Шість кроків до кубка

Отже, все скінчилося для «Ворскли» щасливим «геппі-ендом» в кубку країни. Скільки разів полтавці сходили із кубкової дистанції не досягнувши навіть до півфіналу. І ось, в 2009-му, команда вистрілила. І не просто вистрілила, а видала цілий залп позитивної емоції усім тим, хто заповзято уболівав у неділю на «Дніпро-Арені» та біля екранів телевізорів. Тепер подарунок у вигляді національного кубка принаймні рік гостюватиме у Полтаві.

«Ворскла» перервала київську-донецьку гегемонію

Так вже склалося, що в останні роки за вітчизняний кубок, як правило, боролися виключно «Шахтар» та «Динамо». З року в рік саме два українських гранди майже по черзі завойовували почесний трофей. Для такого фіналу були всі умови. Організатори фактично спеціально так стелили турнірну сітку кубка, аби саме ці дві команди змогли зіграти між собою у фіналі і не раніше. Однак цього сезону регламент докорінно змінився. З появою Прем’єр-ліги на всіх стадіях з’явилося «сліпе» жеребкування. Крім того, у разі нічиї, застосовувалося так зване «англійське правило», коли команди мали зустрітися ще раз, але вже на полі гостя-суперника. Як не дивно, але саме ці нововведення допомогли «Ворсклі» виграти кубок. У півфіналі доля подарувала шанс зіграти не з грандами, а з «Металістом», яке закінчилося правилом перегравання, яке й вивило клуб до фіналу.

Цікаво, що в останнє кубок вигравав не Київ чи Донецьк у 1994 році одеський «Чорноморець». Отже, 15 річна київсько-донецька гегемонія на кубок скінчилась! «Ворскла» стала лише четвертим клубом який виграв трофей!

Чотири голи Сачка

У шести зіграних матчах наша команда пропустила лише один гол, а у ворота суперників забила дев’ять. Причому 5 поєдинків виграла і один звела внічию – 0:0. Із шести матчів команда лише один проводила на своєму полі.

22 футболісти виходили на поле в матчах кубку. Лише Йовану Маркоскі вдалося зіграти усі шість поєдинків. А ось серед тих, хто забивав голи можна відзначити Сергія Кравченка та Василя Сачка. Перший до переходу в «Динамо» допоміг команді пробитися до фіналу (його гол у ворота донецького «Металурга» вирішив долю поєдинку), другий забив вирішальні голи «Металісту» та приніс перемогу в фіналі. Чотири голи Сачка одразу вивели його в лідери серед кубкових бомбардирів «Ворскли». Скільки ж голів має на своєму рахунку Іван Шарій, а попереду йде з 8 голами Сергій Шевцов.

Матчі Футболіст
6 Маркоскі Йован
5 Ґлавіна Деніс
5 Даллку Арменд
5 Деспотовскі Філіп
5 Долганський Сергій
5 Краснопьоров Олег
5 Кулаков Денис
5 Медведєв Геннадій
5 Сачко Василь
5 Чеснаков Володимир
5 Янузі Ахмед
4 Єсін Дмітрій
4 Цуррі Дебатік
4 Ярмаш Григорій
3 Кравченко Сергій
3 Локтіонов Роман
3 Чичиков Олексій
1 Джурічіч Саша
1 Остапенко Олег
1 Пєсков Євген
1 Ярошенко Костянтин
1 Безус Роман

Голи Футболісти
4 Сачко Василь
2 Кравченко Сергій
1 Кулаков Денис
1 Ярмаш Григорій
1 Автогол

Павлов – найуспішніший тренер в історії «Ворскли»?

До цього часу жодному з тренерів не вдалося досягти чогось подібного. 1956 року під керівництвом Анатолія Зубрицького «Колгоспник» виграв аматорський кубок України. Під орудою Віктора Пожечевського «Ворскла» 1986 року повернулася до ліги майстрів, 1996 року виборола перше місце в першій лізі й вийшла до вищого дивізіону, а через рік, 1997-го, виборола бронзу українського чемпіонату. Безперечно, це величезні успіхи. Однак Микола Павлов пішов ще далі. Тепер у «Ворскли» є справжнісінький кубок України, а Микола Петрович зміг виграти усі трофеї українського футболу. Залишилося ще замахнутися на Суперкубок? Отже, можна вважати Павлова – найуспішнішим тренером «Ворскли» за всю історію! Час вже Миколу Петровича робити почесним громадянином міста, як Віктора Олександровича. Зрештою вся команда заслуговує, аби їх прізвища були занесені в Золоту книгу Полтави. Вони цього заслужили!

Олександр СТАДНИЧЕНКО