“Ворскла”: на шляху до Ліги Європи
![“Ворскла”: на шляху до Ліги Європи](http://fcvorskla.com.ua/wp-content/themes/fc-vorskla-2/compiled/assets/images/vk_gray.jpg)
Залишилось зовсім мало часу до відкриття нового сезону для уболівальників полтавської “Ворскли”. Офіційно українські футбольні змагання найвищого рівня стартували матчем за Суперкубок, але серця полтавчан чекають п’ятниці. З чим увійде в новий чемпіонат біло-зелена команда? Які досягнення і втрати минулого сезону вплинуть на майбутнє? За рахунок чого здобувалася путівка в Єврокубки? Спробуємо підвести підсумок змагань 2010-2011 і короткого літнього міжсезоння.
Чемпіонат 2009-2010 виявився не дуже вдалим. Місце в десятці, виліт з Кубку на ранніх стадіях. Клуб покинув за символічну суму незамінний Цуррі. Вільними агентами пішли Главіна, що втратив цікавість до футболу та Деспотовскі, за сімейними обставинами. Вдалося подовжити контракт з Даллку. Ще один шанс давався Тимченку та Оніці. Почали ширитися чутки про можливість зміни команди Кулаковим. Пішов з команди, а потім знову повернувся Пєсков.
Виїзд в далекий Луцьк багато уболівальників очікували з хвилюванням – чи зможемо почати чемпіонат на мажорній ноті? Чи доведеться знову без оголошених турнірних завдань бовтатися в середині таблиці з небезпекою вильоту? Що чекати від амбіційного новачка Прем’єр-Ліги на чолі з харизматичним Кварцяним?
А початок вийшов як душевна народна пісня за вечірнім товариським столом в українському селі. Сачко без напруження оформив дубль, Янузі кинувся виправдовувати аванси, Єсін добив ошелешену “Волинь”. 4:0 – кращого старту на виїзді годі й чекати. Дуже впевнено виглядало єдине поповнення – Євген Селін з “Металіста”. А дома чекав холодний душ – два стандарти від колишнього “ворсклянина” Пуканича реалізували його партнери. Закріпив перевагу в рахунку теж недавній “полтавчанин” Ярошенко. Сачко на останніх хвилинах лиш довів свою блискучу форму, забивши гол престижу. 1:3 – несподівана поразка за нервової гри. А був же нереалізований пенальті Маркоскі, сумнівний офсайд, вилучення Безуса…
“Оболонь”, четвертий гол Сачка, друга перемога на виїзді – такий підсумок третього туру. Уже усі футбольні експерти України чухали потилиці, не знаючи чого чекати від полтавчан. І відразу підтвердження – невиразна обережна гра вдома з чинним володарем Кубка “Таврією”, нульова нічия. Наступна гра проти “Металіста” повинна була дати відповіді на багато питань. Один з найкращих матчів “Ворскли” у першому колі чемпіонату. Гра видалася видовищною і цікавою. На незарахований через оффсайд гол Девіча Маркоскі відповідає шикарним пасом на Краснопьорова, дозволяючи півзахиснику відкрити рахунок. “Металіст” під завісу тайму вирівнює положення. М’яч через “поза грою”, руку Девіча, удар Обрадовіча і сейв Долганського дослав у сітку Воробей. Відразу після перерви – пенальті. Уже харків’яни вириваються вперед. Та Селін передав привіт тренерському штабу господарів – 2:2! Навіть інцидент після матчу стався з претензіями до захисника від керівництва жовто-синіх, адже Женя був на контракті у “Металіста”. А крапку поставив неперевершений Йован – третя перемога на виїзді підряд!
Нарешті вдома яскравий удар по “Динамо”. Столичні гості після матчу виглядали розгублено, навіть у Газзаєва не знайшлося слів для виправдань. Беззаперечна перевага полтавчан вилилася у голи Сачка (знову!), Краснопьорова і Безуса. 3:1 – здавалося, що “Ворскла” набрала невпинної сили гірської ріки. Та досвіду і вміння відпочивати від перемог не вистачило. Поразки від донецького “Металурга”, “Дніпра”, “Кривбасу”, безбарвна нічия з “Севастополем” і абсолютна неспроможність забити бодай м’яч у цих поєдинках відчутним ударом огріли по голові амбіції і сподівання уболівальників.
Лише в додатковий час був пройдений в 1/16 фіналу Кубка “Чорноморець”. З тим же рахунком 2:1 взяли належні три очка з аутсайдером “Металургом” (Запоріжжя). Відзначились Безус та Даллку. До команди приєднався один з найталановитіших гравців в історії України Рикун. Та, на жаль, повноцінно повернутися в великий футбол Олександр так і не спромігся. Гра з “Зорею” повинна була підтвердити вихід “Ворскли” з кризи. За грою команда виглядала дуже пристойно, вела в рахунку після забитого Безусом м’яча, та прикра помилка на останніх хвилинах дозволила луганчанам зачепитись за нічию. А слідом 90-та хвилина взагалі залишила “ворсклян” без залікових балів – постарався “Арсенал”. Ті самі 0:1 і на Донбас-Арені. Ні про які високі сподівання розмова вже й не йшла. Нестабільність вчорашніх дублерів, травми лідерів, психологічна залежність від результату – все частіше лунали дорікання у відсутності трансферів, зниження вимог до себе гравців основи, втраті мотивації і прогресу у лідерів команди. Болісний виліт з Кубка України від “Карпат” і справжнісіньке шоу у наступному матчі чемпіонату з ними ж.
Схоже, в команді провели серйозний розбір польотів. Рикун видавав паси-лялечки як у найкращі свої часи, Кулаков тричі виходив сам на сам з Тлумаком, та всі дуелі програв, в центрі феєрію влаштував Маркоскі. А забив Янузі, підтвердивши, що коли припече, то він знову починає влучати в ворота. “Карпати” відігралися зусиллями Кузнєцова, та все ж три очка у Полтави на останніх хвилинах вкрав арбітр. Спочатку Деревинський відмінив чистий гол Безуса, який сам спочатку зарахував, а потім не призначив стовідсотковий пенальті за удар в обличчя Маркоскі. На прес-конференції нерви не витримали навіть у Миколи Петровича, який емоційно поспілкувався з журналістами. Перше коло скінчилось.
Полізли чутки про перехід Павлова в іншу команду, прихопивши з собою провідних виконавців. Кулаков уже уявляв себе у формі “Дніпра”. На матч з “Волинню” вийшла не команда, а 11 окремих хлопців. Вилучення Рикуна, пенальті від Даллку, ганебна поразка і дуже туманні перспективи – ось підсумок першої гри умовного другого кола. А потім прорвало. Та ще й як! Шість м’ячів відвантажили маріупольцям заведені “ворскляни”. Хет-трик нев’янучого Сачка, точні постріли Маркоскі, Єсіна та Селіна довели, що проблеми в команді швидше психологічного характеру. Це підтвердила поразка від “Оболоні” з мінімальним рахунком. 2010-й “Ворскла” закінчила бойовою нічиєю з “Таврією”, відмітившись катастрофічною грою в обороні і рятувальним голом на останніх хвилинах від Янузі. Перший м’яч на рахунку Чеснакова, який щойно оговтався від травми.
І ось довга зимова пауза. Напружена до неймовірності чутками про хитке положення тренера, непевністю в трансферах. Все вирішилось після зустрічі Павлова з керівництвом. Новий контракт на 5 років! Уболівальники трішки видихнули з полегшенням. Активізувалися очікувані кадрові зміни. Завершив кар’єру Рикун, зав’язав з великим футболом знаковий для полтавчан гравець Геннадій Медведєв. Не погодився з роллю запасного амбіційний Ярмаш і відбув в “Зорю”. Так і не довів свою необхідність команді Тимченко, повернувся в “Дачію” Оніка. Відправились в оренду підтримувати ігрову практику Чуваєв, Момот, Кунєв.
Великий десант втрат сповна компенсувався активністю на трансферному ринку. Прийшли в команду голкіпер Лавренюк, білоруські легіонери Осипенко та Карпович, покликані були посилити конкуренцію Лешко й Оберемко, взятий у оренду молодий Курилов.
Перший матч весняної частини приніс важку нічию з “Металістом”. Ніхто особливо не переймався, адже відомо, що “Ворскла” важко відходить від зимового антракту. Перший тайм з “Динамо” подарував надію на позитивний підсумок, але два постріли киян дали нуль в графу “очки”. Баражування на межі десятки або зони вильоту питання про Єврокубки навіть не ставило. А нічия з донецькими металургами і взагалі понизило полтавчан до небезпечної межі. Добре хоч забити вдалося, гол записав в актив Янузі.
А потім було знущання над “Севастополем” 4:0 (дубль забивного Янузі, черговий автограф Сачка і влучний постріл Кулакова) і “Кривбасом” 3:0 (звичний гол Безуса і дебютний Осипенка, автогол Кицути), поразка в цікавій грі з “Дніпром” і безвольний злив тонучому Запоріжжю. Уболівальники затамували подих – настала пора вирішальних матчів, благо, претенденти на Лігу Європи теж із вражаючою регулярністю втрачали очки. Сачко дарує “Ворсклі” примарну надію, поклавши на лопатки “Зорю” за 5 хвилин до закінчення матчу. Безус нокаутує “Арсенал” і вже дозволяє сміливіше говорити про щось більше, ніж просто боротьбу за вищу сходинку. Янузі влучним ударом головою приносить Полтаві дорогоцінний бал в поєдинку з “Шахтарем”, а потім на пару з Осипенком виводить “Ворсклу” в Лігу Європи у важкому протистоянні з “Карпатами”!
Всі полегшено зітхнули – полтавчани зробили вагомий крок уперед.
Підводячи риску під виступами команди в останній першості слід відзначити вражаючу нестабільність. Яскраві перемоги чергувалися з невиразними поразками. Іноді лише випадковість не дозволяла брати очки в пристойних за рівнем гри матчах. Це все пояснюється дуже просто – хвилями травм в оборонних редутах, нестабільністю молоді і неможливістю лідерам тягнути команду на собі без зривів усю дистанцію.
Долганський віддано тримав свій рівень, іноді рятуючи в зовсім безнадійних ситуаціях. Величко на диво якісно зміг підмінити свого колегу в скрутну хвилину. Травми не дозволили стабільно виступати Чеснакову й Матвєєву. Даллку звично пахав там де поставлять – і в центрі, і справа. Не зовсім впевнено виглядав Лешко, зате не по роках солідно почувався на полі Курилов. Карпович так і не зміг скористатися наданими йому шансами, хоч відвертих провалів у нього і не було. Слід відзначити Осипенка, який відразу влився в командну модель “ворсклян”. Травми так і не дозволили повноцінно заграти Оберемку. А справжнім відкриттям став Селін, за якого в зимове міжсезоння виклали рекордну суму. Трішки здав Єсін, ніяк не міг намацати свою гру Громов, а ось Кулаков став одним з кращих асистентів першості. Маркоскі інколи не вистачало мотивації для боротьби за місце в основі, але коли Йокі прокидався, його було не зупинити. Від матчу до матчу додавав Безус, його голи були дуже важливими у вирішальних матчах чемпіонату. Високий рівень стабільності продемонстрував Краснопьоров, тримаючи власну планку в матчах з усіма суперниками, незалежно від статусу. Друге дихання відкрилося у Сачка, про це красномовно говорять його автографи у воротах суперників. Нарешті почав не епізодично забивати Янузі, пора уже переходити із перспективних у висококласні.
Найбільшою втратою варто вважати Кулакова. Денис постійно кидав оком на клуби, які знаходились вище у таблиці. І при першій же нагоді вирішив спробувати себе у Дніпропетровську. Натомість з’явився Закарлюка, який нарешті зможе закрити проблемну позицію реалізатора стандартів. Кривошеєнко покликаний замінити правого крайка “Ворскли” і завдання у нього дуже складне. А Ребенку ще треба надолужувати згаяне міжсезоння, до оптимальної форми йому ще далеко, хоча у матчі дублерів він виглядав відмінно. Якщо продовжить працювати з таким запалом, то Осипенку зовсім не гарантоване місце в основі, а Громову варто відповідальніше ставитись до майбутніх шансів у першому складі.
Загалом, “Ворскла” являє собою зараз унікальний сплав молодості і досвіду з величезним потенціалом і перспективами. Відчувається, що команда здатна додавати й додавати, і цьому тільки посприяє конкуренція. А як воно буде – покаже час, зовсім скоро новий старт в першості України, кубкові баталії і незабутній досвід Ліги Європи.
Пам’ятайте минуле, радійте сьогоденню, сподівайтесь на майбутнє.
Разом до нових перемог!
Віталій СОНІКССОН
вологість:
тиск:
вітер: