Павлов: \”Перший тайм підтвердив наші побоювання\”

Микола Павлов (головний тренер Ворскли):
– Тепер вже не скажеш, що нам потрапила слабка команда. Я нашому президенту після жеребкування сказав, що найбільше не хотів отримати у суперники саме цю команду. Перший тайм підтвердив наші побоювання, а в другому ми зіграли на гідному рівні. Під кінець же наша молодь зловила кураж, було приємно на них дивитися. Тепер важкий поєдинок нас чекає в Румунії.

– Чи не час підсилити команду нападниками?
– Ви чули слова Ахметова? Він каже, що \”купив би і Мессі, але навряд він до них перейде\”? У колективних видах спорту один футболіст на результат не впливає.

– Чи сподобався вам Габріель Таржі?
– Мені він сподобався, але в нас Ребенок на його фланзі грав, тому їх гравець і не проявив свої найкращі якості. На лавочці нам все ж таки було тривожно сидіти. На відміну від нас, у них запас міцності є. У них традиції…ми в свою чергу тільки починаємо продовжувати закладене в свій час Пожечевським. Ми не купуємо масово гравців.Треба це робити як Анжи, наприклад … Але у нас ситуація в країні інша. Читайте між рядків …

– Кого б ви хотіли відзначити в команді?
– Нікого ніколи не виділяю. Навіть якщо когось міняю, то футболіста не лаю.

– Баранником ви задоволені?
– Не те слово! Приходжу до висновку, що треба нашій молоді ще більше довіряти. В 1992 році в Дніпрі у віці 16 років починав грати Гена Мороз. Він опинився в Кривбасі, не хотів переходити у Дніпро. Приїхав з батьком, я в нього запитую: «Ти що, не хочеш зіграти з Динамо»? «Ви жартуєте?!» – вони мені. Раніше, правда, простіше було заявляти гравців. Я його заявив, випустив на гру з Динамо, він забив гол, ми програли 2:1. А потім Мороз став одним з провідних футболістів країни – грав у Динамо, у збірній. Виявилося, що йому просто потрібно було довіряти! Іншого виходу в Дніпрі не було, Союз тоді розвалився, багато з Дніпра поїхали, команду стали називати дитячим садом … Але цей дитячий садок в Україні та в Європі наробив багато галасу. Але у нас є і ветерани, які багато зробили для футболу, для країни, для Полтави. Їх не можна взяти та посадити на лаву. Кожен тягне свою ношу до того періоду, поки він приносить користь. Прийде час – і Баранник, і інші хлопці підтягнуться.

Олег Дубина