Футбол у багнюці

У четвер “веселою” грою потішили футболісти “Розсошенців” та “Зефір-ПластиКому”.


“Зефір-ПластиКом” – “Розсошенці” – 3:6
“Зефір-ПластиКом”: Хуголь, Сак, Панкратов, Зуєв, Іванютенко, Рябенко, Жила, Філь, Букін, Бунін, Гриценко.
Запасні: Бульбах, Майзус.
“Розсошенці”: Сидько, Марченко, Свириденко, Поліянчук, Корнієнко, Федоришин, Ященко, Остапенко, Миколаєнко, Хоменко, Кривошеєв.
Запасні: Сітак, Манасян, Неділько, Борсало, Мокляк, Стріляний.

Матч проходив на полі, яке більше нагадувало болото, аніж ігровий майданчик. Після дощу у воротарських майданчиках, по обидві сторони від центру поля, утворилися калюжі, які заважали голкіперам демонструвати всі свої можливості. Не в останню чергу це і вплинуло на підсумковий рахунок.

Вже на шостій хвилині, після помилки Хуголя, “Розсошенці вийшли вперед. Панкратов відкотив м’яч воротареві, а той у свою чергу підсковзнувся і впав. Цією помилкою скористався Хоменко, без перешкод відкривши рахунок. Майже одразу з далеку “відповів” Рябенко – Сидько парирував його удар. Надалі розсошани повністю заволоділи перевагою. Хоменко обіграв на фланзі Панкратова і прострілив у штрафну – Поліянчук пробив набагато вище. За хвилину Ященко вистрілив в сантиметрі над поперечиною. На 25-й хвилині Остапенко навісив з правого флангу, а Хоменко з двох метрів головою не влучив у ворота. Гол, як кажуть, назрівав. На 29-й хвилині номінальні гості все ж домоглися свого. І знову не без допомоги суперника. Захисники “ПластиКому” не розібралися, хто повинен грати, а голкіпер “засидівся” у воротах, чим вдало скористався спритний Хоменко. Після перерви на полі у складі “Розсошенців” з’явився один із найкращих нападників “Ворскли” початку 90-х Вазген Манасян. Чи не першим своїм дотиком форвард міг відзначитись, проте знову на заваді став газон, точніше його відсутність. Хоменко зліва обіграв захисника і, увійшовши у штрафну, відкотив м’яч на Вазгена. Манасян зряче пробивав у дальній кут, але перед самісінькою лінією м’яч застряг у калюжі.

За чотири хвилини рахунок став розгромним. Сильний удар Ященка досяг мети. Одразу футболісти у чорних футболках отримали гол у відповідь. Його автором став Гриценко. Цей м’яч став явною несподіванкою для розсошан. Вони почали нервувати і ледь не пропустили ще. На 57-й хвилині за грубу гру суддя повинен був вилучати Свириденка. Проте Говтвяниця “пожалів” захисника, обмежившись усним зауваженням. Нервова гра тривало до 67-ї хвилини, поки Поліянчук зі штрафного не забив четвертий м’яч. За три хвилини ще раз зефірівцям допомогло “своє” поле. Манасян вивів Хоменка тет-а-тет з Хуголем. Юрій легко прокинув м’яч повз голкіпера і здавалося той неминуче опиниться у воротах. Та калюжа знову вирішила інакше. “Якщо не може нападник, то зможе захисник” – мабуть, подумав Іванютенко, коли пробив точно в кут власних воріт. За хвилину Гриценко скористався класним пасом Зуєва і скоротив рахунок. Останні десять хвилин команди грали у відкритий футбол. Тому й не дивно, що суперники обмінялися голами. Спочатку на добиванні вдало зіграв Рябенко, а у компенсований час Миколаєнко поставив крапку у цьому хокейному поєдинку.