Немає мотивації, немає результату

У другому поспіль виїзному матчі ворскляни не змогли не тільки перемогти, але й знову забити гол. Нічия з \”Севастополем\” – 0:0, стала продовженням безбарвної гри в Донецьку.

Севастополь – Ворскла – 0:0
Севастополь: Сокоренко, ШЕВЕЛЮХІН, Шандрук (Шевчук 74), Левандовскі, Болохан, Поліщук, Салхі, Бредун, Ференчак (Ківа 71), Дуляй (Зборовський 46), Агахова.
Ворскла: Долганський, Даллку, Краснопьоров, Селін, Ярмаш (Єсін 67), Чеснаков, Маркоскі (Оніка 90+2), Кулаков, Громов, Безус (Чичиков 79), Сачко.
Арбітр: Анатолій Абдула (Харків).
27 серпня. Сімферополь. Стадіон \”Локомотив\”.

Після таких матчів задаєшся питанням: яка насправді “Ворскла”? Та, що перемагала “Металіст” і “Динамо”? Це та команда і ті футболісти, що викладалися на полі з першої і до останньої хвилини? Чи та “Ворскла”, яка програла “Іллічівцю”, донецькому “Металургу” та зіграла внічию з “Таврією” та “Севастополем”? Мабуть така у нас команда, яка в залежності від випадку може бути різною. Забажає, зможе викластися на всі сто і здобути потрібний результат, а ні ― то… Головне мотивація…

Цікаво, що футболісти “Ворскли” постійно говорять про те, що в Полтаві уболівальник ходить лише на матчі з грандами, а на інші не дуже. А навіщо? Дивитися неспішне пересування футболістів по полю з мінімум небезпечних моментів біля воріт? От якби футболісти постійно відпрацьовували на всі сто на полі як у матчі з “Динамо”, тоді, дивись і уболівальник приходив би на домашні матчі регулярно і у великій кількості. А так, як кажуть “нема дурних…”

Прикро це констатувати, але, здається, до наступної гри з “Дніпром” ми так і не побачимо тієї “Ворскли”, яка нам подобається, яку ми хочемо бачити постійно. Добре , що попереду двотижнева перерва і футболісти встигнуть як слід відпочити і підготуватися до гри.

Щодо самого матчу в Сімферополі, то про нього можна сказати коротко: “Не цікаво!”. Початок, та зрештою і сам матч відбувався у повільному темпі. Чомусь зустріч більше нагадував тренувальний спаринг, ніж матч Прем\’єр-ліги. Мінімум моментів, мінімум гостроти біля обох воріт.

Однак за такої повільної гри саме “Ворскла” мала більше шансів забити. Особливо це стосується першої половини. На 20-й хвилині смачно до удару приклався Денис Кулаков, але голкіпер севастопольців Сокуренко зміг парирувати його і перевести м\’яч на кутовий. Знову довелося вступити у гру воротарю “Севастополя” і після удару здалеку Ярмаша. Взагалі ворскляни намагалися при будь-якій нагоді бити по воротах.

На 27-й хвилині Маркоскі зі штрафного спробував влучити у “дев\’ятку”, але Сокуренко виявися на висоті. А під кінець тайму нагадав про себе й кращий бомбардир Прем\’єр-ліги Василь Сачко. Як завжди Василь спробував забити головою після навісу, але не влучив по воротах.

На початку другого тайму мали можливість забити господарі. Сергій Ференчак влучив у ворота, де Долганський був вже безсилий допомогти, але врятував Чеснаков, який п\’яткою вибив м\’яч майже з лінії воріт.

Останнє слово було за ворсклянами. На 81-й хвилині непогано пробивав з кута штрафного майданчика Громов, але на заваді став Сокуренко. Зрештою, закономірна нічия, яка, здається, залишила задоволеними обидві команди.