Традиційна нічия з надією на четвер

Ворскла втретє поспіль зіграла внічию причому з однаковим рахунком 1:1

 

Ворскла – Дніпро – 1:1

Протокол

 

Ворскла знову як і в матчах з Волинню та Говерлою створювала моменти і в той же час їх марнувала, що все закінчилося вже банальними 1:1. Але, дії футболістів на полі подарували маленьку надію, що у четвер, у матчі-відповіді з Жиліною команду таки прорве і Ворскла заб\’є необхідну кількість голів, щоб здолали словацький бар\’єр.

Сценарій матчу обернувся так, що демонструвати свої індивідуальні якості і змістовний футбол гравці могли в основному хвилини до 20-ї. А потім терпіння гостей скінчилося, і вони почали відповідати на численні «люб\’язності» господарів. Все почалося, коли Турсунов прокинув «між» Лео Матосу, і той ліктем завалив Санжара. А далі почали пустувати нерви у Федецького – теж жовта. У свою чергу у Ворскли «не залишилися в боргу» Баранник і Сімінін, які зрівняли баланс по жовтим картками.

Через те, що багато уваги команди приділяли боротьбі і фолам, гольових моментів були одиниці. У Ворскли це удар Баранника, а у Дніпра – удар зі штрафного Ротаня, коли Руслан спробував зненацька застати Непогодова ударом метрів з 20-ти трохи правіше штрафної (але кіпер не схибив). Ворскла могла турбувати Бойка набагато більше, але після непоганих комбінацій за участю Турсунова та Бартуловіча або пасів Шиндера завершувати вже було нікому…

У другому таймі Ворскла знову перша позначила бажання зіграти активніше опонента і десь діяти першим номером. І цього запалу вистачило, щоб розпечатати ворота Дніпра. Правда, полтавці зробили лише півсправи: провели масовану атаку, заробили кутовий, який швидко розіграли з подальшим прострілом Бартуловіча. А ось завершив справу вже Федецький – він невдало поставив ногу в боротьбі з Андрієм Ткачуком. 1:0 – Ворскла справедливо винагороджена за свої старання.

Здалося, що Дніпро все ж був не готовий пропустити першим і ламати гру. Тут же був кинутий у бій Селезньов, а через кілька хвилин – Близниченко. Ворскла ж пішла протилежним шляхом: Бартуловіча поміняв захисник Пердута, хоча в розрахунку на контратаки Сачко також випустив Ковпака. Але тепер Ворскла вже оборонялася, як вона це добре вміє: Даллку цементував центр поля, Сімінін із палаючими очима стелився в підкати, обидва Ткачуки йшли в єдиноборства.

Правда, проти такого Дніпра і оборонятися – справа нехитра. У дніпрян було багато бажання, але при цьому все скрашував сумбур в центрі поля. Команда Маркевича легко проходила центр поля, а потім буквально утикалася в полтавську стіну.

Єдиною надією при цьому залишалися довгі подачі, адже дніпряни розуміли – оборона Ворскли не безгрішна. І дійсно, свій грішок біло-зелені таки вчинили. І знову все банально: на дальній штанзі господарі не встежили за Матосом, який направив м\’яч до воротарського, а там в боротьбі найспритнішим виявився Калініч, буквально вколотивши сферу під поперечку. 1:1.

Обидві команди могли спробувати влаштувати фінальний штурм воріт, але не стали цього робити, а зосередилися на розмірених атаках з оглядкою на свої ворота. Хіба що свіжий Близниченко встигав скрізь, і саме Андрій міг забити переможний гол, але після обігравання опонента на підступах до штрафного пробив у дальній кут неточно.

Господарі полегшено зітхнули і констатували, що краще вже третя нічия 1:1 поспіль, ніж упущена перемога на останніх хвилинах. Тим більше, що в Полтаву поступово повертається якісний футбол.