Ворскла – Іллічівець. Фан-сектор

Нарешті. Цим словом можна описати все те, що відбувалося того передпасхального дня. І позитивних емоцій, яких було мінімум під час другого кола чемпіонату цього разу виявилося вдосталь.

Марш, який планувався заздалегідь і мав за мету доказати керівництву клубу та підпорядкованій йому міліції, що фанати мають право голосу і є невід’ємною частиною футболу виявився на диво малочисельним. Це звичайно не придає оптимізму, і вкотре підтверджує те, що в Полтаві пішов спад на фанатизм. Головна причина цього – зміна поколінь, яка завджи проходить з деякими проблемами. Залишається сподіватися, що повний сектор, та передфутбольний ажіотаж справа часу.

Завдяки маршу (точніше завдяки його масовому піару) міліціянти цього разу були надиво лояльними. Фанати чергового разу обрали новий для себе сектор (4) і пройшли на нього без перешкод. Навіть вдалося пронести барабан, який значно додав міцності злагодженій підтриці. Заряди лунали беззупинно і доволі гучно. Особливо слід відмитити оплески з паузами (паровоз) та новий заряд “Ворскла мы с тобой”. Єдине, що в цей день ніяк не вдавалося – перекличка “Вперед Полтава!” Спочатку було не зрозуміло, чому вболівальники з центральної трибуни нас не підтримують, але вже після матчу все з’ясувалося – вони нас просто не чули, адже ми знаходились на спільній трибуні. Ну це все технічні деталі, яки, сподіваємось, будуть улагоджені.

Банерна лінія стандартна, на початку матчу дівчатами з GFF було розтягнуто напис: «Якщо в команди є фанати – в неї є майбутнє.»

Ну і головна радість – яскрава, дивовижна гра команди і кінцевий рахунок 3-0 на табло! Такого слему, як на прикінці матчу не було вже давно. Майже вся команда підходить подякувати фанам, найдовше за всіх рукоплескає Йован Маркоскі (автор дублю в ворота мариків), а трибуни вдячно скандують його призвище.

Гостей з Маріуполя на гостьвому секторі – 40 чоловік. Єдине що варто в них відзначити – гучний барабан, який в цей дощовий день бабахав наче лункий грім.