\”Ці поприїжджали і сидять, як шпійони\”
18 серпня в Полтаві відбулася гра плей-офф Ліги Європи між полтавською \”Ворсклою\” та \”Динамо\”, Бухарест (Румунія).
\”Румуни наших фанів злякалися і шифруються, – говорить хлопець років двадцяти. Він стоїть біля фонтану навпроти полтавського стадіону \”Ворскла\”. Біля нього дівчина і ще двоє юнаків. Компанія п\’є пиво.
\”Я тобі кажу, сьогодні бачив трьох, такі наглі ходять, наче додому приїхали, – вигукує другий хлопець. – Нада, щоб \”Ворскла\” сьогодні їх усіх на місце поставила.\”
За дві години до гри \”Ворскли\” з бухарестським \”Динамо\” до стадіону сходяться вболівальники. Люди розсідаються на лавочках у парку поруч з ареною. Четверо чоловіків розставляють на лаві пластикові стаканчики, дістають літрову пляшку горілки.
\”Треба зараз за успіх бахнути, – повний дядько розливає горілку по стаканчикам.
Ще кілька компаній у парку розпивають пиво. Біля стадіону ідуть двоє міліціонерів, на п\’яних не дивляться.
\”Я постійно, коли футбол на дєжурство попадаю, задовбався уже, – каже один. – А мені більше бокс подобається.\”
Біля пам\’ятника Слави у центрі Полтави компанія з 7 чоловік активно фотографується. Дівчата залазять у квіткові клумби, просять хлопців їх познімати.
\”Ми з Пирятину за \”Ворсклу\” поболіть приїхали, – розповідає 23-річний Олександр Зайченко. – Такий шанс вийти у Лігу Європи треба іспользовать. Нічого особливого у румунах немає. Хотілося б, щоб 2:0 наші перемогли.\”
По центральним вулицям міста проїжджає кілька автомобілів. З їх вікон стирчать зелено-білі прапори. Водій часто сигналять.
У центральній частині міста майже зовсім немає міліціонерів. Біля готелю \”Раффінато\” сидять лише двоє правоохоронців. Кажуть, у цьому закладі зупинилася румунська команда.
\”Та вони чогось сховалися від усіх, – каже 36-річний Антон. Він сидить у парку біля готелю. – Я два роки тому на \”Бенфіці\” був, то португальці, якісь привітніші були. І футболісти їхні гуляли містом. А ці поприїжджали і сидять, як шпійони.\”
За півгодини до початку гри, біля стадіону збираються близько п\’ятдесяти полтавських фанів.
\”Ворскла\” покажи цим молдаванам, де їх місце, – кричить один з вболівальників. У нього на шиї зав\’язаний шарф у кольорах полтавської команди. – Що румуни, що молдавани, мені вони всі однакові.\”
За п\’ятнадцять хвилини розпочинається гра. На гостевій трибуні кілька десятків румунських вболівальників скандують \”Динамо\”. Їх починають перекрикувати полтавські фанати.
\”Хоч мало румун, а кричать лучше наших, – каже один з вболівальників із центральної трибуни. – А румуни по технічніше наших грають. Хоч б нічия сьогодні була.\”
За п\’ятнадцять хвилин до кінця першого тайму \”Ворскла\” забиває перший гол. Вболівальники полтавської команди кілька хвилин дружно скандують \”Ворскла\”. У другому таймі полтавці пропускають м\’яч у свої ворота.
\”От рахіти\”, – кричить з трибун хлопець років шістнадцяти. Він з розмаху б\’є ногою крісло на якому сидить.
Гра закінчуються з рахунком 2:1 на користь \”Ворскли\”. Годину після матчу вболівальники не розходяться від стадіону. Дружно починають аплодувати футболістам \”Динамо\”, які сідають в автобус.
\”Та це ж не наші, кому ти аплодуєш\” – дівчина штовхає у бік хлопця.
Біля автобусної зупинки \”Сінна\” без свідомості лежить дівчина. Над нею схилилися четверо хлопців. Один поливає її водою з пляшки.
\”Спасіть її, що ж це твориться,\” – кричить подруга дівчини. Навпроти неї двоє міліціонерів розтягують двох хлопців, які б\’ються.
\”Оце, так футбол закінчився, – двоє чоловіків проходять повз непритомну дівчину. – Видно хтось з хлопців дівчину бахнув, а другий обороняє.\”
За двадцять хвилин міліціонери відвозять хуліганів.
Сергій ДЗЕХ
вологість:
тиск:
вітер: