Як у старі “добрі” часи…

08.03.2009 (неділя) ”Динамо” (Київ) – ”Ворскла” (Полтава) – 4:1

Київ, стадіон ”Динамо”, початок о 18.00, штучне освітлення, +5 градусів, 4000 глядачів.

Арбітр: Юрій Можаровський (Львів).

Асистенти: Олександр Войтюк (Бердянськ), В’ячеслав Валуєв (Запоріжжя).

Делегат ФФУ: Андрій Гаваші (Ужгород).

Інспектор: Володимир Туховський (Сімферополь).

”Динамо” (футболки сині): 31. Станіслав Богуш, 3. Бетао, 6. Горан Сабліч, 17. Тарас Михалик, 5. Огнен Вукоєвіч, 7. Карлос Корреа (26. Андрій Несмачний, 57), 36. Мілош Нинковіч (20. Олег Гусєв, 72), 11. Роман Єременко, 8. Олександр Алієв, 25. Артем Мілевський, 22. Артем Кравець (18. Сергій Кравченко, 69).

Запасні: 1. Олександр Шовковський, 32. Малхаз Асатіані, 4. Тіберіу Гіоане, 19. Флорін Чернат.

Головний тренер: Юрій Сьомін.

”Ворскла” (футболки зелені): 1. Сергій Долганський (к/к), 4. Арменд Даллку, 5. Олег Краснопьоров, 8. Денис Кулаков, 33. Андрій Бойко, 37. Григорій Ярмаш, 7. Йован Маркоскі, 9. Костянтин Ярошенко (20. Дебатік Цуррі, 46), 25. Геннадій Медведєв, 70. Дмитро Єсін, 11. Денис Главіна (17. Василь Сачко, 66).

Запасні: 12. Сергій Величко, 48. Володимир Чеснаков, 3. Філіп Деспотовскі, 40. Роман Локтіонов, 31. Олексій Чичиков.

Головний тренер: Микола Павлов.

Голи: 1:0 Алієв (15, пенальті), 2:0 Нінковіч (30), 2:1 Ярошенко (34), 3:1 Алієв (54), 4:1 Кравець (67).

Попередження: Маркоскі (74).

Полтавська “Ворскла” за усіма статтями поступилася в Києві лідеру чемпіонату “Динамо”. Поступилася, як раніше легко, не вимушено, без боротьби… 

Про таку гру улюбленої команди писати складно… Але спробуємо.

Здивував уже стартовий склад полтавців. Ні, вихід Бойка не став несподіванкою. Несподіванкою стало те, що ”Ворскла” вийшла на матч без номінальних нападників. І хоча коментатор відрядив у напад Главіну, але від початку матчу і до виходу на заміну Василя Сачка складалося враження, що у ”Ворскли” в нападі опиняються гравці по ситуації. Трішки дивно. Обирати в грі з ”Динамо” захисну тактику не дивно, але щоб зовсім без номінальних форвардів… Втім, тренеру видніше.

Гра розпочалася без розвідки. Кияни відразу запропонували швидкий темп і гравці ”Ворскли” почали помилятися. Як для третьої команди першості, якою ”Ворскла” була до матчу – занадто багато нервозності і браку. Все це закінчилося пенальті на 15-й хвилині. Описувати сам епізод немає особливого сенсу. Таких пенальті у ворота полтавців за всю історію зустрічей з ”Динамо” було предостатньо. Медведєв жорстко зустрів Кравця, той упав. Алієв з ”точки” був точним – 1:0. ”Динамо” продовжувало атакувати і на 30-й хвилині подвоїло рахунок. Захист ”Ворскли” лише спостерігав за триходівкою Мілевський-Алієв-Нінкович. Мілош без проблем переграв Долганського ударом з меж карного майданчика – 2:0. Здалося, що Сергій міг краще зіграти в цьому епізоді. Але звинувачувати його в голі, мабуть, не слід. Просто не виручив.

Гру практично було зроблено і кияни дозволили собі трохи розслабитися. Інакше як розслабленістю втрату м’яча в центрі поля, коли Маркоскі запресингував трьох!!! гравців ”Динамо”, пояснити важко. Йован кинув у провив по флангу Кулакова, Денис класно подав і Ярошенко головою без перешкод пробив Богуша – 2:1. Привітаємо Костянтина з дебютним голом у біло-зеленій формі. Здавалося, що інтрига відродилася, але як виявилося потім, це було останнє, чим можуть пишатися полтавці в цьому матчі.

І хоча перший тайм так і закінчився, але вже на початку другого ”Динамо”, яке судячи з усього, вирішило не відкладати справу у довгий ящик, зняло всі питання про переможця. Спочатку Алієв на 54-й хвилині класно виконав штрафний, а потім на 68-й хвилині після удару того ж таки Алієва невпевнено зіграв Долганський, і Кравець довів рахунок до розгромного – 4:1. Більше про що особливо і нема писати. Та і не хочеться… На полі була сьогодні тільки одна команда – ”Динамо”. Ну і зі сторони ”Ворскли” Денис Кулаков, який був єдиною світлою плямою на цьому темному фоні.

Залишається сподіватися, що до наступного матчу тренери і гравці зможуть проаналізувати помилки і полтавським вболівальникам більше не доведеться червоніти через гру улюбленої команди. Так, ”Динамо” зараз сильне і на повних парах мчить до чергового чемпіонського звання. Але програвати теж можна по-різному…

Олександр ПОЛТАВЕЦЬ