Вшанували тренера

Нещодавно в Лубнах відбувся святковий вечір, на якому присутні вшанували ювілей спортивної діяльності відомого на футбольній Полтавщині тренера Олександра Івановича Сердюка.


Його знають далеко за межами полтавського краю. Про сьогодення, його біографію і спортивний шлях, про його вихованців і їх успішні виступи на змаганнях різного рівня йшлося на святковому вечорі, приуроченому до 25-річчя тренерської роботи Олександра Сердюка, старшого викладача відділення футболу Лубенської ДЮСШ. Святково-спортивне зібрання вів Віктор Манжара. А розпочалося воно знайомим всім футбольним маршем, під який до затишної зали кафе \”Зорі\” ввійшов з дружиною Оленою і сам Олександр Іванович. Цього вечора ювіляр приймав численні привітання від своїх вихованців, друзів, знайомих, колег по роботі. Від колишніх вихованців тренера вітав Андрій Загоруйко, який сьогодні є гравцем ФК \”Лубни\” і працює теж тренером. Від ветеранів футболу ювіляра вітали Іван Парасіч, Віктор Мирко і Олександр Полторак. Від нинішніх юнаків його вітала мати воротаря команди Андрія Жуля (вона ще і кума ювіляра) Олена Петрівна. Також 53-річний Олександр Сердюк приймав поздоровлення і подарунки від заступника директора Лубенської ДЮСШ Юрія Тягнія, начальника міського відділу з питань фізичної культури, спорту і туризму Івана Тузова, президента Полтавської обласної Федерації футболу Анатолія Дяченка і його заступника Олександра Дігтяра (по телефону). Його вихованці Анатолій Сірик, Дмитро Бортнік, Володимир Каретник і Олександр Забара були гравцями відомих футбольних професійних клубів України та інших республік колишнього СРСР. Більше 30 його колишніх підопічних навчалися у вузах з фізичного виховання. Більшість лубенських юнаків грали за \”Сулу\” і ФК \”Лубни\” – Олександр Баран, Сергій Пархоменко, Володимир Величко, Володимир Савельєв, Дмитро Мірошниченко, Олександр Остапенко, Олексій Таран, Євген Четверіков, Олексій Макаренко, Руслан Сухонос, Олександр Шоха, Євген Стригунов, Дмитро Хоменко та багато інших.

А деякі учні тренера сьогодні виступають у основних складах відомих команд: Павло Куций в ПФК \”Олександрія\”, Сергій Вовкодав у \”Ворсклі\” (Полтава), Владислав Рудченко у \”Буковині\” з Чернівців (раніше грав за ФК \”Полтава\”). Сам Олександр Іванович щороку потрапляв у трійку кращих футбольних тренерів області, а у 2003 році визнаний кращим тренером футболу на Полтавщині. Він є постійним членом виконкому Федерації футболу області. А чого варті ще імена лубенських футболістів, які у різні роки пройшли \”школу Сердюка\”, а потім виступали у різних футбольних командах, захищаючи честь нашого міста. Це Володимир Малих, Олег Німич, Ігор Портяник, Геннадій Мещеряков, Євген Лісовенко, Олександр Пєшков, Руслан Рибалко, Сергій Лісовенко, Олег Баран, Сергій Зінченко, Юрій Підтоптаний, Олег Запорожець, Роман Мирний, Євген Дерев\’янко, Андрій Замахін, Ігор Морозюк, Євген Скотніков, Валентин Козаченко, Олександр Каретник, Борис Стрілков, Юрій Тютюнник, Олексанндр Якуба, Олег Козаченко… Цей список можна продовжувати і продовжувати. А ще він виховав і тренував свого сина Дениса, який своє життя теж присвятив футболу. Всього ж \”через Сердюка\” в школі пройшло близько півтори тисячі учнів, яких він навчав \”азам футболу\”.  Його доля була пов\’язана з такими відомими людьми футболу, як Михайло Ніжинський, Ігор Жабченко, Євген Венгер, Ілля Славінський, Юрій Дмитрулін, Ігор Ладатко, Анатолій Гришанович, Олексій Швойницький, Віктор Звягін.

А ще Олександр Сердюк був першим тренером лубенської команди \”Зірка\”, яка в 1986 році стала чемпіоном області. Також йому випала велика честь нести і олімпійський вогонь московської Олімпіади-80. Його юнацька команда у першій лізі чемпіонату України (2001-2002 роки) отримала золоті медалі, які лубенцям вручав сам Григорій Суркіс. Святковий футбольний вечір видався на славу, а головним ініціатором і організатором його був директор ТОВ \”СК \”Орієнтир\”, тренер ДЮСШ Анатолій Сірик, один з вихованців Олександра Сердюка. Попереду у Олександра Івановича чергові нові перемоги на тренерській ниві з його підопічними. Тож, бажаємо йому успіхів у нелегкій,  але такій потрібній професії – ТРЕНЕР!


Юрій КЛИМЧЕНКО