Помститися не вдалося

Ворскла-Металург 1:1

Голи: Янузі,22 – Кривцов,80

Ворскла: Долганський, Даллку, Ярмаш (Главіна,68), Краснопьоров, Цуррі, Чеснаков, Маркоскі, Кулаков, Медведєв, Янузі, Безус (Тимченко,82)

Металург: Коваль, Кривцов, Тейку, Невмивака, Полевой, Тигорєв, Степаненко, Аржанов, Цигирлаш(Пісоцкий,65), Опанасенко (Карауш,93), Алозі

Полтава скучила за футболом. Ще місяць тому уже проскакували у розмовах уболівальників нотки нетерпіння. Від сьомого березня чекали багато – весни, гарного настрою напередодні жіночого свята, перемоги улюбленої команди, видовищних голів, захоплюючих комбінацій, підтвердження не випадковості добротної гри в Донецьку. Що отримали полтавчани? Відповідь: анічогісінько із перерахованого.

Футбол після довгої перерви у нашому місті зустрічала зима, яка вирішила не здавати без бою свої позиції. Мінусова температура, пронизливий вітер, міцна крига на вулицях, легкий сніжок з хмарного неба – весна лише на календарі. Настрій також виявився не оптимальним після завершення поєдинку. Сподіваємось на розуміння прекрасної половини людства… З перемогою також не склалось. Про причини піде мова згодом. Голи були, але які! Комбінаційний футбол було нівельовано якістю газону, а хороша гра у виконанні команд була епізодичною…

Та це усе було згодом. Стартові склади команд особливих несподіванок не принесли. Радує, що спрогнозувати початкову одинадцятку нашої команди стає не так просто. Вийшов Безус, якому останні тури подобалося забивати на рідному стадіоні. Поява Янузі підтвердила, що хлопчина непогано попрацював на зборах. Дискваліфікація Матвєєва повернула на правий фланг захисту Ярмаша і відправила на звичне місце центрального оборонця Даллку. Фланги віддані уже звично Кулакову і універсалу Краснопьорову. Основу атакуючого трикутника склали Роман і Йован. Центральну вісь цементував Чеснаков.

Якість газону залишила бажати кращого. Звичайно, слід віддати належне агрономам – це не було перепахане поле чи дачний город. Але Ворсклі, яка звикла до комбінаційної гри у короткий і середній пас, було дуже важко.

Початок матчу був за господарями. Ворскляни міцного зайняли половину поля гостей і пробували призвичаїтись до «весняних» умов. Натомість Металург масовано захищався, при найменшій нагоді довгим пасом шукаючи одинокого Алозіє. Лише диво, поле, Долганський і захисники не дозволили в одній з контратак завдати форварду гостей прицільного удару. Кілька флангових навісів полтавчан без проблем перехопив Коваль, якому було віддано стільки авансів у першому колі. Прагнення Янузі все ж відмітитись голом на очах рідної публіки, важке поле і помилка голкіпера запорожців призвела до відкриття рахунку. Черговий удар головою від Ахмета у правий кут, падіння воротаря і… М’яч у сітці! Ворскла до кінця тайму контролювала гру, не підпускаючи Металург близько до володінь Долганського. І мало не поплатилась на останніх хвилинах, та м’яч після удару гравця гостей потурбував замерзших горобців за воротами.

У другому таймі усе кардинально змінилось. Ворскла вимкнула і так невисокі швидкості і майже зупинилась. Чим вирішило скористатись Запоріжжя. Ролі змінились Тепер уже Металург заволодів ініціативою і будував свої атаки на половині поля господарів. Полтавчани грали відверто на відбій, лише зрідка намагаючись проводити осмислені контратаки. Так одна з них на 70-й хвилині повинна була закінчуватись взяттям воріт. Кулаков вийшов з партнером на одинокого захисника і голкіпера, вирішив пробити сам, та Коваль зумів відбити м’яч. А так напрошувалось інше завершення атаки… В подальшому втомлені Безус і Маркоскі гальмували усі потенційні атаки ворсклян. Замість Ярмаша, що мав у пасиві попередження, вийшов Главіна, та розчинився у інертності партнерів.

А Металург забив! Долганський лише спостерігав, як Кривцов з кількох метрів замкнув головою навісну подачу від кутового прапорця. Приголомшена Ворскла не спромоглася у останні 10 хвилин навіть на фінальний штурм, а Металург на більше й не сподівався. У підсумку – нічия 1:1.

Традиційно кілька слів про фанатів. Запоріжжя привезло до десятка мікроавтобусів з уболівальниками, яким протистояла пара сотень полтавчан. Давно не доводилось чути такої гучної і тривалої підтримки своїх команд. Приємно, що якість, гучність і злагодженість зарядів наших фанатів за зиму суттєво поліпшились. Так тримати!

А ми чекаємо приходу довгожданної весни. Не тільки на календарі, а й у парках, на вулицях і, звичайно, на стадіоні.

Sonyksson