Ворскла – Чорноморець. Фан-сектор

Остання домашка, на яку багато хто очікував. На цей матч було
заплановано масштабне піро-шоу, але для того, щоб вийшло все те, що
було задумано нам не вистачило банальної, але такої важливої речі –
організації. Та все ж таки попалили досить непогано, не дивлячись ні на
які перешкоди. Знову не вистачило на всіх тікетів, але хто дуже хотів
потрапити на сектор той там був…
Під час стартового свистка на
бігові доріжки полетіло кілька десятків касових стрічок, на високому
рівні пройшло скандування прізвищ гравців. До цього процесу вже вдруге
підключається місцева кузьма, все в цілому звучить досить непогано.
Кілька хвилин матчу – і тут раптово починається злива, яка йшла
впродовж всієї гри, вона тільки додала енергії… Масові торси,
безперервні заряди, все робилося ніби в останній раз…
Дівчата з Girls Firm зробили величезний зелений банер з написом
“Vorskla in our …” та об’ємним червоним серцем поруч. Прапори
“попрацювали” недовго, хвилин десять, після чого вони виявились
недієздатними. Банера також промокли і вищезгадане полотно довелося
прибрати. У другому таймі до полтавчан приєдналися дівчата з Ultras
Girls Odessa, які вивісили свій банер і заряди
«Одесса-Полтава-Алкоголь» залунали частіше. Всього ж одеситів приїхало
близько 30 чоловік.
На 80 хвилині було заплановано піро. Така собі своєрідна подяка команді
за вдалий сезон і за омріяну Європу. Але за кілька хвилин до цього
хтось кинув на поле петарду, яка зірвалася прямо перед уболівальниками,
які йшли поряд з сектором. Звичайно вже неважливо, хто це зробив, факти
від цього не зміняться. Очевидна річ – над організацією нам всім ще
потрібно працювати. Тому що відразу після цього інциденту почали
метушитися акаби, бігати туди-сюди і в усі очі роздивлятися сектор.
Звичайно ж вони не могли не помітити хлопців, які в цей час готували
піро. Одразу відбулося миттєве вривання на середину сектору, пакування
кількох наших, нетривала штовханина і як результат – про…бана частина
піро і двоє в РОВД. Тут же лунає заряд ейсіейбі і запалюються фаєра.
Акаби не встигають оговтатись і в друге вже залишають спробу “операції
захват”. Фінальний свисток, перемога рідного клубу і ми, мокрі до
останньої нитки, залишаємо стадіон з суперечливими почуттями…