Мотобол-2009: питань більше ніж відповідей

Тепер,
коли мотобольні пристрасті 24-ого чемпіонату Європи заспокоїлися, а
заслужені нагороди знайшли своїх героїв, стала неважливою кількість
голів і аналіз тактики гри кожної з команд-учасниць. Тепер варто
пригадати: якою ціною робили захід, чому він вдруге відбувся у
Вишняках, а не в Полтаві, чи є перспективи у полтавського мотоболу, що
колись був візитівкою нашої області.
Урочисто відкривав чемпіонат з
мотоболу голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Асадчев, який
з гордістю відзначав, що полтавській землі вдруге за часи незалежності
випала нагода провести змагання такого рівня. У 2007 році цей турнір
також відбувся у Вишняках і, за оцінками фахівців, пройшов на дуже
високому рівні. Саме тому Міжнародна федерація мотоболу проголосувала
за те, щоб нинішні змагання знову провести в Україні. До речі, на
Полтавщині чемпіонат міг і не відбутися, адже розглядалося два
варіанти: наше село Вишняки і місто Кам\’янець-Подільський Хмельницької
області.
Отже, у 24-ому чемпіонаті взяли участь збірні України,
Росії, Білорусі, Франції, Німеччини та Нідерландів. Цікаво, що у 2007
році французи проігнорували Вишняки — у них якраз мінялося «мотобольне»
керівництво. А цьогоріч відзначилася Литва: збірна цієї країни у
Хорольському районі не з\’явилася. Заступник голови оргкомітету
чемпіонату та одночасно голова Хорольської райради Віталій Хижняков
повідомив, що за офіційною інформацією литовці не приїхали, оскільки в
їхньої федерації немає коштів на поїздку. За неофіційною — вони
проміняли чемпіонат Європи на комерційний турнір у Франції.
Цікавий
факт: оскільки мотобол ніколи не виходив за межі Європи, чемпіонати
світу з цього виду спорту ніколи не проводилися. У США він не має
популярності.

Ціна і цифри мотоболу
Організатори
спортивного дійства — представники обласної влади прогнозували, що ігри
подивляться 25 тисяч осіб. Проте за 7 днів чемпіонату трибуни зібрали
набагато більшу аудиторію. Приміром, за приблизними підрахунками
правоохоронців, у фінальний день змагань — 24 серпня — стадіон
відвідали близько 8 тисяч осіб, тоді як він розрахований на 2584
сидячих місця.
Кошти на проведення неординарної спортивної події у
Вишняках збирали всім миром. 125 тисяч виділили з обласного бюджету на
харчування та проживання учасників змагань. А призовий фонд чемпіонату,
який становив 8 тисяч 600 євро, виник за рахунок реалізованих квитків
на неординарну спортивну подію.
За словами начальника управління з
питань фізичної культури й спорту облдержадміністрації Віктора
Пожечевського, на безпосередню підготовку до першості витратили понад
150 тисяч гривень. Це спонсорська допомога небайдужих до мотоболу
підприємців, серед яких найбільше постарався керівник «Нафком-Агро»
Віталій Дорош. Левова частина коштів пішла на реконструкцію стадіону,
що розпочалася ще у 2007 році. Хорольська філія ВАТ «Полтаваобленерго»
надавала техніку та робочі руки для реконструкції ліній електропередач
із заміною проводу на ізольований, капітального ремонту підстанції
потужністю 160 КВт. А місцевий «кулібін» Іван Гончаренко віртуозно
встановив штучне освітлення на нових опорах та електронне табло. Але це
ще не все. Лави на стадіоні змінили на індивідуальні пластикові сидіння
— із самого київського спорткомплексу «Олімпійський» привезли за
особистого сприяння президента Національного олімпійського комітету
Сергія Бубки. Трохи обновили й асфальтове покриття стадіону. До речі, у
Франції був прикрий випадок із гаревим полем, на якому у 2008-му під
час аналогічного чемпіонату дощ заважав догравати матчі на мокрій землі.
Отже,
стадіон у Вишняках вийшов, як лялечка — один із найкращих у Європі. А
журналісти з усіх країн раділи сучасному прес-центру з комп\’ютерами і
доступом до Інтернету.
Саме журналісти оперативно повідомили всьому
світові: Кубок чемпіонату Європи з мотоболу вкотре здобули росіяни.
Друге та третє місця посіли білоруси та французи відповідно. Українці
опинилися «посередині» — між німцями та голландцями на почесному
п\’ятому місці.

Російська перемога з українським присмаком
До
речі, це вже 17-та перемога російської збірної з мотоболу, що є
рекордом серед технічних ігрових видів спорту. Радіючи за росіян, із
сумом відзначаю: «європейське золото» могло бути нашим, українським. Та
ні, навіть полтавським! Троє найсильніших гравців збірної Росії —
Володимир (кращий бомбардир турніру) та Олександр (кращий воротар
турніру) Сосницькі, Геннадій Міц — вихідці з Полтавської області.
Більше того, брати родом із Хоролу. Яким потужним кістяком могли б вони
стати для місцевої «Ниви»!
Хто не знає — нагадаю. Вишняківська
команда з мотоболу за радянських часів була однією з найсильніших.
«Нива» — єдина сільська команда, що грала у вищій лізі чемпіонату СРСР.
Ось чому сьогодні говорять: кожний п\’ятий мешканець Вишняків є майстром
спорту з мотоболу. Але факт залишається фактом: зараз на Полтавщині не
залишилося жодної повноцінної команди А два десятки років тому, за
свідченнями любителів мотоболу, лише в чемпіонаті області грали команди
з Полтави, Вишняків, Нових Санжар, Мачух, Стовбиної Долини, Руденківки,
Кременчука. А «Нива» і «Вимпел» взагалі входили до вищої ліги
чемпіонату СРСР. До того ж легендарний «Вимпел», мотоболісти якого
набиралися майстерності на Розсошенському мототреку поблизу Полтави, у
1973 році став абсолютним чемпіоном і володарем Кубку СРСР, а у вищій
лізі протримався з 1966 по 1989 роки.
Сьогодні в Україні існує (яке
влучне слово!) лише 6 мотобольних команд: «Союз-3» (місто Єнакієве),
«Антрацит» і «Антрацит-1» (місто Кіровськ), «Вимпел» (місто Полтава),
«Нива» (село Вишняки) і «Механік-2» (місто Кам\’янець-Подільский), який
прийшов на зміну тамтешньому «Поділлю» у позаминулому році, мотоболісти
якого вже стали чемпіонами і володарями Кубка України.
Чому ж на Полтавщині так складно зробити із «Вимпела» клуб не гірший за «Механіка», або відродити «Ниву»?
Нині
вартість утримання однієї мотобольної команди в Україні — дороге
задоволення. З урахуванням підтримки мототрека, поїздок на змагання,
закупівлі та обслуговуванні техніки та іншого необхідного спорядження,
обходиться воно приблизно у 500 тисяч гривень на рік. При цьому
заробітки мотоболістів із заробітками, скажімо, футболістів не
порівняти — вони значно нижчі. Але, за словами першого заступника
голови Полтавської облдержадміністрації і голови оргкомітету
цьогорічного чемпіонату Європи Івана Близнюка, «зараз іде капіталізація
цього виду спорту. Думаю, так крок за кроком прийде час до мотоболу й у
Полтаві». Треба віддати посадовцеві належне — на полтавській землі він
робить для цього все можливе. Сам — професійний спортсмен зі стажем,
чудово розуміє важливість відродження одного з брендів рідної області.
Але доля «Вимпелу» нині залежить не лише від фінансування: у
спортсменів має бути необхідна база. Що стосується «Ниви», то голова
Хорольської райради Віталій Хижняков зазначає: «Вести мову про команду
у Вишняках поки що не можна. Є гравці різного віку, є багато молоді,
яка бажає, але усе впирається в гроші. Немає техніки. Мотобол — не
футбол, куди вкладають великі кошти. Наш бюджет у порівнянні з футболом
досить скромний. Вартість одного мотоцикла становить приблизно 6 тисяч
євро, а їх треба мінімум 8, плюс мастила, пальне, обслуговування. Усе
тримається на окремих ентузіастах, без суттєвої державної підтримки.
Чому ми проводимо чемпіонат у такому разі? Це історія нашого села. Як
тільки на стадіоні буде чутно ревіння моторів, вже за півгодини він
буде повний».
А поки що вишняківці та їхні гості спостерігали, як
перед закриттям 24-го чемпіонату Європи Володимир Сосницький возив на
мотоциклі свого маленького сина. Можливо, підростаючу зміну для
мотобольної збірної Росії.

Кладовище на Розсошенцях
Сьогодні
Розсошенці всі знають як село Полтавського району, де розташований
великий цвинтар. А колись воно було тісно пов\’язане з мотогонками,
класичним спідвеєм, мотоболом.
У 1972 році в селі Розсошенці за
кошти полтавської громади збудовали спортивний комплекс «Мототрек», на
стадіоні якого могло розміститися 25 тисяч осіб. Пізніше заклад було
передано Обласному комітету добровільного товариства сприяння армії,
авіації та флоту (ДТСААФ) колишнього СРСР. Нині цілісний майновий
комплекс мототреку, його спортивно-технічна база у занепаді та
використовується не за призначенням. Потребують капітального ремонту
гареве поле з огородженням, відсутні трибуни для глядачів та необхідний
технічний інвентар. Саме через незадовільний технічний стан мототреку
чемпіонат Європи з мотоболу-2007 проводився у Вишняках, а не у
Розсошенцях. Тоді, у вересні 2007 року, відразу після змагань, обласна
рада надіслала до Кабінету Міністрів України звернення з проханням
посприяти у переданні Розсошенського мототреку до спільної власності
територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області. На думку
Івана Близнюка, який ініціював цей документ, там можна створити чудову
дитячо-юнацьку школу з технічних видів спорту з кількома секціями, в
одній із яких можна було б виховувати наступні покоління мотоболістів.
Іван
Близнюк ще рік тому в інтерв\’ю ОКІА «Новини Полтавщини» зазначав: «Є
полтавське товариство, у минулому це знаменитий колись ДТСААФ (нині
Товариство сприяння обороні України — Авт.), яке очолює Ігор Лазарєв,
і, до речі, ті люди, які там заробляють, категорично проти передачі в
обласну комунальну власність спортивного комплексу. Тут, у Полтаві,
була проведена зустріч за участю народного депутата від партії БЮТ
Володимира Дончака, який зараз очолює наш ДТСААФ Вадима Копилова —
президента Федерації мотоциклетного спорту в Україні, голови
облдержадміністрації Валерія Асадчева, голови облради Олександра
Удовіченка. Йшлося про створення спільного підприємства. Але я вам
скажу відверто, Дончак і Лазарєв придумали погратися у спільну
діяльність. Там треба мінімум 10 мільйонів гривень, якщо створювати
спільне підприємство, десь 5 мільйонів з обласного бюджету і 5
мільйонів від ДТСААФ України, а у них таких коштів немає».
А
сьогодні новий власник спорткомплексу відмовляє в розміщенні і
легалізації у ньому клубам «Мотокрос», «Спідвей», «Багі» й
Авіамодельному клубу, для яких колись і створювався Розсошенський
спортивний центр. Більше того, підготував проекти житлової забудови
впритул до мототреку. При цьому Лазарєв заспокоює громадськість і ЗМІ:
мовляв, ніхто не буде чіпати сам стадіон, а рокіт «сусідніх» мотоциклів
заглушать суперзвукоізоляційні склопакети. Треба зазначити, що
мотоцикли створюють загазованість і шум (спортивні мотоцикли ревуть на
140 децибел, а за житловими нормами допустимі лише 80 децибел).
Безумовно, Ігор Лазарєв чудово знає про це. Як і про те, що буде
достатньо декілька заяв мешканців в міську СЕС і мототрек оголосять
поза законом, не беручи до уваги його колишні заслуги та нинішню
необхідність для юного покоління.
Іван Близнюк: «У мотоболі ми були
найкращі у Радянському Союзі. Ми могли б популяризувати його сьогодні.
Якщо говорити про бренд у спорті, то це бренд достатньо відомий, але
його треба розкручувати. Обласна влада сприяє розвитку мотоболу, але
без підтримки міста, без підтримки ДОСААФ перспективи у Полтаві ми не
матимемо».

Сумні підсумки і туманні перспективи
Гравці
колись легендарного «Вимпелу» говорять, що якби була та команда, що
колись, грали б на кукурудзяному полі, якщо є проблеми з Розсошенським
мототреком. А тим часом…
У Росії відбулася першість серед юнаків з мотоболу — 10 команд по 20 гравців, участь у якій взяли навіть 10-річні спортсмени.
Білоруси
зі сріблом поїхали додому готуватися до наступного чемпіонату Європи з
мотоболу, що відбудеться у Пінську. Кажуть, сам батько Лукашенко
благословляє спортсменів і особисто слідкує за процесом підготовки як
стадіону, так і команди.
Депутати Полтавської облради та їхні колеги
з облдержадміністрації планують покращити інфраструктуру на стадіоні у
Вишняках, зокрема, враховуючи побажання щодо більш пристойних туалетів,
а також надаючи допомогу бізнесменам Хорольського району у будівництві
нових готелів.
І вже не важливо, хто і з яким рахунком обіграв
збірну України у 24-ому чемпіонаті Європи з мотоболу. Полтава лише
десять років тому вважалася столицею технічних видів спорту. Хочеться
вірити, що цвинтарем для них вона не буде.

Анна ДОВГОШЕЙ
\”Вечірня Полтава\”