Першість Полтавщини - 27-04-2009, 07:04 - sasa 6

На гру зі своєю лавкою

На гру зі своєю лавкою

ФК «Лубни» — ФК «Велика Багачка» 0:1 (0:1)
ФК «Лубни»: Четвериков, Савченко, Баран, Нестеренко, Матяш (Мірошниченко, 62), Пархоменко, Козаченко (Порощай, 60), Загоруйко, Величко, Бортник, Шоха.
ФК «Велика Багачка»: Цибулько, Окриков, Безуглий, Гришанович, Ротань, Хижняк (Миколаєнко, 77), Міславський (Коломієць, 68), Зав’ялов, Калюжний, Баштовий (Зіпунніков,55), Ященко (Дубницький, 86).
Судді: Мулиндін, Яненко, Вакульчук (усі — Кременчук)
Гол: Калюжний (5)
Попередження: Бортник, Баран — Гришанович
26 квітня. Лубни. «Центральний». 200 глядачів.
Юнаки 0:1

Не знаю, кому як, а для мене звітна гра пройшла під знаком минулорічної. Хто забув, нагадаю, то був супердраматичний футбол, почасти скандальний поєдинок, один з центральних у першості-2008. «Лубни» тоді перемогли 2:1 і ця перемога, за великим рахунком, вплинула на конфігурацію усієї першості. Тож від усіляких аналогій і порівнянь нам нікуди не подітися. Тоді суперники мірялися силами на «Торпедо», тепер же перебазувалися на більш респектабельний «Центральний». І, відповідно, замість локомотивних гудків, футболістів та уболівальників збуджували до активності дзвони розташованої поруч церкви.

Не можна не згадати і про тих, хто на трибунах. Клуб-господар явив світу справжнісіньку фан-групу. Вони окопалися, разом зі своїми барабанами та банерами на вершечку східної трибуни. Місце не найзручніше, і тут доводиться згадувати афоризм, що для стовідсоткового фана події на полі — далеко не найголовніший елемент відвідин стадіону. Підтримували своїх гаряче, будь-хто позаздрив би, і робили це на французький манер (мій висновок базується на перегляді телетрансляцій). Себто, хтось один, найбільш буйний і голосистий, волав «Вперед, Лубни!», фан-група декламувала йому услід. До речі, кольори клубу, як неважко здогадатися, біло-блакитні, а на поле команда вийшла у біло-червоному…

Втім, досить захоплень сторонніми речами, давайте ближче до тіла, тобто до подій на зеленому газоні.

Швидкий гол став першою помітною подією матчу. Причому забитий він був теж у притаманній для «Великої Багачки» зразка минулого року манері. Мала місце штовханина біля воріт «Лубен», м’яч метався поміж своїми та чужими, і, врешті-решт, зусиллями граючого тренера гостей (Олег Калюжний забивав і рік тому, тоді гол був скасований через напад на воротаря, цього разу обійшлося) виявився запресованим у ворота. Гра тільки розпочалася, а на рахунку вже не нулі. Увесь подальший перебіг подій грунтувався на цьому фактові.

Наступне загострення виникло на 18-й хвилині. Великобагачанський форвард Зав’ялов протягнув м’яча самотужки із середини поля до чужих воріт, щоб подарувати його голкіперу. Кількома хвилинами потому Міславський технічно розпорядився круглим в оточенні гравців суперника і відпасував на все того ж Зав’ялова. Цього разу — вище воріт.

Якби рахували відсоток володіння м’ячем, цілком імовірно, що за ним «Лубни» ніскільки не поступилися б гостям, однак ніяких дивідендів з того команда у перші пів-тайму не отримала. Тільки на 32-й хвилині Матяш з близької відстані влучив у воротаря суперників, наступний удар заблокував ветеран «Великої Багачки» Окриков, зрештою епізод завершився вильотом м’яча за межі поля від ніг атакуючої сторони. Дуже скоро Пархоменко небезпечно виконав штрафний, спрямувавши м’яч кількома сантиметрами над перекладиною. Обидва моменти переконливо засвідчили серйозність лдубенських намірів, хоч, як і раніше за кількістю створених небезпек гості були далеко попереду. Для прикладу, на 39-й хвилині Міславський випробував екс-колегу Четверикова ударом з льоту. Той випробування витримав.

По перерві малюнок гри не змінився. «Велика Багачка» атакувала більше й небезпечніше, лубенці теж намагалися вести свою гру, огризаючись час від часу доволі гостро. Найдужче з усього того запам’яталося наступне.

51’: Чудову нагоду для подвоєння рахунку створює Хижняк. Відбирає м’яч в одного суперника, обігрує іншого, протяг до воротарського майданчика і відпасував точно на ногу Міславського. Кіпер знову з ударом ледь не впритул упорався.

53’: Ситуація дуже схожа, тільки цього разу плеймейкером виступав уже Зав’ялов, а м’яч в результаті розминувся зх воротами.

57’: Козаченко замикав у падінні діагональну передачу. Вигляд мало ефектний, однак наспраді гравцеві «Лубен» було не дуже зручно, ще й воротар заважав. Поруч зі стійкою.

63’: Міславський, отримавши м’яч з аута, елегантним порухом прокинув його повз захисника, наступним, не менш елегантним, не влучив у ворота.

73’: Запресований свіжим Порощаєм Цибулько випускає м’ч перед воротами, проте за секунду героїчно забирає його до рук.

Були в процесі гри й влучання в конструкцію воріт, і швидкі прориви, і комбінації-багатоходівки. Отак на зустрічних курсах команди й накотилися на фініш. Доречно відзначити, що господарів найчатіше рятував їх воротар Четвериков, у той час як лубенські нападники остерігалися, певно, надмірно навантажувати чужого кіпера і били здебільшого мимо.

Насмілюсь припустити, що перемогу великобагачанська команда присвятила своїм колегам, які відзначали урочисті моменти свого життя. В день матчу одружився капітан великобагачанців Микола Федоришин, а напередодні аналогічний відповідальний крок здійснив Сергій Ященко. Приєднуємося до вітань!

На завершення репортажу — пояснення нетрадиційного його заголовка. У місті на Сулі триває реконструкція найголовнішої спортивної споруди. Зокрема, роботи ведуть на західній, найкомфортнішій трибуні. Тож кілька місцевих уболівальників, не бажаючи сидіти на холодному і брудному бетоні, принесли із собою оригінальної форми ослінчики. Певно, усі вони — продукція одного й того ж майстра. Невже спеціально для футболу?

 

Анатолій КАРПОВ

Погода