Результат є. Чекаємо на гру!

    Сонце, тепло, останні відголоски літа – погода у Полтаві справді була футбольною. Отже сподівання на хороше заповнення арени мали під собою основу. Але… Уболівальника не обдуриш. Страшенний безлад у організації матчу з Дніпром, спад у грі рідної команди, зниження атакуючого потенціалу, збільшення помилок у захисті, високий відсоток браку у передачах і загальна нерадісна картина змусила полтавчан присвятити ці дві години телевізору, інтернету, природі, шашлику – будь-чому, але не походу на стадіон. Та на щастя у \”Ворскли\” ще зостались вірні прихильники, тому центральні трибуни і фан-сектор по мірі можливостей забезпечили підтримку гравцям у зеленій формі.

Стартовий протокол здивував появою відразу трьох номінальних гравців лівого флангу. Вовкодав (вітання з весіллям, дебютом в основі за \”Ворсклу\” у кубковому матчі з \”Чорноморцем\”, першим виходом у старті перед полтавською публікою) зайняв правий фланг і усі питання були зняті. Селін з Громовим відповідали за ліву бровку. Центр захисту цементували Даллку і Чеснаков, в центрі хазяйнували Маркоскі, Краснопьоров, Безус. Звичне місце правого хава зайняв Кулаков. Роль вістря атаки грав Сачко.

Матч розпочався у хорошому темпі, команди прагнули забити швидкий гол. \”Металург\” заробив у першій же атаці кутовий, який ніяких дивідендів гостям не приніс. Господарі відповіли двома небезпечними ударами над поперечкою Безуса. стартовий сплеск активності закінчився зіткненням Тейку і Громова, результатом якої стала поява на полі медиків обох команд. І якщо Адольф, перев’язаний як партизан після поранення, зміг протриматись до кінця тайму, то Артем швидко попрохав заміну. І доки тренерський штаб в терміновому режимі вирішував питання як вирішити проблему, Даллку вирішив підтримати юного партнера по команді забитим м’ячем! Та й час, витрачений на святкування забитого голу, допоміг визначитися тренеру з заміною. А було все так: навіс Кулакова з кутового, Арменд приймає плямистого, і з розвороту низом несильно кладе кулю у дальню лузу. Безотосний був закритий гравцями і зреагувати фізично не встиг. 1:0 – Громов поступається місцем на полі Дмитру Єсіну.

\”Металург\” кинувся відіграватися – ця фраза напрошувалася, адже відступати Запоріжжю було уже нікуди. Та розгублені гравці у червоних футболках навіть не означили намагань зрівняти рахунок. А \”Ворскла\”, не дочекавшись активності від гостей, забила вдруге. Маркоскі віддав пас-лялечку на Безуса. А іменинник (Роману виповнилося 20!) спокійно прийняв м’яч, оцінив обстановку і виважено пробив мимо голкіпера. 2:0 – вітання ювіляру!

До кінця тайму на полі не відбувалося нічого екстраординарного. Слід відзначити \”гірчичник\” Тигореву за фол на Маркоскі, небезпечний удар Аржанова на останній 45-й хвилині і прояв емоційності від Павлова, який закінчився усним попередженням від Жукова.

А на другу половину матчу вийшли зовсім інші команди. І якщо \”Ворскла\” вразила втратою концентрації і зосередженості, то \”Металург\” змінив відразу трьох гравців, що позитивно відобразилося на грі команди у червоній формі.

Татанашвілі міг скорочувати розрив у рахунку, але забракло влучності. А ось спеціаліст по \”Ворсклі\” Аржанов помилок господарів у захисті не пробачив, ввігнавши м’яч у верхній кут воріт Долганського. 2:1 – і пішли родичі до аптек за валер’янкою… Але це був той випадок, коли одні не могли, а інші не намагалися. Чим запам’ятався \”Металург\” так це вбивчим ударом все того ж Аржанова, коли лічені сантиметри врятували полтавчан. А потім була п’ятихвилинка Хайдучека, який примудрився швидко отримати дві жовті картки і пішов відпочивати під незрозумілі іронічні оплески Луткова арбітру.

На тому й розійшлися: \”Ворскла\” отримала нарешті три залікові пункти, розмочивши безгольову засуху в чемпіонаті, а \”Металург\”… А запоріжців відверто шкода. Схоже, що команда уже нікому, крім фанатів, не потрібна. І можна по-людськи зрозуміти той розпач, з яким гості-уболівальники заряджали гасла далеко не на підтримку власних гравців…

Фан-сектор господарів порадував гучною і якісною підтримкою у першому таймі і шаленим \”слемом\” у другому. Переклички \”Слава Україні – Героям слава\” і \”Вперед, Полтава\” з центральною трибуною стали уже звичним приємним пунктом.

Разом до нових перемог!