Кубок, який змінив історію

Полтавська “Ворскла” вперше в історії незалежної України зіграє у фіналі національного Кубка. Однак у своїй історії команда вже перемагала у Кубку республіки. Правда, тоді він мав зовсім інший статус і був аматорським, але факт залишається фактом. Тим паче, що саме перемога в ньому кардинально змінила подальшу історію клубу.

Головною подією 1956 року став виступ “Колгоспника” (тоді таку назву носила “Ворскла”) у розіграші Кубка України. Саме він і виявився доленосним в історії команди. Цей трофей українського футболу в 1956 році розігрувався останнім, у жовтні-листопаді.

На першому етапі полтавці без особливих клопотів подолали в Нововолинську місцевий “Шахтар” – 5:0. Однак далі таких, відносно легких, прогулянок вже не було. У 1/8 фіналу полтавці перемогли одноклубників з Рівного (до речі, переможців 2 зони чемпіонату України) – 2:0. А ось у чвертьфіналі на “Колгоспника” чекав добре відомий “Машинобудівник” (Київ). У перший день команди розійшлися миром – 0:0. А наступного дня, у переграванні, полтавці схилили шальки терезів на свій бік – 2:0. Таким чином, “Колгоспник” взяв реванш у киян за поразку в чемпіонаті і вийшов до півфіналу. На цій стадії жереб звів полтавців з торпедівцями Кіровограда. Кіровоградці вже володіли почесним призом 1953 року (до речі, у фіналі кіровоградці переграли полтавський “Локомотив” – 3:1) і зовсім не проти були повторити свій успіх. Однак наші земляки не залишили торпедівцям жодних шансів, провівши в їх ворота 4 “сухих” м’ячі. Шлях до фіналу був відкритий.

У ніч на 8 листопада в Києві випав сніг. Снігопад тривав і в день матчу. Кияни були здивовані, коли побачили на вулицях міста афіші про те, що на стадіоні імені Хрущова (тепер – НСК “Олімпійський”) відбудеться фінальний матч на Кубок України між командами “Машинобудівник” (Запоріжжя) і “Колгоспник” (Полтава).

О третій годині на біле, мов килим, поле вийшли футболісти у звичній літній формі. Полтавська команда виступала в такому складі: Степан Котора, Анатолій Хижняк, Степан Горват, Юрій Нікітін, Микола Телінгер, Борис Шатило, Євген Іванов, Анатолій Хоростецький, Олександр Матюхін, Аладар Пельчарський і Володимир Казанкін.

Суперники полтавців мали неабиякий досвід участі в таких турнірах. А ось “Колгоспник” – команда, яка існувала тільки другий рік. Гра розпочалась із атак полтавців. У цей час снігопад ще більше посилився. Звичайно, така погода заважала грати технічно. Гравці щоразу сковзалися, не завжди точно передавали м’яч. Особливо важко довелося полтавцям, у бік яких дув сильний вітер. Футболісти “Машинобудівника” намагалися будь-що використати сприятливі для себе умови. У середині першого тайму вони без упину штурмували ворота “Колгоспника”, але воротар Котора грав просто блискуче. Команда “Колгоспник” активно оборонялася, а потім несподіванно перейшла у наступ. Нападник Казанкін вийшов до воріт запоріжців і красиво пробив, але м’яч пройшов вище воріт. Треба сказати, що симпатії київської публіки були на боці полтавців. Гучними оплесками вони вітали всі сейви полтавського голкіпера та дії в нападі полтавських нападників.

Двадцята хвилина. Поблизу штрафного майданчика запоріжців Пельчарський виконав штрафний удар. М’яч потрапив до Матюхіна. Він точно відпасував Іванову, а той сильним ударом послав м’яч у ворота. 1:0. Гол додав натхнення полтавцям. Матюхін через кілька хвилин прорвався до воріт суперника, але пробив вище воріт.

Друга половина гри почалася тиском машинобудівників. Вони хотіли відігратися. Але захисники “Колгоспника” успішно стримували цей натиск. Горват і Нікітін кілька разів рятували ворота. Поступово гра вирівнюється. На 35 хвилині другої половини гри нападник Хоростецький подав м’яч Матюхіну, і той забивав другий гол. Успіх окрилив полтавців. Вони знову пішли в атаку. Хоростецький пройшов із м’ячем через усе поле, вийшов до штрафного майданчика. Здалося, що зараз буде бити, але несподівано передав м’яч ліворуч Казанкіну, і той сильним ударом послав м’яч у сітку – 3:0.

Деякі “уболівальники” почали залишати стадіон, не сподіваючись побачити після цього щось цікаве. Але даремно. Матюхін на останній хвилині матчу пішов уперед і красивим ударом забив четвертий гол.

Одразу після кубкової перемоги обласне керівництво й обком КПУ почали клопотатися, аби включити “Колгоспник” до числа учасників чемпіонату СРСР серед команд класу “Б” (раніше команда виступала на аматорському рівні – прим. авт.). 19 листопада за підписами секретаря Михайла Рожанчука та голови виконкому обласної ради депутатів трудящих Андрія Черченка був направлений лист-прохання до Комітету з фізкультури та спорту при Раді Міністрів СРСР про включення полтавської команди до числа учасників чемпіонату СРСР. Пізніше Комітет задовольнив це прохання. Так уже до нового року “Колгоспник” отримав статус команди майстрів. І досяг він цього лише за два роки існування!

КУБОК УКРАЇНИ 1956 року

1/16 фіналу – 7-8 жовтня

“Динамо” (Львів) – “Нафтовик” (Дрогобич) -1:0
“Динамо” (Тернопіль) – “Колгоспник” (Берегове) – 7:0
“Торпедо” (Кіровоград) – “Спартак” (Біла Церква) – 2:1
“Хімік” (Дніпродзержинськ) – команда Житомира – 6:1
“Шахтар” (Нововолинськ) – “Колгоспник” (Полтава) – 0:5
“Колгоспник” (Рівне) – команда Вінниці – 1:0
“Машинобудівник” (Київ) – “Буревісник” (Чернігів) – 3:2
“Буревісник” (Черкаси) -“Буревісник” (Кам’янець-Подільський) – 3:0
“Хімік” (Калуш) – “Торпедо” (Одеса) – 1:0
“Авангард” (Миколаїв) – команда Чернівців – 3:1
“Торпедо” (Харків) – “Шахта Будьоновка” (Сталіно) – 4:2
“Спартак” (Херсон) – ДВРЗ (Київ) – 4:1
команда Чугуєва – “Торпедо” (Суми) – 1:0
“Шахтар” (Брянка) -“Авангард” (Краматорськ) – 2:0
“Машинобудівник” (Запоріжжя) – “Металург” (Нікополь) – 3:0
“Авангард” (Севастополь) – команда Євпаторії – 2:2; 2:0

1/8 фіналу -14-15 жовтня

“Динамо” (Львів) – “Динамо” (Тернопіль) – 1:3
“Торпедо” (Кіровоград) – “Хімік” (Дніпродзержинськ) – 2:1
“Колгоспник” (Полтава) – “Колгоспник” (Рівне) – 2:0
“Машинобудівниу” (Київ) – “Буревісник” (Черкаси) – 5:0
“Авангард” (Миколаїв) – “Хімік” (Калуш) – 2:0
“Спартак” (Херсон) -“Торпедо” (Харків) -1:3
“Шахтар” (Брянка) – команда Чугуєва – 1:1; 0:1
“Машинобудівник” (Запоріжжя) – “Авангард” (Севастополь) – 7:0

1/4 фіналу – 20-21 жовтня

“Торпедо” (Кіровоград) – “Динамо” (Тернопіль) – 2:1 дод. час
“Колгоспник” (Полтава) – “Машинобудівник” (Київ) – 0:0; 2:0
“Авангард” (Миколаїв) – “Торпедо” (Харків) – 3:2
“Машинобудівник” (Запоріжжя) – команда Чугуєва – 1:0

1/2 фіналу – 28 жовтня
“Колгоспник” (Полтава) – “Торпедо” (Кіровоград) – 4:0
“Машинобудівник” (Запоріжжя) – “Авангард” (Миколаїв) – 3:0

Фінал – 8 листопада, м. Київ

“Колгоспник” (Полтава) – “Машинобудівник” (Запоріжжя) – 4:0

Олександр СТАДНИЧЕНКО

На фото: команда “Колгоспник” зразка 1957-го року. Нижній ряд (зліва направо):  Золтан Бреньо, Володимир Смирнов, помічник тренера, Іосиф Ліфшиць – головний тренер, Юрій Нікітін, Володимир Борисов, Анатолій Хижняк, Олег Щупаков, Анатолій Хоростецький. Верхній ряд: (зліва направо): Степан Котора, Михайло Тисовський, Георгій Дралюк, Євген Іванов, Володимир Казанкін, Віктор Оскома, Аладар Пельчарський, Микола Телінгер