Футбол Полтавщини - 30-12-2010, 05:12 - olegda 8

Кобеляцький футбол. 2010 рік

Кобеляцький футбол. 2010 рік

Все наполегливіше стукає в вікна 2011 рік. А чим
запам\’ятався кобеляцьким вболівальникам футбольний рік, що минає?

Парабола
\”Колоса»

altГру головної команди Кобеляцького району в поточному сезоні
я б хотів умовно розділити на три частини: оптимістичний початок, яма та
порятунок.

«Оптимістичний початок» тривав перші три тури. В матчах з
Дмитрівкою, Градижськом та «Ворсклою» кобеляцька команда грала у свій звичний
футбол як для початку сезону. Грали як могли, але не більше того. Але це не
стало на заваді двом здобутим очкам (хоча з
«Темпом» кобелячани заслуговували на більше, чим поразка).

Матч з «Миргородом» в 4 турі став початком «ями», яка
тривала практично до закінчення сезону. На протязі цього періоду мені часом здавалося,
що команда виходила не грати, а мучитися
на полі. Не було ні гри, ні результату. Лише в матчах з рівними із собою
суперниками («Молодь» , «Пирятин» та Зіньків) кобеляцькі футболісти могли
більш-менш грати у футбол.

Справжнім жахом стала
виїзна гра в «Великою Багачкою» 26 вересня. Те, що тоді діялося на полі
футболом важко назвати. 0:6 – більше нічого сказати…

Для кобеляцької команди
останніми роками стало звичкою рятуватися від пониження в класі в останніх
турах. Не став винятком і поточний футбольний сезон. Перемоги над «Миргородом» та «Темпом» з Градижська
продовжили життя кобеляцькому колективу в першій лізі Полтавщини на наступний
сезон. А далі що?!

Взагалі з усіх матчів кобелячан
в цьому сезоні можна виділив лише перший тайм в Машівці («Нове життя») та матчі
з «Темпом» та Зіньковом в Кобеляках.
Саме на протязі цього періоду я бачив той «Колос», який по справжньому ГРАВ у
футбол. Але те, що було раніше, то був не футбол, а Бог зна що (я спеціально не
рахую матчів з «Молоддю», тому що керівництво полтавського клубу на протязі
року не змогло розраховувати на своїх основних гравців, зважаючи на їхню участю
в Всеукраїнських змаганнях).

Слід згадати і про участь
кобелячан в Кубку області, в якому підопічні Олександра Янковського дійшли до
чвертьфіналу без жодного(!) зіграного матчу (та по тому ж сценарію і вилетіли).
Якщо з «Газовиком» з Базилевщини все
було зрозуміло (відмова суперника), то ось з власною відмовою грати проти «Нового життя» не все так ясно. У
мене виникає питання, чому керівництво кобеляцької команди саме в останню мить
відмовилося продовжувати боротьбу за трофей, якщо про зустріч з «НЖ» було
відомо ще заздалегідь? В цій ситуація як не дивно крайніми виявилися
вболівальники, які без сумніву прийшли б подивитися на протистояння «Нового
життя» та «Колоса» (якщо не на своїх, то хоча б на зіркового Мелащенка та Ко
подивилися) за вихід до півфіналу. Але не судилося…

Я літом після програної ТЗ
з «Стандартом» із Нових Санжар в своєму огляді висловив думку, що «можливо Колосу прийшов час змінити
прописку», тому що «програє вже навіть друголігомим колективам». Я й досі не
змінив своєї думки. По грі «Колос» вже багато років не може конкурувати з
командами І ліги (якщо не рахувати групи аутсайдерів). На мою думку причина
цього криється в двох факторах: психології самих футболістів та ставлення до
них власного керівництва. Роками «колосята» борються за виживання, що не може
не сказуватися на психологічному стані більшості гравців. Крім того далеко не все так гладко у
ставленні керівництва клуба до футболістів (фактично це і стало причиною
переходу двох основних футболістів до інших клубів: Павло Сидорець поповнив
склад «Темпа», а Андрій Міщенко – «Нового життя») . Якщо керівник місцевого футболу хоче
результат – потрібно змінювати відношення до футболу . Ще б хотілося бачити
більше гравців рідного району у складі «Колоса». Крім того було б непогано хоча
б раз на півроку збирати ветеранів
місцевого футболу та разом шукати виходи з теперішнього положення. Потрібно
нарешті дослуховуватися до їхньої думки!

Кобеляччина має багато без
сумніву талановитих молодих футболістів, але вони не сильно прагнуть грати за
«Колос» (фактично все зводиться до ставлення керівництва до них), тому їдуть в
інші клуби шукати кращої долі. Їм просто не довіряють («легіонери кращі»).
Останніми десятиліттями було втрачено багато талановитої молоді. Якщо в найближчі
роки не зупинити відтік кадрів, то незабаром і грати буде вже нікому. Інколи
постає логічне питання: нащо взагалі кобеляцькій команді заїжджі футболісти, якщо
результату як не було так і немає? Я не маю претензій до кременчужан, але я за
корінних футболістів.

Скоро у двері головної
команди району будуть стукати молоді гравці «Лідера». Невідомо лише чи
знайдеться їм там місце…Буде жаль, якщо і їх ми втратимо.

Кобелячанин забиває за головну команду області

9 квітня в Одесі на стадіоні НТБ «Чорноморець» в Совиньоні дублюючий склад полтавської «Ворскли» зазнав поразки від місцевої команди з рахунком 1:3. Ви можете спитати, що спільного між кобеляцьким футболом та цим матчем? Відповідь дуже проста. Єдиний гол за полтавчан забив вихованець кобеляцького футболу (тренери Володимир Фесик та Микола Луценко) Владислав Тарганчук. На 3 хвилині зустрічі захисник «зелено-білих» отримав різку передачу від свого одноклубника Євгена Пєскова на дальню штангу та влучно пробив у дальний від кіпера кут воріт, тим сам відкривши рахунок в матчі. Це м’яч став першим голом Владислава за весь час його виступів у складі головної команди області.

Загалом юний оборонець «Ворскли» поточний рік може занести собі в актив. Саме в 2010 році Владислав закріпився в основному складі команди дублерів. Якщо підводити статистичні підсумки виступів кобелячанина за «Ворсклу», то слід зазначити, що загалом Тарганчук в 2010 році провів на полі 1873 хвилини (в попередньому році лише 385), забив 1 гол та отримав 4 попередження. Хороший сезон для молодого оборонця.

Невдачі
\”Бутенок\”-1 та \”Динамо\”

Для обох команд цей сезон став по своєму провальний.
«Бутенки» за один сезон з лідерів першості трансформувалися в явних аутсайдерів
та не понизилися в класі лише із-за щасливої примхи пані Фортуни (точніше через
скандал із «Авангардом»).

Неприємності не оминули і чемпіона Кобеляччини
останніх років. «Динамо» занадто довго входило в сезон. Як результат місцева
міліцейська команда так і не змогла по справжньому включитися в боротьбу за
золоті медалі та задовольнилася лише бронзою (яку згодом у зв’язку із зняттям
жуківської команди із розіграшу змінила на срібло).

Столичний
міні-футбол «Маленьких сов»

altЛіто – пора відпочинку. А справжні футболісти навіть
на відпочинку не забувають про футбол.

В червні місцева міні-футбольна команда «Маленькі
сови» у складі Юрія та Валентина Няйко,
Олександра Проскурні, Романа Мілька, Руслана Бабенка та Сергія Ісаєнка зуміла
успішно представити Полтавщину на фінальному турнірі з дворового футболу, що в
столиці нашої країни проводила фірма «PEPSI».

Шлях до Києва стартував з відбіркового турніру з
дворового футболу, який пройшов у Харкові. Крім кобеляччан Полтавщину тут
представляли команди із Пирятина, Гоголево (Шишацький район), Кременчука та
Полтави. Лише переможець змагань отримував право представляти Полтавщину на
Всеукраїнському турнірі із дворового футболу. І саме цими переможцями стали
кобеляцькі футболісти.

У фінальному
турнірі «Маленькі сови» змогли пробилися до дванадцяти кращих дворових команд
України. Як приз футболісти отримали комплект футбольної форми, спортивні
сумки, м’яч та футбольні ворота.

Дорогу
Чорбівській молоді!

altКоманда Віктора Труша стала справжньою грозою авторитетів
в ІІ лізі. Лідери першості – Котовське (рахунки
зустрічей 2:3 та 3:1), Будекспрес (0:0 та 0:1) та Радянське (3:6, 7:3)
недорахувалися очок в матчі з чорбівчаними. Загалом було дуже цікаво дивитися на цю молоду
команду по ходу сезону.

Хлопці повністю віддавалися на полі в кожному матчі.
Молоді, але дуже голодні до перемог гравці з Чорбівки на протязі всього
футбольного сезону 2010 року входили до числа команд, які боролися за вихід до
елітної ліги району.

Так, їм трішки не поталанило, але не треба засмучуватися.
Все ж таки 4 місце – це також непоганий результат. На мою думку чорбівчани в
наступному році будуть головними претендентами на підвищення в класі. Хочеться
вірити, що так воно і буде.

Битва
нервів в Дриженій Греблі

altЗагалом доволі нечасто команди-суперники вивозили з
Дриженої Греблі очки. В усі часи господарі вдома грали так, наче для них поточний
матч – як останній бій. Особливо це стосувалося матчів з «Динамо».

11 серпня в матчі-відповіді півфіналу кубка
Кобеляччини-2010 на порядку денному стояло лише одне питання : хто вийде у
фінал Кубка району? Перший матч цих команд закінчився несподіваною (як тоді
здавалося) виїзною перемогою футболістів Дриженої Греблі (над на той час
чинними чемпіонами) з рахунком 3:1. Матч-відповідь обіцяв вийти максимально
напруженою.

Матч виправдав всі сподівання. Навіть 2 вилучення у
складі обох команд на початку зустрічі анітрохи не зменшили напруги в цій битві.
Боротьба йшла на кожному клаптику футбольного поля всі 90 хвилин. Господарі хоч
і зазнали поразки з мінімальним рахунком, але за підсумком двоматчевої дуелі заслужено
вибили минулорічного володаря титулу з розіграшу Кубка!

Перша
ліга для будівельників

altВ попередньому сезоні \”Будекспрес\” в першості
другої за значністю ліги району зайняли 4 місця, цього ж року команда
будівельників здобула перемогу в ІІ лізі.

Загалом будівельники провели 24 матчі, в яких було
здобуто 20 перемог, 2 нічиї та 2 матчі було програно (різниця м’ячів 105-19). В
Кубку району команда дійшла до чвертьфіналу, де за підсумками двоматчевого
протистояння вони програли футболістам «Динамо» (0:0 та 0:2).

Найкращі бомбардирські якості продемонстрував новачок
команди Олександр Явтушенко, який відзначився у воротах противників 33 рази.
Бували матчі, коли саме майстерність гравця з Рибалок вирішувала рахунок матчу
на користь будівельників.

По ходу футбольного року на шляху кобеляцької команди
траплялися різні матчі. Були і славні виграші (як наприклад перемога в
«золотому матчі ІІ ліги» над Котовським з рахунком 5:2), так і невдалі матчі
(як то кубкова дуель з командою з села Красне), але в кожному матчі футболісти
«Будекспреса» демонстрували той футбол, який подобався рідним вболівальників.

Крім переможного сезону в ІІ лізі «Будекспрес» здобув
перемогу у турнірі, присвяченому Дню села Чорбівка.

Лутовинівський
прорив

altВ І лізі Кобеляцького району вже декілька років
виступають дві команди з сусіднього Козельщинського району – «Спартак» з
Рибалок та лутовинівська «Спарта». Саме останні цього року зробили справжній
фурор в місцевому футболі, по черзі вигравши Кубок та чемпіонство Кобеляцького
футболу.

11 вересня в над принциповій фінальній дуелі
лутовинівські футболісти у серії пенальті з рахунком 4:3 перемогла футболістів
з Дриженої Греблі (основний час закінчився з рахунком 2:2). Спартанці перервали
переможну кубкову ходу «Динамо» , яка до цього нараховувала 2 підряд титули ,
та загалом всіх кобеляцьких команд до цього (якби не хотіли деякі люди з
керівництва місцевого футболу, які всіма силами прагнули, щоб трофей виграла
лише «місцева команда»). «Спарта» на ентузіазмі своїх власних гравців та
керівництва золотими буквами вписали свої імена в історію Кобеляцького футболу.

Цієї перемоги напевно б не було без рідних
вболівальників, які на протязі всього футбольного року палко підтримували
рідних футболістів на домашніх та виїзних іграх.

В чемпіонаті «Спарта» фінішувала другою, але через
скандал із Жуками саме лутовинівська команда здобула золоті медалі районної
першості 2010 року. Феноменальний футбольний рік для «Спарти»!

Іспанські
мотиви

altЗ 17 по 20 жовтня 2010 на узбережжі Коста де
Барселона-Мареcме (Іспанія) пройшов вже традиційний міжнародний юніорський
футбольний турнір Copa Sant Vincenç (Кубок Сан Вінценц).

Приємно, що Полтавщину на цих змаганнях представив ФК
«Лідер» з Кобеляк (тренер – Віктор Білорибець), який у своїй віковій групі
(U15) зайняли 8 загальнокомандне місце.

Кобеляцький футбол на цьому футбольному фестивалі представили Владислав
Кобель, Руслан Радченко, Едуард Іщенко, Сергій Підгорний, Ігор Таранушич, Андрій
Поцелуйко, Сергій Лашко, Віталій Циганко, Руслан Касімов, Владислав
Сінєльніков, Владислав Дейнека, Олександр Фещенко, Ігор Близнюк, Владислав
Омельченко та Олег Сабіров.

Матчі для «Лідера» давалися складно, проте підопічні
Віктора Білорибця в кожному матчі віддавали всі сили для перемоги. Перші 3 гри
були програні, але по грі кобеляччани
заслуговували на більше, чим поразки.

В останньому матчі
з німецькою ESG 99/06 «Лідеру» нарешті посміхнулася пані Фортуна.
Кобелячанам повністю вдалося продемонстрували свій футбольний клас. Як
підсумок німецька команда була розбита з
рахунком 5:1.

Подорож Європою
назавжди викарбувалася в пам’яті юних футболістів та тренерів, які не
пожаліли свого часу та коштів, а проїхавши пів-Європи довели, що наші спортсмени
не гірші інших.

Жуківське
не чемпіонство

Наприкінці футбольного року місцева спортивна
громадськість вибухнула скандалом, який став головною родзинкою 2010 року.

Насправді втрата «Авангардом» чемпіонства не стала
несподіванкою. Ще літом по району стрімко поширювалися чутки, що команда із
Жуків грає нечесно. Але в те, що Жуки таки втратять чемпіонство-2010 по певним
причинам не дуже вірилося…

«Згідно затвердженого положення про проведення
чемпіонату та першості Кобеляцького району з футболу, за команду тієї чи іншої
сільської ради мають право грати футболісти, які працюють, народилися або
проживають на її території. За поданими заявними документами (ксерокопії
паспортів та трудових книжок) у складі команди «Авангард» села Жуки були
задіяні 7 гравці-мешканці міста Кременчука та селища Білики. На них подані
копії трудових книжок із записами про їх працевлаштування в ФГ «Покрова 2006»
с. Жуки»…

Серед списку найбільше виділяються два
футболіста, які нещодавно стали чемпіонами області у складі ФК «Велика Багачка».
Мова йде про Олександа Диндікова та Сергія Зав’ялова.

«…Комісією було вивчено заявні документи команди
«Авангард» (Жуки) та прийнято рішення, що подані документи є фальсифіковані, а
команді «Авангард» Жуки в усіх матчах зараховано технічні поразки 3:0 (фактично
жуківську команду переведено до другої за престижністю ліги району).

Чемпіоном району автоматично стала команда «Спарта»
(Лутовинівка), чинний володар Кубка Кобеляччини.»

Щоб не говорили екс-чемпіони, що з ними «вчинили підло
і нечесно бездарні невдахи, випадкові і тимчасові люди в футболі», але якщо
порушення були – за них треба було відповісти.

Але не все так просто, як може здатися на перший
погляд. Мені на приклад і досі незрозуміло, чому за цю справу взялися лише
наприкінці футбольного сезону, якщо про порушення було відомо ще влітку?

Якщо керівники місцевого футболу не хочуть повторення
цих подій в наступних сезонах – потрібно змінювати правила щодо легіонерів. Без
цих змін в наступні роки будуть з’являтися нові «липові чемпіони» та нові
скандали.

Ну от здається і все. Від себе хочеться привітати всіх
читачів сайту вболівальників Ворскли з наступаючим Новим Роком та Різдвом
Христовим. Побільше перемог Вам в новому 2011 році!

Фото взяті із сайтів SoOD, ЕХО та ФК \”Чорноморець\” (Одеса)

Погода