Молодь «Ворскли» тримає марку

ПФК “Львів” – “Ворскла” (Полтава) 2:2 (0:1)

Протокол матчу. 

Увечері напередодні матчу в Тернополі між ПФК «Львів» та «Ворсклою» телеканал «Футбол 1» розповсюдив цікаву інформацію. Полтавська команда прибула на гру дублюючим складом. Навіть Юрій Максимов залишився вдома.

Так головний тренер «Ворскли» розставив пріоритети. З урахуванням того, що «Маріуполь» автоматично отримає +6 очок за неявки «Карпат», шансів на восьме місце майже не залишилося. Тому Юрій Максимов вирішив дати кілька днів відпочинку основним гравцям, щоб не втомлювати їх зайвими переїздами. Напередодні другого в історії команди фіналу Кубка України це може зіграти певну роль. Діями ж команди в Тернополі керував Віталій Косовський.

Ворсклянам допоміг швидкий гол. На 8-й хвилині ледь не перший перехід на половину поля ПФК «Львів» став результативним. Кравчук відпасував під удар Челядіну, а Артем хитро пробив з-під захисника. Сарнавський момент удару бачив погано й зарадити не зміг. М’яч пірнув у лівий нижній від голкіпера кут воріт.

Після голу аж до кінця першого тайму львів’яни перебували в певному ступорі. І якщо турбували Ісенка, то це були переважно удари з середньої й дальньої відстані, які реальної небезпеки не несли. Контратаки ж «Ворскли» виглядалим куди цікавіше. Однак молодим полтавським футболістам не вистачало досвіду, щоб завершити їх результативно.

Після перерви ПФК «Львів» додав у русі, проте рахунок зрівняв не без допомоги футболістів «Ворскли». Гравці нашої команди грубо помилилися при спробі вийти зі своєї половини поля через короткий пас. Яковеллі спокійно оцінив ситуацію, побачив, що Ісенко далеко вийшов з воріт виправляти ситуацію, й спокійно перекинув воротаря – 1:1. Йшла 55-та хвилина матчу.

Після цього гра нагадувала гойдалки. Сам на сам з Ісенком виходить Ренан. Воротар ворсклян вчасно виходить з воріт, звужує кут обстрілу й змушує суперника пробити мимо. Полтавці відповідають моментом Челядіна. Артем з близької відстані трохи не влучає в ворота.

А ось «Львів» вдруге суперника не пробачив. Розіграш стандарту спочатку завершився ударом в стійку вороріт Ісенка. Захисники на секунду втратили концентрацію й Борзенко на 75-й хвилині спокійно переправив м’яча в порожні ворота – 2:1. Міг знімати всі питання про переможця Микита Татарков, однак після сольного проходу своїм ударом лише струснув поперечину.

Треба віддати належне молодим ворсклянам. Вони до останнього намагалися зрівняти рахунок. Міг це зробити Козиренко. Знаходячись прямо перед воротами Юрій спочатку не влучив по м’ячу, а повторний удар пройшов мимо. 

На 89-й хвилині «Ворскла» пішла, як здалося, на останній штурм, відтягнувши на чужу половину поля великі сили. Й це дало результат. Данило Кравчук майстерно розібрався в епізоді, вигравши позиційну боротьбу в Борзенка й пробивши зльоту без шансів для Сарнавського – 2:2.

Але й це ще було не все. У час, що залишився, могли вигравати як гості, так і господарі. У «Ворскли» фантастичний шанс не використали Бугаєнко і партнери. Полтавці вийшли вчотирьох на одного воротаря, але в моменті не розібралися. У результаті Бугаєнку довелося пробивати самому – неточно.

У «Львова» були претензії на пенальті, коли Павлюк рукою перервав дуже небезпечний удар у виконанні Богунова. Чесно кажучи, з трансляції не вдалося розібратися, що ж там сталося. Арбітр Іванов знаходився поруч й не призначив навіть кутового удару. Якщо за мить до цього зі сторони львів’ян не було ніякого порушення, то таке рішення виглядає дивним.

У підсумку матч з непередбачуваною кінцівкою завершився внічию. Полтавська молодь гідно замінила своїх старших партнерів і витримала удар.

Олександр Данник