Сергій Кравченко: \”Я дуже розчарований\”

Після триденної перерви футболісти київського ”Динамо” у п\’ятницю відновлять тренування. У таборі команди Юрія Сьоміна лишилися тільки ті гравці, які не потрапили до збірних. У цій когорті опинився півзахисник Сергій Кравченко, якого Олексій Михайличенко включив до списку 28 запрошених на поїздку до Лондона. Перед самим від”їздом прізвище Кравченка все-таки не вписали у перелік 24 футболістів-збірників. Про реакцію на рішення Михайличенка Сергій Кравченко розповів в інтерв\’ю turnir.com.ua.

– Якими уявляєте тренування за відсутності гравців збірних?
– Думаю, що менше людей у колективі, то інтенсивніше проходитимуть тренування. Мені й самому цікаво буде, що тренери вигадають нам цікавенького. Все-таки, за моєю інформацією, у динамівській сім”ї зосталося дванадцять виконавців. Це не проблема. Ми добре потренуємося і дістанемо свою порцію навантажень.

– Ви потрапили в розширений список Олексія Михайличенка, але до Англії так і не поїхали…
– Я дуже розчарований. Все-таки був за крок до поїздки на матч з легендарною збірною і на легендарному стадіоні ”Уемблі”. Кожен український гравець, що не потрапив у список Михайличенка, мріє про участь в такому поєдинку. Я хотів бути у збірній. А що в київському ”Динамо” не мав ігрової практики, то був готовий до того, що мене викреслять зі списку. Так і сталося: адміністратор збірної зателефонував мені і повідомив неприємну звістку. Розчарувався. Та це мене не пригнітило. Навпаки, маю поштовх для того, щоб більше працювати.

– Ви розмірковували над тим, як можна привезти з Лондона потрібний результат?
– Збірна Англії має сильного тренера. Ну і що? Фабіо Капелло на поле не вийде. Треба нейтралізувати Джеррарда та Лампарда, завдяки яким англійський півзахист — найсильніший у світі. Утім, в англійській дружині кожен футболіст — загроза для суперника. Тому-то українцям потрібно бути максимально дисциплінованими на полі і підтвердити свої бійцівські якості.

– Де ви плануєте дивитися цей матч?
– Скоріш за все, вдома. Ця гра почнеться аж о 22 годині. Пізненько для походів у кафе. Тож дружина приготує смачну вечерю і ми удвох вболіватимемо за збірну. Можливо, до середи щось зміниться. Ось мій приятель Артем Кравець так і не дебютує у збірній, бо травмувався. Якщо матимемо бажання, то разом подивимося футбол. Я з ним розмовляв. Артем розчарований, адже був за крок від дебюту.

– Недавно ви з Артемом Кравцем відвідали ”Comedy Club”…
– Так, дуже люблю гумор. Мені імпонує ”95 квартал”, ”Comedy Club” та інші жартівливі заходи. Люблю слухати анекдоти. Та вони в моїй голові довго не затримуються. Я їх не запам”ятовую. Розповідати анекдоти — це мистецтво, яке я не опанував.

– То правда, що ви та Артем Кравець маєте спільне прізвисько?
– Так, він — Кравець, я — Кравченко. Нас обох в команді називають Кравами. Це не створює незручностей, бо ми рідко одночасно граємо в одному і тому самому матчі… Згадав. У Валенсії ми грали разом, але непорозумінь через прізвисько не виникало. А поза футболом всіляке бувало. У роздягальні хтось покличе: ”Крава”. І ми обидвоє відгукуємося.
Михайло Солтис
www.turnir.com.ua