У Селещині гроші на суддів збирають усім селом у трилітрову банку

За що ми любимо футбол?

Футбол або «гру мільйонів» ми любимо за його  видовищність та його непередбачуваність. У футболі можна спостерігати все: стрімкі атаки і голи-красені, бездоганне суддівство і якісні голеві передачі, нервування тренерів і помилки арбітрів, чудовий дриблінг і офсайди, фінальний свисток і травми гравців, футбольні прикмети і добра гра голкіперів, злети і падіння, командну гру і надійний захист, «класних» форвардів і сучасні стадіони, палких прихильників команди і псевдо-фанів. Цей список позитивних і негативних термінів, пов’язаних з футболом,  можна продовжувати і продовжувати. Тому ми і любимо його величність ФУТБОЛ!

А де ще можна майже безкоштовно на свіжому повітрі випити пляшку пива, спостерігаючи при цьому улюблений командний вид спорту і вболіваючи за рідну команду?! Особливо це стосується сільського футболу, де сьогодні, начебто, прагнуть зробити все для його розвитку. Але все тримається, в основному, на ентузіастах цієї справи, на справжніх любителях футболу.

Таких, як Сергій Симоненко у Гребінці, Віктор Мусієнко у Червонозаводському, Анатолій Гришанович у Лубнах, Анатолій Шарлай у Шишаках, Володимир Яблунівський у Лохвиці, Валерій Чорноус у Глобиному, Віктор Патюк у Селещині, Микола Семука у Рокиті, Сергій Плетіть у Пирятині та багато інших.

Усе вищезгадане стосується футбольного господарства на Полтавщині. У деяких районах області за відсутністю коштів взагалі немає команд, що беруть участь у цьогорічному обласному чемпіонаті. Це Семенівський, Оржицький, Чорнухинський, Полтавський та інші райони. Ледве «тримається на ногах» єдиний представник Гребінківщини і славна у минулому команда «Локомотив». Перестав існувати і ФК «Пирятин» – колишній чемпіон Полтавщини. Добре, що знайшлись ентузіасти і любителі футболу, які створили команду «Фортуна» (Кейбалівка). І тепер у футбольному Пирятині чимало уболівальників приходять на матчі цієї команди на реконструйований стадіон «Ювілейний» щоб просто відпочити та підтримати гравців-пирятинців.

Є і такі райони, де у першості області чи розіграші кубку беруть участь відразу по дві-три команди. Наприклад: Машівський район. У чемпіонаті Полтавщини за нагороди ведуть боротьбу відоме в Україні «Нове Життя» з Андріївки – вища ліга, «Нива» (Кошманівка) і «Елеватор» (Селещина) – перша ліга. Одні команди «не бідні», а інші потребують кращого фінансування…

За 5 кілометрів від райцентру Машівка розташувалося велике футбольне село Селещина, в якому мешкають понад чотири тисячі селян. На оновлений стадіон силами місцевих уболівальників приходять відпочити чимало односельців, а ще й приїжджають з інших сіл району підтримати команду «Елеватор», яка, як кажуть, «не пасе задніх» у групі «Б» першолігового чемпіонату області. Тут все тримається на великому ентузіазмі і любові до футболу групи односельців, яку очолює Віктор Миколайович Патюк. На останньому матчі, в якому «Елеватор» у кубковому протистоянні переміг ФК «Миргород», численні уболівальники вирішили поставити трилітрову банку у місцевому магазині і туди збирати кошти на проведення наступного поєдинку.

Уже найближчої середи (26 червня) селещинці вдома приймають команду «Прогрейн» (Глобине) у кубковому двобої, а гроші для оплати роботи бригади арбітрів відсутні…

Ось так у Селещині її мешканці люблять  футбол. І таких сіл зі справжніми уболівальниками чимало на футбольній Полтавщині. Прикро лише, що «гра мільйонів» сьогодні ледве виживає за відсутністю належного фінансування.

Юрій КЛИМЧЕНКО