Знову \”Велика Багачка\”!

В суботу в місті Комсомольськ відбулася справжня футбольна битва. На місцевому стадіоні «Юність» золото першості розіграла еліта обласного футболу – «ВБ» та «Нове життя». У супербитві року перемогу святкували чинні чемпіони, для яких цьогорічне чемпіонство стало вже 6-м(!) в історії!

На початку своєї розповіді представлю суперників.

ФК «Велика Багачка» заснована в 2004 році. Переможець ІІ ліги області в 2005 році, чемпіон 2006, 2007 (весна + осінь), 2008, 2009 років. Володар Кубку Полтавської області в 2006, 2007 роках. Учасник ЧУ серед аматорських команд в 2006 – 2008 роках.

ФК «Нове життя» засновано в 2008 році. Переможець ІІ ліги області 2009 року, переможець «Шишацького кубку» 2009 року. Володар Кубка Полтавщини 2010 року. В цьому році команда з Андріївки брала участь у Кубку України серед аматорських команд, де змогла пробитися до чвертьфіналу.

Історія зустрічей цих команд налічує лише 3 гри. У цьому чемпіонаті у Великій Багачці перемогу з розгромним рахунком 4:0 святкувало «Нове життя», а в Машівці була мирова – 1:1. А ось у фіналі Кубка Полтавщини-2010 перемогу знову здобуло «НЖ» з рахунком 3:1.

Чемпіонат команди завершили з однаковою кількістю очок (по 68), тому за регламентом змагань повинен був відбутися «золотий матч».

З місцем його проведення визначилися за три дні до гри. Претендентами на проведення фінального матчу обласної першості вважалися стадіони в Лубнах, Гребінці, Крутому Березі (Полтава) та Комсомольську.

Найбільших шансів на перемогу в такому собі «золотому тендері» вважався стадіон «Центральний» в Лубнах. Проте керівництво обласного футболу вирішило дати шанс Комсомольську, чим дуже засмутили лубенських вболівальників та керівників місцевого футбольного господарства.

За останні два роки мені довелося об’їздити практично всі стадіони області, тому я володів певною інформацією про обласні стадіони. Чесно кажучи, мені найбільше симпатизувала Гребінка(чудовий спортивний комплекс).

Так, в Лубнах завжди чудова вболівальницька підтримка, але стадіон дещо застарілий (якщо зрівнювати зі Комсомольськом, Гребінкою та «Лтавою» (Крутий берег)) та недобудований…І нехай на мене не ображаються лубенські вболівальники, але рішення федерації я вважаю правильним.

Декілька слів про сам стадіон. «Юність» – домашня футбольна арена місцевого клубу «Гірник-Спорт», який виступає в другій лізі нашої країни. Стадіон хоч і має невелику місткість (кількість місць – 2500), але досить затишний і дозволяє відвідувати матчі в будь-яку погоду завдяки критим трибунам. Загалом чудовий стадіон. Чимось нагадує полтавський «Локомотив», проте набагато кращий.

До речі, песимістичні прогнози щодо вболівальників таки справдилися. За офіційним протоколом зустрічі на стадіоні їх було аж 300, проте на підтримку команд це анітрохи не вплинуло.

Початок зустрічі став шоком для вболівальників «ВБ». За перші півгодини зустрічі їхні улюбленці пропустили у власні ворота аж двічі!

Вже перша атака «Нового життя» завершилася забитим голом. Це Олексій Ротань результативно замкнув передачу партнера з лівого флангу.

За три хвилини найкращий гравець матчу Олександр Мелащенко мав чудовий момент, щоб забити. Екс-гравець київського «Динамо» та збірної України на правому фланзі на техніці пройшов 4(!) гравців «ВБ» та завдав небезпечного удару – поряд зі стійкою воріт. В наступній атаці Мела знову загрожує воротам Гринька – неточно.

Лише на 19(!) хвилині багачани вперше пробують бити по володіннях Замкового, проте це був лише напівмомент, тому що удар метрів з 20-ти Зав’ялова заблокував оборонець «синьо-білих».

«Нове життя» відповідає другим забитим голом. Мелащенко у штрафній накрутив двох оборонців та запустив сферу у дальній від кіпера кут воріт! 0:2!

Загалом зірковий нападник «НЖ» видав чудовий матч. Олександр виконав великий обсяг роботи на полі, багаторазово загрожуючи воротам супротивника та «беручи на себе» по 2-4 гравця багачанської команди, тим самим даючи Ротаню та ко більше місця для маневру.

Лише після другого пропущеного м’яча п’ятиразові чемпіоні області нарешті почали грати (все, що було до цього була не гра, а незрозуміло що). Почався справжній футбольний спектакль!

На 33 хвилині звична подача кутового завершилася першим голом «ВБ». Диндіков подав, а Берун несильним ударом переправив смугастого у ворота. Слід зазначити, що м’яч влетів у ворота Замкового рикошетом від когось з оборонців «НЖ».

Проходить лише 4 хвилини – рахунок зрівняно! Диндіков результативно виконав штрафний, запустивши м’яча під виставленою стінкою гравців з Андріївки. Цей удар виявився повною несподіванкою для кіпера «Нового життя» Замкового, який в даному випадку не зміг виручити свою команду. А для повного «театрально-футбольного дійства» за дві хвилини Олександр чудовою передачею в розріз вивів Оганесова на побачення з Гриньком – 3:2! Ну й гра!

До кінця першого тайму Мелащенко міг реальний шанс, щоб зрівняти рахунок, але Гринько у стрибку переводить смугастого на кутовий.

В другому таймі вболівальники побачили лише один гол. На початку другої 45-хвилинки Мелащенко знайшов пасом Олексія Ротаня, який невідпорним ударом зрівняв рахунок в матчі.

До кінця основного тайму команди мали ще декілька моментів для взяття воріт, але змінити рахунок не судилося. І знову своїми креативними діями виділявся Мелащенко, який постійно був на вістрі атаки.

Все вирішилося в овертаймі. Два пенальті – один гол. Євген Гуд свій одинадцятиметровий забив, а Олексій Ротань – ні. Фінальний свисток головного арбітру матчу Ігоря Покидька зафіксував перемогу «Велику Багачки», які стали шестиразовими чемпіонами області , з чим їх і вітаю!

На жаль у цьому святі футболу була і своя ложка дьогтю. Мені довелося за волею долі спостерігати за матчем з трибуни, на якій розташувалися вболівальники «ВБ» (слід зазначити, що по незрозумілим причинам вболівальники різних команд сиділи поряд. Що могло в результаті статися – краще не говорити). Всі 120 хвилин багачанські вболівальники «обливали гидотою» гравців «НЖ», особливо зупиняючись на Олександрові Мелащенко. Можливо саме це і стало причиною того, що форвард «синьо-білих» не був присутній на нагородженні. На мою думку він у свій час зробив багато для футбольної Полтавщини та заслуговує на елементарну повагу до себе. Мені наприклад недуже віриться, що ті «вболівальники», які лаялися зможуть вийти на поле та краще зіграти за нього…

P.S. Головний арбітр матчу Ігор Покидько судив матч в принципі на хорошому рівні. Проте в одному з епізодів арбітр допустив, як на мене, грубу помилку. Сталося це на 72 хвилині. На правому фланзі гравець «Нового життя» Денис Гришин, на думку головного арбітра матчу , збив Оганесова за що згодом отримав «гірчичника». На справді молодий гравець «синьо-білих» навіть не доторкнувся до гравця чинного чемпіона. В цьому епізоді з боку Оганесова була чиста симуляція!

 

Повний фотоогляд матчу ви можете переглянути тут

Фото- та відеогляди – SoOD (www.olegda.pp.net.ua)