Кубок Полтавщини. \”Пирятин\” – \”Велика Багачка\” – 2:3

Кубок Полтавської області, чвертьфінал. Перша гра.
ФК «Пирятин» — ФК «Велика Багачка» 2:3 (2:1)
Голи: Букша (21, пен.), Курочка (35) — Зіпунніков (20), Міславський (53), Зав’ялов (71).
«Пирятин»: І. Бих, Павленко, Федан, Букша, Бриленко, Проскурня, Тимченко (Острянський, 46), Курочка, Кирпиченко, Медяник, Ліпа.
«Велика Багачка»: Любченко, Окриков, Таран (Макорин, 77), Ротань, Баштовий, Дубницький     (Свірідов, 84), Зав’ялов, Миколаєнко, Ященко, Міславський, Зіпунніков (Коломієць, 54).
Судді: А. Павлюченко, Березняк (обидва — Лубни), Надутік (Миргород).
Попередження: Свірідов.
Пирятин. 28 червня. 250 глядачів.

Кубкові матчі майже завжди позначені особливою напругою. За великим рахунком, кубкові дуелі стають єдиним шансом для команди, яка об’єктивно поступається у класі, втерти носа фаворитові. Звітний матч у Пирятині відповідав статусові кубкового більш, ніж… Розв’язка цього двораундового протистояння може бути ще несподіванішою, і про це наприкінці тексту.
Гра проходила за погоди якщо не жаркої, то дуже-дуже теплої. Проте на діях обох команд це ніяк не позначилось, навпаки, своєю активністю вони розігрівали самих себе, суперників, уболівальників до крайної межі. Справді, не так часто зустрінеш на обласному рівні протистояння такі динамічні і драматичні. Розпочали без розкачок-розминок. Секундна стрілка не завершила першого кола, як Медяник зумів пробратися до чужих воріт, після чого котнув круглого на Кирпиченка. Останній приклався від душі. Смачний, ще й із рикошетом ударом, удар, кіпер гостей Любченко ледве встиг парирувати. Багачани лишалися у боргу не більше 2 хвилин. Зіпунніков опинився перед воротами і спробував перехитрити воротаря «Пирятина». Але Бих виявився ще хитрішим і встиг підставити ногу під м’яч. Ще через кілька миттєвостей команди знову обмінялися загостреннями. На вістрі атак опинялися Букша і Зав’ялов. Третина години залишилася позаду, за моментами рахунок вже 2:2, а на віртуальному табло лишаються цілком реальні нулі. А ось гості з «Великої Багачки» вже виходять вперед. М’яч до карного майданчика найзахіднішої команди Полтавщини доправив Ященко. А потім захисники господжарів дали кілька спроб Андрієві Зіпуннікову, щоб переправити снаряд у сітку. Друга за ліком виявилася вдалою. Воротар «Пирятина», звісно, герой, однак, навіщо полишати його віч-на-віч з нападником суперника? Типовий приклад неузгодженості дій при грі в обороні.
Зате попереду у «Пирятина» у ці хвилини виходило краще. Одразу після розведення з центру в карному майданчику гостей мав місце епізод силової боротьби. Тимченко постраждав у протиборстві з Баштовим, давши привід рефері показати на точку. До м’яча підійшов Андрій Букша. «Цей заб’є», — впевнено сказали одразу кілька місцевих уболівальників. Пророки, напевне. Гравець «Пирятина» невідпорно спрямував круглого низом ліворуч від Любченка. 21-а хвилина, знову нічия.
Одним абзацем про уболівальників. З приємністю констатую, що в Пирятині теж формується фан-співтовариство, здатне підтримувати команду більш дієво, ніж просто власною присутністю. Щоправда, інколи їх трохи заносило, як-от у випадку зі слоганом, що базувався на кольорах команд (червоне — у «Пирятина», синє — у «ВБ»): «От ворот и до ворот красній синего е…» До фанів навідівся дільничний, після чого слогани стали більш відповідними літературній мові.
Тим часом обидві команди на полі не гаяли часу. Бих у чудовому стрибку намертво зафіксував м’яч після удару Миколаєнка. На 27-й хвилині, в ході чергової багачанської атаки круглий потрапив у руку оборонцеві господарів. Суддя жестом продемонстрував: бачу, грайте далі. Справді, епізод з категорії «на розсуд рефері».
До другого пирятинського голу теж доклав ногу Максим Тимченко (не розумію, чому його замінили у перерві — наступальні дії господарів чимало від цього втратили) — він видав пас у розріз, і Курочка потужним ударом з кількох метрів ледь не порвав сітку. «Пирятин» попереду. У час, що лишився до сигналу на відпочинок, гравці обох клубів продовжували запеклу боротьбу не тільки у безпосередній близькості від воріт, а й на решті ділянок поля.
Одразу після відновлення гри госпдарі втратили дві нагоди зробити вагомуц заявку на вихід до півфіналу. Вони сходили у швидкі відриви. Медяник при цьому трохи заліз в офсайд. Букша зумів уникнути цієї пастки, Окриков з Любченком спільними зусиллями відвели загрозу.
Рахунок став рівним завдяки помилці пирятинського захисту. Пас поітрям потрапив у воротарський майданчик до Міславського, і він головою переправив його до сітки. Чому поряд з їхніми воротами вільно ходять сторонні — хай беки «Пирятина» запитають один в одного.
Нічийний результат матчу змусив його учасників до ще азартніших дій. Свіжий Острянський зі зручної позиції махнув ногою повз круглого. Ротань з далекого і, здавалось, безпечного штрафного бабахнув так, що тільки й лишається сказати: воротар Ігор Бих — герой.
Але щоб не пропустити третього гола, від пирятинського кіпера вимагалося бути більш, ніж героєм. Вирішальний м’яч виник фактично з нічого. Зав’ялов отримав пас від Ященка, змістився до центру і несподівано вдарив з-під ноги суперника. «Ви мене проведете? — Тільки поглядом».
У час, що лишився, пирятинці вдалися навіть до пресингу, що в матчах проти «Великої Багачки» в обласних змаганнях загалом-то не практикується,  в намаганні врятувати поєдинок. До атак долучився навіть центральний захисник Павленко, котрий до того, як мені здалося, узагалі не перетинав центральної лінії. І фінальний свисток застав пирятинців в атаці. Цілком ймовірно, що вони заслужили в цьому матчі щонайменше нічию, однак підсумковий результат — одна з найдостовірніших і найсправедливіших речей у світі.
Анатолій КАРПОВ

P. S. Від осіб, наближених до керівництва пирятинського клубу, вийшла інформація, що команда не має наміру вирушати наступної неділі до Великої Багачки на гру-відповідь. Мовляв, грошей обмаль і шансів відігратися практично немає. Шкода, якщо правда. Команди подарували чудовий чи то трилер, чи детектив у Пирятині. Для чого позбавляти таких видовищ великобагачанських уболівіальників?