“Ворскла” – “Шахтар”. Хроніки 60-х

В середині 60-их практика товариських зустрічей широко використовувалася серед футбольних команд СРСР. Інколи це приносило результат.

Ішов 1965 рік… Чемпіонат СРСР по футболу у першій групі «А» в самому розпалі. 25 вересня в матчі 24 туру Шахтар перемагає Торпедо з Кутаїсі з рахунком 2:0. Після 5-ого місця в 1964 році, Шахтар проводить неоднозначний сезон і займає місце в нижній частині турнірної таблиці. На цей час команда з Донецька вже встигла тричі поспіль зіграти в фіналі Кубку СРСР з 1961 по 1963 роки і двічі поспіль стати його володарем. Після феєричних, для провінційного Донецька, 1961-1964 років, у команді почався спад…

А полтавський «Колос», тим часом, навпаки був на ходу. Команда завершила основну частину чемпіонату І зони УРСР в класі «Б» на 3 місці, відставши від лідера – київського «СКА» на 12 очок. Як для себе, «Колос» проводив досить вдалий сезон, покращивши загальне місце після основної частини чемпіонату на 1 пункт. Лише прикрі втрати очок наприкінці сезону не дозволили нашій команді зайняти більш високе місце.

«Колосу» також належить найрезультативніший матч в першій групі – з рахунком 7:3 був переможений тираспольській «Лучаферул». 26 вересня «Колос» провів перший стиковий матч з севастопольським «СКФ» (0:1). А 29 вересня керівники «Колоса» і «Шахтаря» вирішили провести товариську зустріч в Полтаві.

Полтава, стадіон “Колос”.

“Шахтар”: Юрій Коротких, М.Головко, Г.Снєгірьов, В.Мещериков, В.Сорокін, Володимир Сальков, В.Андрієнко, А.Родін, Сергій Євсеєнко, В.Левченко, В.Куденков.

Тренер: Ошенков О.О.

Голи: 1:0 Братусь (18), 2:0 Мещериков (23, автогол), 2:1 Левченко (31), 3:1 Б.Маслов (54).

На матчі був аншлаг. Шахтар приїхав основним складом! Незважаючи на невтішні для «Колоса» передматчеві сподівання, наша команда показала гру і результат. Події цього пам’ятного матчу в місцевій газеті висвітлював А.Надін. Приводимо статтю із «Зорі Полтавщини» №233(10050) за 1 жовтня 1965 року.

Заслужена перемога

В перші хвилини матчу і гравці і уболівальники сподівались, що гості розкриють свою майстерність, покажуть на ділі перевагу. На жаль цього не сталось. І на 18-й хвилині господарі поля домагаються першого успіху. По лівому краю швидко проривається В.Братусь, б’є по воротах, м’яч – в сітці “Шахтаря”.

Окрилені успіхом, полтавчани впевнено ведуть гру. На 23-й хвилині в одній з чергових атак захисник “Шахтаря” В.Мещериков забиває головою м’яч у власні ворота.

У гірників з’явився спалах чудової швидкої гри. На 31 хвилині першого тайму В.Левченко забиває перший і останній м’яч.

Після перерви гірники так і не спромоглися налагодити гру, направити її у бажане русло. На 54 хвилині матчу Борис Маслов забиває у ворота гостей третій м’яч. З рахунком 3:1 на користь команди “Колос” закінчився цей цікавий поєдинок.”

Слід зазначити, що автор третього голу Борис Маслов – один з кращих бомбардирів в історії нашого клубу. Забивши 48 м’ячів він ділить п’яте місце із Сергієм Чуйченком.

Після цього матчу доля цих команд склалася по-різному. «Колос» в наступних 7 стикових поєдинках здобув лише одну перемогу і у підсумку зайняв 12 місце. В наступному сезоні, після завершення основної частини чемпіонату наша команда знову відстане від лідера на 12 очок і посяде 5-те, а після стикових матчів – 10-те місце. Невиразним виявився і 1967 рік – лише 10 місце. В наступному, 1968-му році «Колос» змінив назву на «Сільбуд». Після чергової зміни регламенту, наша команда стала виступати у ІІ групі класу «А». В полтавської команди значні перестановки в складі команди. Всі ці переміни пішли на користь команді. В чемпіонаті «Сільбуд» без жалю над уболівальницькими серцями чергує переможні серії з безвиграшними. В 24 турі чемпіонату 12 серпня 1968 р. «Сільбуд» в гостях програє київському «СКА» з рахунком 0:1 – це п’ятий матч поспіль без перемог…

Шахтар за підсумками сезону посяде 12-те місце серед 17 команд. Команда знову вийде на високий рівень лише в 1967 році зайнявши 6-те місце і на 3 очки відставши від тбіліського «Динамо», яке було третім. В 1968-ому «Шахтар» знову невиразно проводить сезон – більшість очок здобуваються вдома – 8 перемог з 9 за підсумками чемпіонату. У Кубку СРСР донеччани, перегравши київське «Динамо», пробились в ј фіналу. В 23 турі 15 серпня «Шахтар» програє московському «Торпедо» і доводить свою без виграшну серію до 6 матчів. Попереду 24 тур та надважлива гра чвертьфіналу в Ташкенті…

Поки кожна з команд долає свої турнірні та моральні перешкоди, керівництва «Сільбуду» та «Шахтаря» знову домовились про товариську зустріч в Полтаві.

17.08.1968 (субота) “Сільбуд” (Полтава) – “Шахтар” (Донецьк) – 1:3

Полтава, стадіон “Колос”.

“Сільбуд”: Володимир Козлов, В’ячеслав Першин, Микола Котов (Віктор Бичков), Віктор Носов, Анатолій Вітков, Віктор Маслов (Юрій Москалець), Віталій Бардешин (Борис Шишков), Богдан Кесло (Юрій Варламов), Юрій Несміян, Василь Сальков, Тарас Примак.

“Шахтар”: Юрій Дегтярьов (О.Говоров), О.Поллак, О.Савка (В.Грубчак), Володимир Сальков, Юрій Губич, О.Григор’єв (Євген Король), В.Глярубов (Станіслав Євсеєнко), Петрас Глоденіс, Беніамін Зелькявічюс, В.Шаличев, Валерій Яремченко.

Голи: Глоденіс, Євсеєнко, Зелькявічус, Варламов.

Тодішнє керівництво нашої команди мало серйозні наміри. Про це свідчить політика проведення товариських зустрічей з командами найвищого ешелону – крім «Шахтаря» до Полтави планують запросити київське «Динамо», московські «Спартак» і «Торпедо». Про матч очима все того ж таки А.Надіна (“Зоря Полтавщини” № 196 (10936), 21 серпня 1968 року (середа):

“ШАХТАР” ДАЄ УРОК

Вперше полтавські уболівальники познайомились з основним складом “Шахтаря” у вересні 1965 року, коли донецькі гірники прибули в наше місто на товариську зустріч з місцевими футболістами. Полтавчани тоді перемогли володаря Кубка СРСР. Рахунок зустрічі був 3:1. Минуло три роки, і ось знову зустріч з “Шахтарем”. Правда, від минулого складу тут залишився тільки Володимир Сальков. Решта гравців знайомі і полтавським футболістам, і нашим болільникам з телепередач і повідомлень спортивної преси. Треба відразу сказати, що знайомство з командою “Шахтар”, яке відбулось 17 серпня на стадіоні “Колос”, було для полтавчан не зовсім приємним.

Господарі поля хотіли перемогти гостей за будь-яких умов. Але одного бажання виявилось мало, гірники явно перегравали сільбудівців, особливо у другому таймі, і рахунок матчу був таким же, як і три роки тому – 3:1. Тільки цього разу на користь “Шахтаря”. М’ячі забили у гірників – Петрас Глоденіс, Станіслав Євсеєнко і Веніамін Зєлькявічус. У полтавчан – Юрій Варламов.

Зрозуміло, що сили були нерівними. І все ж таки “Сільбуд” міг би зіграти набагато краще. Особливо повільно і нечітко грав напад полтавчан…»

Дзеркальна копія матчу 1965 року. Хоч ми і програли, проте гол у свої ворота не забивали… Насправді рахунок цього матчу виявився не таким важливим як його наслідки.

«Шахтар» нарешті здобув перемогу – через 5 днів в 24 турі вдома з рахунком 3:0 була переможена «Зоря». Але запалу гірників не вистачило для того щоб вийти в півфінал розіграшу Кубку СРСР – «Пахтакор» не залишив донеччанам жодного шансу – 3:1. Залишимо «Шахтар» в очікуванні 1971 року, коли команда програє на виїзді 14 матчів з 15-ти і посяде останнє місце…

Після гри в 25 турі «Сільбуд» розтрощив гомельський «Спартак» з рахунком 4:1 і видав «на гора» п’ятиматчеву безпрограшну серію – 4 перемоги і 1 нічию. За підсумками чемпіонату «Сільбуд» посяде 5-те місце серед 21 команди.

На фото: Команда “Сільбуд” (Полтава) зразка 1968 року

Володимир КОСТЕНКО