Позбутися «синдрому «Жиліни»
Уже через кілька годин полтавська «Ворскла» розпочне новий єврокубковий сезон. Ще три-чотири роки тому ця подія, напевне, викликала б у полтавського вболівальника неабияку гордість. Зараз же вихід у Лігу Європи на фоні загального регресу українського чеміпонату сприймається як закономірність.
Що чекати від прийдешнього матчу з хорватською «Локомотивою»? Перш ніж дати відповідь на це запитання, варто повернутися на рік назад. Тоді команді Василя Сачка на цьому ж етапі випало зіграти з словацькою «Жиліною». Суперник, звісно, не хлопчик для биття. Але і непрохідним його назвати було складно. Результат того двоматчевого протистояння ми всі добре пам’ятаємо, а драматична розв’язка на останній секунді ще довго буде ятрити душі полтавських любителів футболу. Здавалося, перемогти завадила відсутність фарту. Можна довго нарікати, що було б, якби Ковпак спочатку забив пенальті, а потім не пробив по воротах, а просто віддав вліво. Але дуель «Ворскла» програла ще в словацькому матчі, коли суперник повністю «з’їв» полтавців у першому таймі і довершив розпочате в кінцівці другого. Наша команда виявилася просто не готовою до тиску з боку «Жиліни», основу якої складали переважно молоді місцеві футболісти.
Зараз же ситуація повторюється. Хорватські клуби, як і словацькі, переважно роблять ставку на вирощуванні власних талантів з їх наступним продажем за хороші гроші. Тому єврокубковий турнір – це чудова нагода «засвітити» власних футболістів. Чим далі пройдуть хорвати – тим більше у них шансів на вигідний трансфер.
Немає сумніву, що «Локомотива», як і «Жиліна», буде тиснути. І тут головне питання: чи зробив висновки Василь Сачко з минулорічної невдачі? Як поведе себе «Ворскла», потрапивши під щільний пресинг і швидкі атаки?
Звісно, у команді залишилося багато футболістів, які протистояли «Жиліні». Але з’явилося і чимало нових імен: Шуст, Кобахідзе, Голодюк (не зіграє через ушкодження), Хльобас, Зарічнюк і Коломоєць. Тому зіграність – це одна з найбільш актуальних проблем.
Саме сьогоднішня гра має показати зрілість і перспективи Василя Сачка як самостійного тренера, а також готовність команди вирішувати задачі складніші від виходу в єврокубки за відсутності серйозної конкуренції.
Чи позбудеться «Ворскла» «синдрому «Жиліни» зможемо побачити вже близько 22:00 за київським часом.
Олександр Данник
вологість:
тиск:
вітер: