Три очки не пахнуть

Матч ”Ворскли” і ”Арсеналу” вийшов таким, яким і мав вийти за таких погодних умов: в’язка боротьба на кожному клаптику футбольного поля, обмаль небезпечних моментів. У таких матчах на перший план виходить характер і наша команда сьогодні його продемонструвала.

У полтавців у порівнянні з попереднім матчем відбулося кілька замін. В атаці глядачі знову побачили Сачка, на лівому фланзі півзахисту – Єсіна, а пару центральних захисників склали Далку і Чесноков, які у такому поєднанні вийшли вперше у нинішньому сезоні. У ”Арсенала” склад виглядав більш звично, хіба впадала в око відсутність травмованого Ролана Гусєва.

З перших хвилин команд почали боротьбу за центр поля. У ній невеличка перевага все ж належала ”Ворсклі”: Краснопьоров двічі непогано пробивав метрів з 20-25-ти, але обидва рази м’яч пролітав над поперечиною. А на 25-й хвилині Сачку після прострілу Кулакова з лівого флангу не вистачило лічених сантиметрів, щоб дотягнутися до м’яча і переправити його в сітку. У ”Арсенала” ж у першому таймі мало що виходило. Каноніри, в принципі, взяли на озброяння правильну тактику при такій погоді – удари здалеку. Намагалися потурбувати Долганського Закарлюка та Симоненко, але їх постріли були або неточними, або їх блокували захисники. 0:0 – цілком закономірний підсумок першого тайму при малоцікавій грі, де було більше боротьби, ніж конструктивних дій.

Десь в середині першого тайму знову розпочався дощ. За таких умов очікувати супервидовищної гри в другому таймі також не доводилося. Хоча перерва пішла на користь ”Арсеналу”, бо вже на 48-й хвилині каноніри змарнували перший стовідсотковий момент у матчі – це Симоненко, який опинився у штрафному майданчику ”Ворскли”, під кутом виходив на ворота Долганського, але його удар прийняла на себе стійка полтавських воріт. Перевага поступово переходить до підопічних Заварова і Павлову потрібно щось змінювати. Микола Петрович реагує швидко і випускає на поле спочатку Главіну, а потім і Янузі. ”Ворскла”, як завжди, більше атакує флангами. Але зусиль Кулакова тривалий час вистачає лише на заробляння небезпечних стандартів, які щоправда господарям розіграти з небезпекою для воріт суперника не виходило. А от ”Арсеналу” на 71-й хвилині вдалася швидка контратака, яку хорошим дальнім ударом завершував Жоземар. Долганському не вдалося з першого разу зафіксувати мокрий м’яч у руках і Лисенко на мить отримав шанс відзначитися. Але голкіпер ”Ворскли” хоч і ціною міні-пошкодження, але свої ворота зберіг ”на замку”. ”Ворскла” не полишала спроб відкрити рахунок, але більшість атак біло-зелених зводилися до навісів у штрафний майданчик, за які при відсутності заміненого Сачка дуже часто поборотися було просто нікому.

І хто б міг подумати, що саме  Йовану Маркоскі, який не вражає своїми антропометричними даними,  вдасться спровокувати захисників киян на пенальті. А відбувалося все так. На 83-й хвилині до атаки ”Ворскли” лівим флангом підключився Цуррі, який красиво поклав на газон опонента і навісив на лінію воротарського майданчика, де в оточенні двох центральних захисників ”Арсенала” (немаленьких гравців, до речі) опинився Маркоскі, який упав. Сіренко після деяких роздумів все ж вказав на ”точку”. Сказати чесно, епізод дуже спірний і з трибун розгледіти чи було порушення, чи ні, було важко. Тому довіримося арбітру, який перебував ближче до епізоду. Главіні довелося двічі пробивати пенальті (після першого удару Сіренко попросив перебити), але обидва рази хорват був влучним – 1:0.

І тут би ”Ворсклі” спокійно (як вона це неодноразово демонструвала в цьому сезоні) засушити гру і довести її до перемоги. Але не вийшло. Заваров кинув у бій Джакобію, який і став джерелом хвилювань в останні хвилини. Спочатку Лаша на 89-й хвилині дуже небезпечно пробивав головою (м’яч пролетів трішки вище воріт), а потім спровокував сутичку, яка обернулася зливою попереджень і вилучень. Найбільше постраждали ворсклянин Далку, якому тепер доведеться пропустити кубковий півфінал проти ”Металіста”, і канонір Закарлюка. Складно сказати, чи таким чином грузин ”відомстив” за якусь образу, яка могла в нього залишитися на ”Ворсклу” (Джакобія не зміг навесні закріпитися в команді Павлова), чи то були просто емоції… Але тепер ”Ворскла” залишиться без основного центрального захисника у матчі з ”Металістом”.

Якість гри біло-зелених залишає бажати кращого. Але якщо реально дивитися на речі, то на такому полі, мабуть, ні ”Динамо”, ні ”Шахтар” не змогли б створити купу небезпечних моментів. Та і суперник у полтавців у цей вечір був хоч і не достатньо вмотивований, але гідний. Гра забудеться, а результат залишиться. Саме результат потрібен був команді. І вона його здобула.

Олександр Полтавець

Філіп Деспотовскі:

– Сьогодні перемога дісталося важко – поле досить вологе. Ми вважали, що можна буде спокійно виграти, проте вийшло навпаки – важко. Нам вдалося перемогти в цьому матчі, необхідно перемагати  у кубковому і тоді до нас повернеться впевненість. І ми будемо перемагати не зважаючи на жодні перешкоди. Хотілось би щоб уболівальники були з нами і заповнили стадіон під зав\’язку. Сьогодні мені невдалося забити гол, хоча моменти були. Мабуть, коли я отримував м\’яч, бачив інші варіанти розвитку атаки. І знову ж – поле слизьке…

Сергій Долганський:

-… Ми всі дуже старалися, щоб не пропустити гол. До того ж нам вдалося забити. Кінець матчу вийшов дещо нервовим. Весною у хлопців немає психологічної впевненості, враховуючі не досить вдалі виступи в прем\’єр-лізі. необхідно відчути впевненість, а для цього необхідно перемагати.