Першість Полтавщини - 02-11-2009, 08:11 - sasa 5

Мерзни, мерзни, \”золотий матч\”…

Мерзни, мерзни, \”золотий матч\”…

alt«Жоржівка» — «Велика Багачка» 0:2
«Жоржівка»: Бахуринський, Піддубний, Бубнов, Чамара, Городчанін, Супруненко, Тарасенко, Гришин, Прядко, Черкасов, Корнієнко.
«Велика Багачка»: Гринько, Таран, Баштовий, Винник, Федорішин (Гришанович, 46), Безуглий, Хижняк, Дубницький, Касьян, Міславський, Коломієць.
Судді: Матяш-ст., Матяш-мол., Гогоць (усі — Полтава).
Голи: Міславський (44), Хижняк (77).
Попередження: Городчанін — Касьян.
Видалення: Городчанін (84, друга жовта).
Юнаки 1:4
Стасі. 1 листопада. 150 глядачів.

Звітний матч мав вирішити, чи запрацює нововведення цьогорічного регламенту — додаткова гра між претендентами на перше місце у разі рівності набраних ними очок. Виявилося, «золотому матчеві» таки бути.
Хоча протягом усієї гри футболісти «Жоржівки», здавалося, робили все можливе, щоб чемпіонат завершився вже 1 листопада. В усякому разі, м’ячем вони володіли не менше, а ударів по воротах завдали навіть більше, ніж багачани, для яких результат гри важив набагато більше. Можливо, причина певної інертності гостей, особливо у першому таймі, полягає у відсутності двох гравців основи, Зав’ялова та Ященка, які пропускали гру через перебір жовтих карток. Зате створеними гольовими можливостями великобагачанці скористалися цього дня ледь не стовідсотково. Що у нинішньому сезоні для них, загалом-то, нетипово.
Вже у перші 10 хвилин гри господарі тричі перевірили пильність воротаря суперника. Відправити круглого в рамку намагалися Прядко, Городчанін, а найреальнішу нагоду мав всюдисущий Супруненко, який бив головою, випередивши Винника — трохи не влучив. «Велика Багачка» огризнулася на 16-й хвилині стараннями Дубницького. Він на гарній швидкості пройшов правим краєм, міг і далі зближатися з воротарем, міг вдарити здалеку. Дмитро вибрав третій варіант, зіграти в пас, як виявилося, невдало. У подальшому він реабілітувався сповна, записавши на свій рахунок обидві гольові передачі.
Гострими епізодами команди обмінялися наприкінці перших півгодини гри. Спершу «жоржівець» Прядко поквапився з ударом там, де можна було зіграти «до вірного». А через мить врятував своїх Бахуринський, у високому стрибку випередивши Міславського.
Ближче до завершення тайму «Жоржівка» знову виглядала більш активною, і воротареві суперників нудьгувати не давала. Гринькові довелося двічі протягом однієї атаки в падінні відводити загрозу. А потім у відповідь пішла швидка контратака, Дубницький виклав чудову передачу на Міславського, і той у два дотики послав м’яч повз воротаря точнісінько у сітку: 0:1.
Другий тайм розпочався з розміну гострими епізодами. Спочатку воротар «Жоржівки» ледве встигнув перевести на кутовий постріл Дубницького, а невдовзі кутовий подавали вже біля інших воріт. Гринько не дотягся до посланого Супруненком м’яча, але ніхто з гравців «Жоржівки» теж не зміг цього зробити.
Напередодні поєдинку доводилося чути від різних осіб про те, що його результат визначений заздалегідь. Мовляв, один із суперників абсолютно невмотивований і виграє той, кому дужче треба. «Велика Багачка» зрештою таки виграла, а от щодо фіксованості результату… Не вважаю себе фахівцем у цьому питанні, однак не можу не відзначити. З яким би рахунком не завершився «договірняк» — 1:0, 4:3 чи 7:0 — однією з найбільш визначальних його особливостей є відсутність справжньої боротьби, відтак і мала кількість фолів. Суддівський свисток у таких іграх здебільшого мовчить, а на полі в Стасях він практично не замовкав. Навіть присутній на матчі Юрій Мармач, один з найлегендарніших представників полтавського футболу всіх часів, дивувася і робив компліменти «Жоржівці»: хлопцям, мовляв, нічого не треба, а вони так «рубаються».
Деякий час гра знову концентрувалася на багачанській половині поля. Безпосередні загрози найчастіше виникали у вигляді штрафних, виконуваних Супруненком. Він виконував їх щораз по-різному і воротар був змушений витягувати круглого з різних кутів. Гості не гребували і відвертою грою на відбій: результат їх вже влаштовував. Проте усе-таки їм вдавалося дещо і в атаці. Протяг м’яч до карного майданчика Коломієць, однак удар у нього не вийшов. Доречнішим у тій ситуації здавався пас на Міславського, але той перебував на межі офсайду.
Остаточний результат встановився на 77-й хвилині. Костянтин Хижняк забиває не надто часто, проте голи-красені йому вдаються чи не частіше за всіх інших. І цього разу удар низом з кута карного майданчика був дуже гарним, а головне— невідпорним.
 Час, що лишався до фінального свистка, запам’ятався цілим каскадом поданих «Жоржівкою» кутових. Та ще червоною карткою Городчаніна, який отримав другого «гірчичника» за фол у центрі поля, на рівному, можна сказати, місці і відправився відпочивати. «Жоржівці» у трьох матчах цього року проти «Великої Багачки» так і не вдалося здобути бодай нічиєї.
Отже, «золотому матчеві» «Гірник» — «Велика Багачка» бути. Якщо до часу його проведення збережеться нинішня погода або, як обіцяють інтернет-джерела, стане ще зимніше, глядачам та офіційним особам варто потурбуватися про валянки.
Анатолій КАРПОВ.

Погода