери на щастя не завадили один одному.

Дежавю, але тільки у зворотний бік: в Олександрії на доданих пропустили, а вдома, навпаки, забили і завоювали важливі три очки, – пише прес-служба містян.