Ганьба чи закономірність?

Ворскла – Волинь 0:1

Гол: Піщур (33, с пен.)    

Ворскла: Долганський, Чеснаков (Ярмаш, 46), Даллку, Пєсков, Сєлин, Краснопьоров, Кулаков, Маркоскі, Рикун, Янузі, Безус (Сачко, 75)

Волинь: Неділько, Бута, Ващук, Бутко, Грінченко, Шарпар, Стевіч (Симінін, 90+3), Скоба, Гошкодеря (Пічкур, 46), Герасимюк (Парасків, 65), Піщур

Попередження: Рикун, Пєсков, Янузі,  – Ващук, Шарпар, Скоба

Вилучення: Рикун (57, друге попередження)

    Дуель наставників-друзів, прихована помста за знущання в першому турі в Луцьку, вибачення за невдалу гру в останніх поєдинках – матч-відкриття другого кола Прем’єр-Ліги обіцяв бути захоплюючим. Чи дійсно \”Волинь\” поступово набирає хід? Чи в глибокій кризі перебуває \”Ворскла\”? Відповіді повинен був дати матч.
    Перелічити цікаві моменти зустрічі вистачить однієї руки. Поєдинок розпочався у невисокому темпі. І винуватцем номер один у такому перебігу подій став вбивця усіх сподівань і надій футбольних цінителів – брак. Такої кількості передач супернику, помилок при обробці м’яча, пасів у нікуди не доводилося бачити уже давненько. Явно не цього очікували полтавські фанати, підготувавши красномовне полотно: \”Нас влаштує лише перемога\”.
    Ініціативою несподівано заволоділа \”Волинь\”. Перший дзвіночок пролунав уже на 5-й хвилині, коли Герасимюк вийшов на побачення з Долганським, але помітив у небі горобця, влучити в якого було для футболіста важливіше, ніж відкрити рахунок у матчі. Не влучив. Ні по пташці, ні по воротах. \”Ворскла\” спромоглася на відповідь через 17 обертів хвилинної стрілки. Активний Безус промчав з ескортом у вигляді Шарпара до володінь Неділька і сильно приклався до м’яча. Та голкіпер не злякався небезпечних дій Романа і від кулі тікати не став, а просто відбив круглого.
    Потім було кілька кутових біля воріт господарів, жовта картка Ващука за зрив атаки і пенальті. Піщур як танк крізь джунглі продерся через оборону полтавчан і був підбитий сміливим албанським партизаном Даллку. Швидкий ремонт, зарядка гармати, постріл – ціль вражена. 0:1 – і фанати погнали свою команду вперед.
    До честі футболістів у зелених футболках, вони намагалися провести диверсійні вилазки у стан ворога, хоч і старанно приховуючи власні можливості. Даллку хотів реабілітуватися за помилку в тиловій зоні, видаючи смачний пас на Рикуна. Олександр прийняв м’яч і… потужно злякав багатостраждального горобця, який сподівався, що біля воріт гостей йому буде спокійніше.
    Минуло 2 хвилини і Безус віддавав лялечку-передачу на Рикуна. 55-й номер оцінив епізод і несподівано пропустив на Кулакова, який схоже й сам не чекав такого подарунка. Удар – Неділько мріє про орден \”За оборону воріт від посягань загарбників\”. Заслужив, чого там.
    На останніх хвилинах тайму вирішив нагадати про себе арбітр-новобранець. Вирішивши, що на меморіальній табличці варто вписати і його ім’я, рефері розмахався жовтими картками. І якщо попередження Шарпару і Пєскову логічні, то в чому провинився Рикун – загадка нащадкам. А цей момент таки вартий уваги, з огляду на майбутні події.
    Другого тайму уболівальники очікували з надією. Адже гірше грати вже нікуди… Як виявилось – нема меж людським можливостям. Втомився бігати Рикун, адже такі фізичні навантаження він витримувати не готовий. От і вирішив Олександр влаштувати собі канікули й на наступний матч, у банальній ситуації зачепивши голкіпера гостей. Жовта, червона, приїхали.
    До кінця зустрічі можна згадати лише небезпечний штрафний недалеко від лінії карного майданчика біля воріт \”Волині\”. Та Маркоскі перекинути стінку не зміг. Все інше, що відбувалося на полі до фінального свистка – брак, брак, брак…
    З трибун лунало \”ганьба\”. Для тих футболістів, хто погано чує, було вивішено відповідний баннер і на фан-секторі. На післяматчевій прес-конференції Микола Петрович був щирий з журналістами. Вибачився за гру; пояснив обставини, які призвели до провального результату; окреслив ті кроки, які уже стали необхідними для розвитку команди. Інформації було дано вдосталь. І вона змусила задуматись. Напружене очікування зими і результатів спільних домовленостей по виходу з кризи… А поки – з вірою в майбутнє!
    Разом до нових перемог!