Що рік тигра нам принесе?

Як відомо 2010 рік за східним гороскопом – рік білого тигра, який нещодавно вступив у свої права. Зараз стало доволі модним порівнювати попередні роки того чи іншого знаку гороскопу. Отож, і ми спробуємо згадати, як виступала «Ворскла» в роки тигра.

За свою 55-річну історію полтавська команда пережила чотири роки тигра, наразі – п’ятий. Найвдалішим можна вважати рік 1986-й. Тоді команда хоч і виступала в першості України серед аматорів, але саме цього року «Ворскла» блискуче пройшла всю турнірну дистанцію – виграла зональні змагання, а у фіналі посіла перше місце і тим самим здобула звання чемпіона України, а головне повернула собі місце в другій союзній лізі.

Багато в чому неоднозначним виявився тигр 1998-го року. З одного боку «Ворскла» посіла за підсумками чемпіонату 1997/98 п’яте місце, яке дозволило команді стартувати в Кубку Інтертото, а з іншого – полтавці втратили стабільність. Почалися негаразди серед футболістів. Все це закінчилося відставкою багаторічного тренера Віктора Пожечевського, який взагалі пішов з клубу, з яким працював майже 20 років. Новий наставник біло-зелених Олександр Довбій так і не зміг виграти з командою жодного матчу в чемпіонаті. Подейкували, зіркові футболісти «Ворскли» просто не бажали слухати нового керманича. Тому й не дивно, що команда новий сезон розпочала з низкою поразок і жодним забитим голом. Команду прорвало лише після відставки Довбія. Коротке перебування на тренерській лаві Івана Шарія та Сергія Собецького трохи підтягло команду з провалини, куди вона впала на початку сезону. А ось остаточно все налагодилося лише з приходом на тренерський місток досвідченого Анатолія Конькова, який взяв «Ворсклу» в середині жовтня.

Крім того, 1998-го року «Ворскла» вдруге вийшла в Європу. Виступ в Кубку Інтертото виявився також не однозначним. З одного боку хотілося щоб ворскляни пройшли в основну сітку Кубка УЄФА, а з іншого – вже те, що команда за сумою двох матчів змогла пройти тоді міцний данський АБ, вже вважалося успіхом. На жаль, пройти голландську «Фортуну» «Ворсклі» не судилося.

Ще два роки тигра фактично нічим не відрізнялися в плані турнірних здобутків. 1962-го року «Колгоспник» виступив невдало в класі «Б». У своїй зоні полтавці посіли передостаннє місце, яке ледь не коштувало їм місця серед команд майстрів. Лише в перехідних матчах за право грати в класі «Б» «Колгоспник» здолав кременчуцький «Дніпро» і залишився в лізі на наступний сезон.

Про 1974-й рік можна сказати лише одне – через святкування тоді ще 800-річчя Полтави, головний стадіон міста перебував на капітальній реконструкції, тому «Колосу» півроку довелося скитатися по стадіонах області. Зате команду майстрів з обласного центру змогли побачити на власні очі мешканці Кременчука, Лубен та Решетилівки. Саме поза межами Полтави робив свої перші кроки у великому футболі та забивав голи Іван Шарій.

Що на нас чекає в 2010-му? Думаю не варто розраховувати на високі місця «Ворскли» в чемпіонаті. Єдине, що хочеться побачити – так це показати цікаву та змістовну гру, яка подобається глядачам, тим паче підвалини майбутніх успіхів Микола Павлов заклав на турецьких зборах. А тому на гучні перемоги доведеться трохи зачекати. Можливо до наступного сезону, який вже не за горами. Однак, думається, цього року ворскяни на правах року тигру, обов’язково когось та куснуть.


Олександр СТАДНИЧЕНКО

На фото: \”Ворскла\” – чемпіон України 1986 року