12-й гравець - 04-12-2009, 12:12 - Націоналіст 8

“Карпати”-“Ворскла”: історія фанатських стосунків

“Карпати”-“Ворскла”: історія фанатських стосунків

5 грудня «Ворскла» проведе свій останній матч в 2009-му. Році, який нам подарував чимало позитивних емоцій, році – який приніс улюбленій команді Кубок України. Та підбивати підсумки роки ще буде час, попереду тривала зимова перерва. А поки попереду ще одна гра, адже чемпіонат триває.

Останній виїзний матч ворскляни проведуть у Львові проти місцевих «Карпат». Так вже склалося історично, що обидві команди мають однакові кольори. Тому можна сказати, що зустрічаються майже одноклубники: біло-зелені команди. Можливо, незважаючи на грудень місяць, до Львова відправиться невеличка групка полтавських фанатів, аби підтримати «Ворсклу». І хоч, стосунки з місцевими фанами у наших, останнім часом м’яко кажучи не зовсім дружні, все одно цей не близький виїзд намагаються пробити.

Чому так сталося, що колись дружній до Полтави Львів став ворожим? Ніхто напевно, точно не відповість, тай ми не будемо на цьому зупинятися. Наразі краще зупинимося про дружбу фанів обох команд в кінці 90-х років минулого століття.

Як відомо «Ворскла» пробилася до вітчизняної еліти лише 1996 року. В той час, як «Карпати» були в ній вже старожилами. Хоча на стосунках фан-бригад ця обставина жодним чином не позначилась. Ще за часів проведення союзного чемпіонату фани львів’ян приїздили невеликою кількістю до Полтави в 1990-91 рр. Тоді полтавський фан-рух знаходився в занепаді. Вже за часів українського чемпіонату фани «Карпат» завітали до Полтави в 1993 році на матч кубку України. Звичайно в ці роки про виїзд наших годі було говорити, адже народ перестав ходити навіть на домашні матчі «Ворскли», а сам фанатський сектор став порожнім.

Поштовхом до відродження нового фан-руху стала перемога «Ворскли» в першій лізі і вихід до вищої. Народ активно катався на виїзди. У першому вищоліговому сезоні майже не було міст, де не було б полтавців. Виїзд до Львова був останнім у 1996 році. На першу поїздку до столиці Галичини зібралася чортова дюжина фанів. Незважаючи на пізній приїзд полтавської делегації (а фани приїхали в день матчу вночі о 2 годині) на полтавців вже чекали кілька львів’ян. Цікаво, що саме з того часу пішла традиція зустрічати гостей на вокзалі. Саме з того часу зав’язалася міцна дружба.

Хітом першого полтавського виїзду до Львова стало розгойдування після матчу місцевого тролейбусу з криками: «Розгойдаємо весь світ». А на весні 1997-го львів’яни приїздили з візитом вже до Полтави. Знову зустріч на вокзалі, гуляння по місту. Арії Петра з безсмертного твору Івана Котляревського на садибі самого автора. Фотографування всюди і скрізь в біло-зелених кольорах. Причому львів’янам дуже сподобалося наше місто, вони були від нього в захваті.

Здається в той час кращих друзів серед фан-бригад не було. Виїзди до Львова очікували як свята. Навіть тоді, коли не було грошей на неблизьку поїздку, народ добирався без копійки в кишені на собаках, знаючи що там львівські друзі не залишать помирати з голоду: завжди приютять, обігріють і накормлять. Іноді гостинні львів’яни допомагали нашим фанам дістатися того ж таки Івано-Франківська чи Тернополя. В свою чергу наші свого часу їздили підтримувати «Карпати» у Харків та Київ. Бувало, що наші просто одягали рози «Карпат» на свої виїзди і в них спокійно розгулювали, скажімо, на матчах збірної.

Ситуація поступово почала змінюватися на початку 2000-х, коли до Полтави докотилася хвиля моди на хуліганізм і все, що з ним пов’язано. Скоріш за все визначальними у подальших взаємовідносинах фанатів Львова і Полтави стали полярні фанатські союзи Київ-Дніпропетровськ-Львів і Одеса-Полтава-Донецьк. Ворог мого друга – мій ворог… Можливо, тим хто катався за «Ворсклу» в 90-х, не зрозуміло, чому ця дружба переросла у війну. Але як би там не було старики й досі вважають львів’ян своїми друзями.

 

Погода