Інтерв'ю гравців, тренерів - 31-03-2020, 07:03 - admin 1130

Сергій Баланчук: “Окодува й Ібанда могли розкритися ще більше”

Колишній захисник "Ворскли" про полтавський період своєї кар'єри.
Сергій Баланчук: “Окодува й Ібанда могли розкритися ще більше”

31-го березня свій 45-й День народження святкує колишній захисник полтавської “Ворскли” Сергій Баланчук. У різних турнірах за нашу команду Баланчук відіграв більше ста матчів. Зараз колишній футболіст працює в юридичній сфері. В 2017-му році Сергій дав інтерв’ю виданню Футбол 24. У День народження футболіста ми наводиму ту частину, яка пов’язана з полтавським періодом кар’єри Баланчука.

– В “Динамо” вам місця не знайшли і ви поїхали у Полтаву.

– На ходу Юра Дмитрулін, додав Андрій Несмачний. Шансів у мене не було і я поїхав у “Ворсклу”, де потрапив у класну команду, яка проводила чудовий сезон. Ми фінішували четвертими і, якби фінансування було на тому ж рівні, то ми досягнули б більшого. А так команду було зруйновано. У нас були лідери: Андрій Ковтун та Ігор Костюк. Якісним легіонером вважався Йордан Петков.

– Особливо запам’яталася єврокубкова дуель “Ворскли” з “Боавіштою”. Прохід португальців був би подвигом?

– Ми перебували на останньому місці. Мало хто знав, але на той момент існувала величезна затримка зарплати. Розумієте, це не додавало оптимізму. А ще з тренерського містка звільнили Анатолія Конькова.

– Початок 2000-х у Полтаві запам’ятався приїздом Патріка Ібанди і Емануеля Окодуви. Що за гравці?

– Доволі непогані легіонери. Окодува мені запам’ятався своєю нахабністю у грі. Виставлені лікті для нігерійця були нормою. Одного разу на тренуванні ми з ними зчепилися. На лікоть я відповів просто – вдарив по ногах. Були спалахи, які завершувалися рукоприкладством. Повторюся – і Ема, і Патрік могли розкритися ще більше. Що їм завадило? Важко сказати.

– У 2002-му році на матч з “Динамо” ви вивели “Ворсклу” у ранзі капітана. Яким чином ваша команда програла з рахунком 0:8?

– Особливих емоцій у мене не було. Я не звертав увагу на те, що це моя колишня команда. Але матч запам’ятався на все життя. У наші ворота залітало все, що можна. Зранку після гри збирався їхати у Полтаву, але мене попросили в столиці зайти у магазин побутової техніки. Переступив поріг, а там 20 моніторів і на кожному крутять голи “Динамо” у наші ворота. Було неприємно.

Погода