Матчі - 15-09-2011, 10:09 - sasa 9

Перший млинець – гливенький?

Перший млинець – гливенький?

Ось \”Ворскла\” і взяла старт у груповому етапі Ліги Європи. І хоча підопічні Миколи Павлова і програли в Копенгаґені місцевому клубу, завдяки доволі сумнівному пенальті, все одно біло-зелені виглядали аж нічим не гіршими за своїх візаві. Можливо досвіду не вистачило… Та попереду ще 5 матчів…

 

Протокол матчу

 

Нарешті! Офіційно зроблено запис в книгу історії полтавської \”Ворскли\” – біло-зелена команда вперше вийшла на смарагдове поле в рамках групового турніру Ліги Європи. Забудеться гра, відійдуть на другий план подробиці матчу, результат залишиться на поталу сухим операціям статистики. А малесенький шматочок душі назавжди збереже цей момент, на згадку – \”як усе починалося…\”

 

А стартувала подія з очікуваного варіювання складом. Маркоскі і Закарлюка, два гравці з відмінним баченням поля і вмінням розгорнути атаку, опинилися поза грою і допомогти партнерам на полі не могли нічим. Такі собі креативні туристи. В центр поля висунувся Чеснаков, а центр захисту склала перспективна зв’язка Матвєєв-Курилов. Забігаючи наперед  зазначу, що молода лінія оборони і Володимир на місці опорника виглядають дуже цікаво. Прийде досвід, зіграність і не один атакуючий запал суперника обламає собі зубки об полтавський мур.

 

А поки Безус взяв на себе ношу розганяти атаки гостей. Відверто кажучи, не вистачало Роману звичного напарника. У старанні, бажанні, прагненні не відмовиш, але користі при занадто щільній увазі суперника було замало. Як у Мілевського в не найкращих матчах. Янузі розпочав дуже активно, але пильний нагляд датських гренадерів не дозволив продемонструвати албанцю найкращі якості.

 

Гра розпочалася з обережності, у невисокому темпі. Команди вивчали одна одну, вишукували слабкі сторони і зовсім не поспішали залишати свої тили в розмашистих атаках. Неточно кілька разів приклався до кулі Янузі. \”Копенгаген\” відповів прострілом з гострого кута від Ндойє, замкнути було нікому. Безус малював пенальті, але в нагороду отримав гірчичник. Оце й усі події першого тайму.

 

На другу половину зустрічі господарі вийшли з метою активізувати трохи гру. Особливих дивідендів вони з такого не отримували, доки не сталася вирішальна подія у карному майданчику \”Ворскли\”. Після короткої розпасовки Томсен прокинув м’яч повз дует захисників у складі Матвєєва та Селіна і, спостерігаючи як куля котиться до рук іменинника Долганського, впав наче німецький винищувач після масованого артобстрілу радянських зеніток. Артилеристом арбітр призначив Олександра, хоч останній явно стріляв мимо відважного льотчика. Норстранн виважено привітав голкіпера полтавчан з днем народження, презентувавши кулю в сітці.

 

Гра остаточно втратила привабливість. Заміни Павлова особливо не пожвавили атакуючі прагнення ворсклян, адже невисокі Бараннік і Громов переваги на другому поверсі не додали. Вихід на поле Сачка здавався дещо запізнілим, але склад на полі – прерогатива тренера, йому видніше. На тому й закінчили. Гра є, фізична готовність радує, а результат… Це футбол, рахунок не завжди відповідає подіям на полі.

 

Копенгаген дуже серйозно віднісся до гостей з України і не дозволив собі найменшого послаблення на полі, скориставшись єдиним реальним моментом для взяття воріт, а \”Ворскла\” для новачка євротурнірів виглядала дуже пристойно. Легкої прогулянки датчанам годі й чекати. Тим цікавіше спостерігати за біло-зеленою командою у наступних матчах. Варто підтримати ворсклян, вони цього заслуговують і дуже потребують. А зробити це можна оплесками на стадіоні. Любіть футбол, шануйте гру, відвідуйте матчі!

 

Разом до нових перемог!

Віталій Сонікссон

Погода