Нульова нічия під дощем

\”Ворскла\” так і не змогла дотиснути луганську \”Зорю\”, хоча мала і перевагу територіальну і в кінці мачу ігрову. Мали кілька непоганих моментів, але на табло залишились самотні два нулі.

 

Зоря – Ворскла – 0:0

Протокол

 

Втратили два очка. Саме такі думки лізли в голову полтавським уболівальникам після фінального свистка. Форму в Ялті ворскляни зберегли, а ось з реалізацією моментів так нічого й не вирішили.

Стартовий склад все більш стає прогнозований. Лінії захисту і півзахисту не викликають значних труднощів при прогнозуванні, а ось форварди Миколу Петровича ніяк не можуть змусити визначити основного. Бараннік зараз в процесі повернення до думок про футбол, Сачко ніяк не намацає свою звичну забивну точку, Янузі… Не відмовиш цьому хлопчині у активності, працьовитості, але ж реалізація і стабільність – пора вже виходити з перспективних на впевнених. Ось у цьому матчі на вістрі діяв Безус, який напередодні поклав перший у кар’єрі дубль за молодіжну збірну.

“Ворскла“ відразу міцно заволоділа ініціативою і через яскраві комбінації шукала щастя біля воріт Шуховцева. Прізвище голкіпера ще не раз несамовито скандуватимуть прихильники “Зорі“ і тихенько крізь зуби цідитимуть уболівальники біло-зелених. А на п’ятій хвилині рахунок мав бути відкритим. Після подачі кутового Курилов спіймав стража воріт суперника на протиході і бив головою в кут, але команду виручив Каменюка, з стрічки винісши кулю прямісінько на Безуса. В один дотик треба було вирішувати, та момент був надскладним, не встиг Роман.

Не зумів забити сам – допоможи товаришу. Безус за десять хвилин видав пас-лялечку з правого флангу, Маркоскі зряче пропустив на Краснопьорова, а Олег поцілив в Юпітер, який зараз добре видно на нічному небі. Невгамовний Роман спробував підсікти м’яч після прострілу зліва, але ворота були правіше. \”Зоря\” відповіла небезпечним штрафним у виконанні Білого і активністю Каменюки, з якою без проблем справився Долганський. Штрафний від Безуса прийшовся в площину воріт, але чітко на досвіді діяв Шуховцев, а ось біля воріт полтавчан ввімкнувся в гру Хомченовський. Та найнебезпечнішим моментом було влучання в поперечку від всюдисущого Каменюки, який намагався перекинути Сергія. Слід відзначити і феноменальний пас Ліпартії.

Другий тайм помітно додав у боротьбі і браку. До чотирьох гірчичників у першій половині гри додалося ще два. Помітно скинули оберти господарі після заміни дуже активного Ліпартії. А Павлов вимагав перемоги, знявши Чеснакова і випустивши Янузі. І саме албанець міг ставати героєм поєдинку, але двічі у побаченні з голкіпером луганчан програв свою дуель.

Що робити коли не йде гра у Ребенка? Паша дуже старався, але все щось заважало. Правильно, дати дозвіл творити що забажається на фланзі чотиримоторному Селіну. В першому таймі Женя дещо відходив від вражень про гру за збірну України, дозволивши собі одного разу навіть небезпечно обрізатися біля власних воріт, а ось у другому закрив свою бровку від лицьової до лицьової. Чимось нагадав юного Лужного…

Під кінець матчу посилився дощ. Цукровий Аддо побоявся розчинитися і поспішив у роздягальню, заробивши пряму червону картку за жорстокий фол на Янузі. Гості притисли господарів до їх володінь і за останню п’ятихвилинку принаймні тричі мали змінювати цифри на табло. Ребенок закидав за комірець (в ігровому розумінні) Шуховцеву, але голкіпер потяг. Маркоскі лупив низом в кут – рикошет і чудеса реакції від ветерана голкіперської справи. І наостанок Янузі скинув собі під удар, але у відчайдушному підкаті на заваді став захисник. Фінальний свисток – всі думки перемикаються на Бельгію. Там буде гаряче…

Разом до нових перемог!

Віталій Сонікссон