Олексій Курилов: \”Якщо не перейду в \”Шахтар\” – буду деградувати\”
Курилов повернувся до Полтави після зборів із донецьким «Шахтарем», і був переконаний, що питання про його перехід на 99 відсотків вирішене. Але один відсоток зіграв свою роль – керівництво «Ворскли» поки всіляко перешкоджає переходу футболіста.
Захисник «Ворскли» 24-річний Олексій Курілов став об\’єктом уваги донецького «Шахтаря», за якого клуб згоден заплатити 1 мільйон доларів, як і прописано в контракті. Але керівництво біло-зелених не поспішає розлучитися з футболістом, – заявив Олексій Курілов.
– У мене за контрактом встановлено вступний внесок в 1 мільйон доларів, який «Шахтар» готовий за мене заплатити, – розповідає Олексій. – Хоча Мірча Луческу не обіцяє, що я буду грати в основному складі, у мене з\’явиться шанс, який випадає раз у житті. Потрібно прагнути до більшого, а «Шахтар» – це моя мрія. Адже я вихованець цього клубу, провів 5 років в Донецьку. Вважаю, що наразі в Україні це найвища межа, до якої можу прагнути. Після звільнення Павлова, який вивів мене на рівень нормального футболіста, перервав низку моїх оренд, і переконав полтавський клуб купити мене у «Металіста» за 650 тисяч доларів, розумію, що буду деградувати. З повагою ставлюся до нового тренера, але це не той, кому довіряв і з ким грав у Лізі Європи.
– Яка основна причина того, що керівництво полтавського клубу перешкоджає Вашому переходу в «Шахтар»?
– Зараз «Ворскла» хоче отримати більше грошей за мене. Це не по-людськи. Адже є сума, прописана в контракті, а вони намагаються всілякими шляхами залишити мене тут. Я ж душею і тілом залишаюся в рідному «Шахтарі». «Ворскла» зробила для мене багато, але це все завдяки Павлову. Правильно, що Микола Петрович пішов із клубу, адже всі прагнуть до вигідніших умов. Я не через Павлова хочу покинути полтавський клуб, а в пошуках кращого. І це краще зараз – «Шахтар», в якому зможу реалізувати свій шанс. Мене морально дуже пригнічує той факт, що на сьогодні керівництво клубу заявило, що мій перехід неможливий. Це впливає і на мій фізичний стан, тому не знаю, як складеться моя подальша доля.
– Чи не перешкоджає рішенню клубу те, що у Вас контракт на три роки, а Ви пограли тільки рік?
– Так. У мене контракт на три роки. Але коли підписували документ, керівництво клубу не виключало варіант, що мене зможуть продати. Коли прописали суму, вони говорили, що за мільйон готові у будь-який момент продати. Але коли мною за ці гроші зацікавився «Шахтар» – захотіли іншу суму. Хоча я розумію, що цікавий донецькому клубу в основному через те, що був їх вихованцем, але все ж радий, що зміг досяг такого рівня і кращий клуб країни звернув на мене увагу. І не важливо, що поки не буду грати в основному складі. Для мене вже досягнення, що я зміг би з ними тренуватися, відточувати свою майстерність. Кучер, Ракицький теж не з основного складу починали, але тим не менш проявили себе.
– Але у Ворсклі Ви ж центральний захисник…
– Я не вважаю себе гравцем, на якому тримається захист. Я такий же, як Ткачук, Матвєєв, Пєсков або Чєсноков. Вони просто менше матчів зіграли, ніж я, і мені пощастило забити декілька голів на Чемпіонаті та в Лізі. Я хочу їхати в донецький клуб не розслаблятися, а реабілітувати себе, удосконалюватися і робити все, щоб реалізувати цей шанс. Не виключено, що повторю долю Чижова, а можливо – отримаю унікальну можливість у майбутньому грати в основному складі \”Шахтаря\”.
вологість:
тиск:
вітер: