Таки «Локомотив»!

Після першого матчу в Фінляндії питання щодо майбутнього суперника «Ворскли» в третьому кваліфікаційному раунді залишалося відкритим. Нічия 1:1 залишала приблизно рівні шанси загребському «Локомотиву» і рованіємському «РоПСу».

 

Першими нагоду забити втратили хорвати. Нападник господарва пробивав головою після навісу з правого флангу, але у ворота не влучив. Гості відповіли майже відразу. Псля подачі зі штрафного гравцю «РоПСа» вдався хороший удар головою, але м’яч трохи розминувся з лівою від воротаря «дев’яткою». Ще через кілька хвилин фінські футболісти ледь не забили після вкидання ауту, але захисник «Локомотива» був першим на дальній стійці і завадив супернику вразити порожні ворота.

 

Важливий момент відбувся на 22-й хвилині. Після пасу з глибини поля Пірінен був вимушений зривати вихід сам на сам – пенальті. Воротар «РоПСа» удар відбив, але, як виявилося згодом, головним у даному ігровому моменті було не це, а попередження Пірінена. Через 10 хвилин він пішов у небезпечний підкат, заробивши другу жовту картку, а з нею і червону.

 

Після цього фінській команді стало важко. Якщо до вилучення гра була приблизно рівна, то потім загребці міцно заволоділи ініціативою і на 44-й хвилині відкрили рахунок. Іван Фіоліч скористався грубою помилкою центральних захисників і з близької відстані «пробив» воротаря суперника.

 

Доля двобою остаточно була вирішена на 49-й хвилині. Воротар «РоПСа» не кращим чином відбив удар з-за меж штрафного майданчика, а на підбиранні першим був Мірко Маріч – 2:0.

 

Після другого взяття воріт «Локомотив» віддав ініціативу гостям, які, навіть не зважаючи на чисельну меншість, намагалися атакувати й повернути інтригу. Але відчувалося, що швидше господарі заб’ють третій м’яч на контратаці, ніж фінни – перший.

 

Так воно і сталося. На 83-й хвилині все той же Маріч втік на побачення з воротарем, обіграв його і забивав уже в порожні ворота.

 

Звісно, по цьому матчу глобальні висновки робити складно. Але впевнено сказати можна тільки одне. Протистояти «Ворсклі» буде молода, амбіційна й по-спортивному нахабна команда. Як рік тому для полтавців закінчилося протистояння з подібним суперником – ми всі дуже добре пам’ятаємо. 

 

Олександр Данник