Рідні стіни не допомогли перемогти
“Ворскла” (Полтава) – “Металіст-1925” (Харків) 0:0
Більше року через війну полтавська «Ворскла» не грала на власному стадіоні. І ось, нарешті, команда повернулася додому.
На жаль, відзначити повернення перемогою не вийшло. Шанси на три очки були, але були сценарії, при яких полтавці могли програти.
Знову кадрові проблеми
Проблеми розпочалися ще в матчі попереднього туру проти «Вереса», коли по четвертому попередженню отримали Василь Кравець та Владлен Юрченко – системоутворюючі гравці в «Ворсклі» Віктора Скрипника. Тому тренер полтавців вкотре в цьому сезоні не зміг виставити оптимальний склад. На щастя, повернулися в стрій досвідчені Бацула та Олійник, які й зайняли місце дискваліфікованих гравців з перших хвилин матчу.
Перший тайм – тайм надії
Сам матч «Ворскла» розпочала непогано. Відчувалося, що повернення додому додало гравцям позитивних емоцій. У перші півгодини гри полтавці поки віддалено, але нагадували ту команду, яку хоче бачити Віктор Скрипник. Володіння м’ячем, гра першим номером, методичний пошук слабких місць в обороні суперника.
До штрафного майданчика харків’ян ворскляни доходили відносно легко, а ось що робити далі тривалий час нічого придумати не могли. «Металіст-1925» спокійно оборонявся й зрідка виходив у контратаки.
Але те, що трапилося на 35-й хвилині й контратакою назвати важко. Мозіль вибив м’яча далеко вперед від власних воріт. Спочатку здалося, що це легкий подарунок для полтавських захисників. Втім, Андрій Ременюк вирішив побігти за безнадійним, на перший погляд, м’ячем. І не прогадав. Грубо помилився Бацула й Ременюк вийшов сам на сам з Ісенком. Воротар ворсклян вчасно вийшов з воріт, зменшив потенційний кут обстрілу й врятував свою команду.
«Ворскла» відповіла наприкінці тайму. Тривожним сигналом для гостей став несильний удар з розвороту в виконанні Олійника на 43-й хвилині – Мозіль на місці. А вже у компенсований до першого тайму час полтавцям вдалася, ледь не найкраща комбінація матчу. Феліпе обігрався з Степанюком, отримавши пас від останнього п’ятою, увійшов до штрафного майданчика і, не довго думаючи, пробив. Мозіль відбив перед собою прямо на ногу Сефері. Цього разу Тауляну забити не вдалося – удар прийшовся в воротаря суперника.
До і після тривоги
Другий тайм можна розділити на два відрізки: до 75-ї хвилини, коли пролунала тривога й команди залишили поле, й після неї.
Спочатку «Ворскла» намагалася гнути свою лінію, хоча гостям і вдалося підрівняти гру. На 67-й хвилині Рамірес лише в останній момент завадив пробити Бичеку – м’яч після рикошету від ноги захисника прокотився біля дальньої стійки й вийшов на кутовий. А на 70-й хвилині хороший удар зі штрафного вдався Челядіну. Артем пробивав метрів з 25-ти й влучив у поперечину.
Після вимушеної перерви й повернення на поле активнішим й ближчим до успіху був уже «Металіст-1925». Шанс вирвати перемогу гості мали на 86-й хвилині. Бичек втік від втомленого Раміреса й пробивав у ближній кут – Ісенко «свій» м’яч відбив. У підсумку – 0:0. «Ворскла» на перемогу не награла, а підопічні Едмара на поразку не заслуговували. Мабуть, закономірний результат матчу.
Боротьба за виживання стає реальнішою
На фоні ситуативних успіхів «Інгульця» та «Чорноморця» місце полтавців у середині турнірної таблиці не є безумовним. Поки виглядає так, що спокійно догравати чемпіонат й будувати нову команду без загрози вильоту у Віктора Скрипника не вийде. Деякі відповіді про перспективи «Ворскли» в цьому чемпіонаті ми отримаємо вже в наступних п’яти турах, коли полтавці поміряються силами з «Олександрією», «Інгульцем», «Чорноморцем», «Металістом» та «Рухом».
Олександр Данник
Фото – Прес-служба УПЛ
вологість:
тиск:
вітер: