Урок європейського футбола-2

1997 року після матчу-відповіді Кубка УЄФА «Ворскла» – «Андерлехт», яку полтавці за сумою двох матчів програли з рахунком 0:4, тренер ворсклян на післяматчевій прес-конференції сказав, що «Ворсклі» ще рано грати в Єврокубках, і бельгійці дали гарний урок європейського футболу. Показали як варто грати.

Минуло 12 років з тих пір, «Ворскла» помітно змінила своє обличчя, пройшла чималий шлях змін, набула обриси сучасного футбольного клубу. Однак перший виступ після дев’ятирічної перерви на європейській арені завершився якщо не повнім фіаском, однак непримний осад таки залишив.

Звичайно від поразок ніхто не застрахований. І ще після жеребкування, після того як нам у суперники жереб визначив «Бенфіку», сподівання на позитивний результат був мінімальним. Програють – ну, й добре, скажуть не вийшло. А виграють чи зведуть матч унічию – честь вам і хвала і «пам’ятник у центрі міста». Та вийшло все набагато гірше. «Ворскла» програла за усіма статтями, без жодних шансів, безпорадно і безвільно. Чимось матч у Лісабоні нагадував поєдинки команди у внутрішньому чемпіонаті, коли «Ворскла» також безпорадно програвала «Динамо», «Шахтарю», «Металісту».

Після тріумфу в кубку України, практично принишкли розмови про комплектацію команди. Усі вірили в тренерський талант Павлова, який навіть з такою куцою лавою зможе заводити футболістів на кожну гру. Виявляється полтавські футболісти на зайченята «Енерджайзер», які працюють набагато довше за інших. Енергія теж виявляється вичерпною. І, здається, вона таки закінчилася, саме в той час коли мала б працювати.

Зараз можна пригадати заяви президента Бабаєва, який говорив, що нові футболісти обов’язково будуть, але чомусь в зимову перерву. Нині криза, не до зайвих витрат. А от взимку ми обов’язково скупимося. Тільки не відомо для чого, адже євросезон розпочався для «Ворскли» в серпні, а не в січні? Нове вливання, нехай навіть мінімальні мали бути вже наступного дня після кубкового тріумфу. Подейкують, що наразі “Ворскла” досягла домовленості з “Кривбасом” про придбання Блюкбаші. А чи не запізно вже? Чи може всесвітня криза за прогнозами скінчиться лише взимку. Сумніваюся, тим паче усі добре знають, що в січні на нас чекають, як завжди, довгі й виснажливі президентські перегони, в яких не останню роль відіграватиме власник «Ворскли» Костянтин Жеваго. Невже грошей прибавиться? Знову сумніваюся. Ні, звичайно, є інший вихід – розпродати взимку тих хто зараз грає і подорожче, поки попит на них є, а на їх місце купити футболістів по-дешевше. Тоді питання: а навіщо нам взагалі було вигравати кубок України, та виступати в єврокубках? Як бачимо виникає чимало запитань, на які певно й самі керівники клубу не зможуть наразі відповісти.

Звичайно можна все списати на кризу, але ж не тільки ми в ній живемо. Навіть українські команди із значно гіршими фінансовими можливостями якось віднаходять кошти і купують футболістів. А наші за міжсезоння поки не спромоглися придбати жодного гравця.

Не хочеться вдаватися в подрбиці вчорашнього матчу, всі ми його уважно дивилися і все бачили. Склалося таке враження, що в біло-зеленій формі грала не “Ворскла”, а друголігова “Полтава”. Зрештою й самі телевізійники за європеською практикою написали “v.poltava”. А підсумок самої гри, знову ж таки добре підбило португальське ТБ, коли показало крупним планом пана Хоменка – відомого робітника полтавського клубу. Його сонний вигляд і зівота закінчила такий нещасливий четвер 20 серпня.

Та життя триває. Треба прокидатися. Вже в неділю на нас чекає “Динамо”. І треба грати, навіть через не можу. На кону честь клубу, його репутація. Звичайно, якщо хлопці переживають за команду яку грають. А про лісабонську гру треба забути, і зіграти 27 числа просто контрольний поєдинок із сильним суперником перед важливою грою в Сімферополі. Однак треба єдине пам’ятати – урок європейського футболу, який нам показала “Бенфіка”. Дивитися й вчитися. І ще раз дивитися й вчитися…

Автанділ ПОТІДЗЕ