Коли підводить реалізація
\”Ворскла\” вдруге в сезоні зазнала поразки і вдруге на власному полі, хоча підопічні Миколи Павлови створили набагато більше гольових моментів ніж суперники, але жодного разу не змогли їх реалізувати.
Поразка, яка викликала оплески. Саме так проводжали у підтрибунне приміщення гравців \”Ворскли\” на перерву та після матчу уболівальники. Люди не пожалкували, оскільки бачили гру, бажання і відповідальність. А результат буває і негативним, це футбол.
Микола Павлов звично вдався до ротації, але вимушених перестановок додала травма Янузі. Ех, як же ж невчасно випав з гри албанець! Без його швидкісних рейдів і постійного тиску на суперника трішки не вистачає попереду напруги. Виліковуйся швидше, Ахмед!
Якщо в захисних порядках без несподіванок, то вихід одночасно на поле Безуса, Маркоскі, Закарлюки, Осипенка й Ребенка став для багатьох несподіванкою. Білорус зайняв місце справа, де добряче напружував фланг гостей. Попереду намагався діяти Роман, але роль відтягнутого форварда вдається Безусу краще.
Гра з перших хвилин набула жорсткого характеру, але грубощів чи складних моментів для суддівства майже не було. З небезпечними моментами теж не склалося. Перспективну атаку ворсклян невлучно завершував Безус, а з ударом Мазілу впорався Долганський. Полтавчани грали широко, проводили комбінації, але захист канонірів діяв без помилок. І коли присутні на стадіоні вже поглядали на годинник, стався маленький шедевр. Після розіграшу кутового Маркоскі замахом розлякав своїх і чужих, м’яч підхопив Флореску, протяг його до карного майданчика, прибрав Чеснакова і диво-ударом відправив кулю у верхню \”дев’ятку\” без шансів для голкіпера. І доки глядачі приміряли шанси, чи зможуть таки завершити свої атаки хоч раз результативно господарі, м’яч вдруге побував у сітці Долганського. Шацьких смачно зарядив по воротах, Сергій з ударом справився, але відбив перед собою. Доки захисники жували поп-корн у стерео-окулярах, насолоджуючись захоплюючим видовищем, Максим з другої спроби таки переграв капітана \”Ворскли\”. 0:2 – нелогічна кінцівка.
На другий тайм вийшли Кривошеєнко і Сачко. І знову Полтава тисне, але з ударом ніяк не складалося. Через себе бив Йован – без особливих проблем для Боровика. Маркоскі пробує із штрафного – рикошет і поряд зі стійкою! Якийсь фатум переслідує серба, стільки моментів за останні матчі і ніяк не вдається відзначитись. Знову Боровик витягає м’яч з кута – не лізе (с). Сачко з розвороту бив з убивчої позиції – мимо!
А потім пішло казна що. Чи тягнули всі подальші фоли на вилучення – залишимо на розсуд арбітра. Формальний привід у нього був, і \”лівими\” червоні картки назвати важко. А Безус і Курилов матимуть додатковий відпочинок перед грою Ліги Європи – в Кривому Розі команді вони не допоможуть і проблем у Павлова побільшало.
Всі розуміють – на два фронти (а скоро ще й кубок України стартує) полтавчанам сил не вистачить. І відвертим пріоритетом є поєдинки з Бухарестом. Тому трагедії з поразки робити не варто. Цей результат був необхідний для профілактики самозаспокоєння. І оплески на адресу команди виразили той запас довіри, яку має зараз тренерський штаб з гравцями. Розуміємо, довіряємо, сподіваємось…
Разом до нових перемог!
Віталій Сонікссон
вологість:
тиск:
вітер: