Андрій Пятов: \”Кожна людина у щось вірить\”

Голкіпер збірної Україні Андрій Пятов оцінив контрольний матч з Норвегією та відповів на запитання уболівальників.

– Як ти оцінюєш гру проти Норвегії?
– Складний матч в плані боротьби. Не пропустили, двічі забили − значить із завданням впоралися. А взагалі, це був гарний спаринг.

– Здалося, що поле було не найкращої якості…
– Верхній шар взагалі «їхав». Ви самі бачили, скільки разів падали футболісти. Ти намагаєшся загальмувати, а верхній шар з’їжджає. Коли газон вже «порили», стало важко грати низом.

– У ситуації з пенальті, ти вирішив не вгадувати, куди буде пробивати Ельюнуссі, а зіграти «по удару»?
– Можна помітити, що зараз майже всі футболісти пенальті б\’ють з паузою. Тому вирішив реагувати по удару. Не скажу що я майстер по відбиванню 11-метрових. Вийшло, як вийшло.

– На молодіжному Євро-2006 на післяматчеві серії 11-метровіх виходив Олександр Рибка, який тоді вважався спеціалістом по пенальті…
– Мені легше в грі відбити пенальті, ніж у післяматчевій серії. Але коли треба, то вже нікуди не дінешся (посміхається).

– Перший офіційний матч збірної в 2013 році, який відбудеться у Варшаві, мабуть, найважливіший у відборі. З розряду «Пан, або пропав».
– Можна й так сказати. Але ми вийдемо на поле за рахунку 0:0, й будемо битися.

– Як оцінюєш збірну Польщі?
– Хороша команда. Ми з «Шахтарем» будемо грати з дортмундською «Боруссією» в Лізі чемпіонів. В німецькій команді три футболісти збірної Польщі. Їх присутність в складі такої команди, як «Боруссія» багато про що говорить.

– Як ти особисто оцінюєш шанси збірної на вихід із групи?
– Шанси завжди є. Потрібно боротися до кінця. Ми рухаємося від матчу до матчу. Будемо дивитися в майбутнє, викладатися в кожній грі, а потім будемо говорити.

– Три найкращих воротаря України та світу?
– В Україні? Я не виділяю. В Україні вважаю всіх воротарів сильними. У кожного є команда і завдання. Вважаю воротарів всіх 16-ти команд – голкіперами хорошого плану. І запасних також. А в світі? Мені імпонує манера гри Джанлуїджі Буффона, Петера Чеха і Едвіна ван Дер Сара.

– Ти відчуваєш в собі сили для переходу в клуб англійської Прем’єр-ліги чи іспанської Прімери?
– Сили завжди є, але я не хочу кудись переходити. Я вважаю, що «Шахтар» не слабший за «Реал», чи за якийсь англійський клуб. Ми це довели, тому гадаю, немає сенсу навіть говорити про це.

– Андрію, яка твоя футбольна мрія була з дитинства? Чого прагнув досягти у футболі для себе?
– Ви знаєте, завжди маленька дитина прагне вирости в «зірку». Період, коли перетинаєш межу шістнадцятирічного віку, коли закінчується дитячий футбол і потрібно переходити у дорослу команду, дуже непростий. Це вдається одиницям. Мені пощастило потрапити до великого футболу і я радий, що вдалося переступити через цей найперший важкий бар’єр в кар’єрі гравця. Це найголовніше, що запам’яталося.

– Андрію, ти чудовий воротар, гордість нашої збірної. Але якщо б тобі довелося нагороджувати кращого воротаря світу, кому б ти віддав перевагу?
– Джанлуїджі Буффону.

– Андрію, чи допомагаєш ти свої дружині готувати? Взагалі, як ви куховарите? Які ваші улюблені страви?
– Люблю готувати дружині сніданки. Можу зробити тости, канапки, яєчню. Готувати складніше, але якби я хотів, гадаю, зміг би навчитися готувати суп. Але у мене немає до цього здібностей. Тому я з задоволенням допомагаю, але не готую. Зараз в Донецьку місцеве телебачення знімає кулінарну передачу. Вони запросили мою дружину взяти в ній участь. В цей час я теж буду в Донецьку, тому також зможу бути присутнім на цій програмі.

– Не хочеться говорити про щось негативне, але запитаю – яке найбільше розчарування було для тебе саме під час футбольного матчу? Як ти себе підбадьорюєш в такі моменти?
– Це формується протягом життя, з роками я став більш врівноваженим. Взагалі ніколи не потрібно зациклюватися, треба рухатися далі. А що стосується моментів, то їх було багато. Наприклад, я згадав епізод з фіналу Кубка УЄФА, коли в мене було два варіанти рішення – ловити м’яч або відбивати, а вийшло – пропустив. Проте до мене підійшов капітан команді і підтримав. Та й від інших партнерів, а також від тренера я не почув докорів, а лише слова підтримки. Це було дуже важливо для мене.

– В першій частині минулого сезону ти втратив місце у стартовому складі «Шахтаря», поступившись Рибці. Які відчуття ти переживав в той момент? Що допомогло тобі знову стати основним воротарем? Дякую!
– Я вже відповідав на це запитання, але ще додам: на той час в мене була травма, я приїхав з відпустки, а перед цим була гра в збірної. Містер дав мені відпочити. Сказав, що дасть Рибці шанс, і я вважаю, що Олександр по праву дограв першу частину, його дії були дуже впевненими. А взагалі Містер завжди говорив, що у нас є два основних воротарі. Це змушувало нас обох працювати з подвійною силою.

– Який воротар (або футболіст) був твоїм кумиром в дитинстві?
– В дитинстві кумиром був Шовковський. Коли мені було 14-15 років, а «Динамо» грало в Лізі чемпіонів, я дуже переживав за Олександра, мені подобалась його гра.

– Чи погодився б ти перейти в «Динамо»?
– Ні (сміється).

– На твій погляд, які шанси у «Шахтаря» та дортмундської «Борусії» на вихід до наступного раунду Ліги чемпіонов?
– 50 на 50. Тут не можна говорити, хто сильніший. Гадаю, що це буде матч двох рівних команд і гідних суперників. Поле покаже.

– Як воно, у рукавицях?
– Тепло (сміється).

– Андрію, чи віриш ти в прикмети або забобони в футболі, а також у «фартовість» стадіонів, місць?
– Я не зациклююсь на цьому, але вірю. Так буде чесніше. Кожна людина у щось вірить.

– Як ти потрапив у футбол?
– В першому класі мій друг-однокласник повів нас на футбол. Це було у Кіровограді.

– Від роботи з ким із тренерів воротарів взяв для себе найбільше?
– Від кожного. Починаючи від мого дитячого тренера, який намагався мені щось воротарське дати, хоча тоді не було тренерів голкіперів. Не перераховуватиму прізвища, щоб нікого не образити. Беру щось від кожного.

– Як ти гадаєш, збірна України в змозі показувати футбол високого рівня?
– Так. У нас всі гравці перспективні.

– Як тобі воротар донецького «Металургу» Олександр Бандура? Чи є в нього шанси зіграти за збірну хоча б в одному матчі?
– Я не обговорю воротарів, своїх колег та друзів. Він гарна людина і я впевнений в його майбутньому. Це ж саме можу сказати і про Рустама Худжамова. Головне – це людські якості, а воротарські я не маю права обговорювати. В мене такий закон. Тому, я гадаю, що шанси в усіх однакові. У нас немає основного голкіпера, це й тренер говорить. У нас є три воротарі, які в будь-який момент можуть вийти і зіграти.

– Яке основне завдання для тебе в збірній?
– Як і у всіх – добиватися максимальних цілей, виходити у фінальні частини чемпіонатів Європи та світу.

– Проти якої збірної ти би хотів зіграти?
– Майже проти всіх вже зіграли (посміхається). З Аргентиною ще не грали. А так, з ким жереб зведе.

– Який твій найважчий матч?
– Для мене кожен матч – не поганий і не добрий. Це свято життя. Коли ти граєш – для тебе це найголовніше.

 

ФФУ