Інтерв'ю гравців, тренерів - 19-04-2013, 09:04 - sasa 11

Іван Кривошеєнко: Залишається брати \”свої\” очки

Іван Кривошеєнко: Залишається брати \”свої\” очки

Півзахисник Ворскли про матч у Маріуполі

— Іване, для початку повернімося до неприємних спогадів, що залишив по собі матч із «Металістом». Сергій Свистун пояснював підсумковий рахунок різницею в класі. Невже вона настільки грандіозна, що навіть у більшості «Ворскла» поступилася розгромно?
— Клас є клас, отож від цього нікуди не втечеш. Те, що «Металіст» команда сильніша, — неспростовний факт. Утім, вважаю, що різниця не є настільки солідною, як її зображає рахунок на табло.

— Виходить, просто не пощастило?
— Гол пропустили безглуздий, зганьбилися в центрі поля, а «Металіст» за такі помилки карає досить жорстоко. Потім ще й після стандарту отримали. Коротше кажучи, вважаю, що на розгром не заслуговували. Щоправда, й на нічию також не награли…

— Що «Ворскла» робила не так, як у Дніпропетровську? Чому не вдалося зіграти так само якісно?
— Не вдалося забити вдруге, пропустили зайві м’ячі.

— Усе так просто?
— Футбол узагалі нескладна гра, якщо не надто заглиблюватися (сміється).

— Припускаю, що з-поміж борців за другу сходинку найбільше враження справив «Металіст», бо з «Динамо» та «Дніпром» зіграли, за великим рахунком, абсолютно на рівних. Так і є?
— Погоджуюся, кияни та дніп­ропетровці особливого враження не справили. Їм, вважаю, ми не поступалися. «Металіст» справді постав організованішим і сильнішим колективом. Що цікаво, із першими двома грали в гостях, із харків’янами вдома, але результат вийшов ось таким неприємним.

— Нині у «Ворскли» шестиочковий гандикап перед зоною вильоту, конкретніше — перед ужгородською «Говерлою». Цього запасу достатньо, щоби не замислюватися щодо боротьби за виживання та спокійно демонструвати свій футбол?
— Та ні, нам нині точно не до спокою, він лише сниться. Ситуація справді досить небезпечна, а тому кожен матч у нас, немов останній бій. Чи не єдиний плюс — уже «пройшли» всіх лідерів, попереду не настільки складний календар, залишається брати «свої» очки.

— Краще виходити на матч не зацикленим на результаті чи немов на останній бій?
— Звісно, краще, коли турнірне становище не тисне…

— Іване, розкажіть, чому ви в останніх матчах не потрапляли до основи? Зрозуміло, що вирішує тренер, але у вас, певне, є й своє бачення.
— Бачу, що ви вже спробували змусити мене відповісти небанально, але вибачайте. Вирішує тренер, а мені причини не відомі. Мабуть, варто ще краще тренуватися.

— Зазвичай, коли футболіст грає проти своєї колишньої команди, йому адресується питання про особливість цього матчу. Утім, підозрюю, у вас візит до Маріуполя зайвих емоцій не викликає?
— Викликав, коли тільки змінив «Іллічівець» на «Ворсклу». Нині ж нічого екстраординарного не відчуваю. Усе-таки, це не перший мій візит до Маріуполя у футболці полтавського клубу. Хоча, з іншого боку, вісім років у азовському місті також із серця не викинеш.

— Микола Павлов вас раптом не кликав із собою до «Іллічівця»?
— Ні, не було такого.

Гліб КОРНІЄНКО,

«Український футбол»

Погода