Веселка – символ перемоги

“Ворскла”  – ” Іллічівець ” –  3:0 (2:0)
3 квітня 2010 року. Полтава. Стадіон «Ворскла ім. А. Бутовського». +12 градусів.
Суддя: Юрій Грисьо (Львів)
Асистенти: В. Пономарьов (Львів), І. Бицкало (Одеса)
Делегат ФФУ: Володимир Трошкін (Київ)
Інспектор матча: Виктор Дердо (Іллічівськ)

“Ворскла”: Величко, Даллку, Матвєєв, Медвєдєв, Ярмаш, Чеснаков, Ехін (Чічіков, 74), Кулаков, Маркоскі, Янузі (Громов, 84), Сачко (Тимченко, 88)

“Іллічівець”: Романенко, Савін, Чучман, Самусіовас, Микицей, Пуканич (Габедава, 75), Мельник (Лукша, 46), Тищенко (Кашевський, 63), Кривошеєнко, Ярошенко, Касьян


Попередження: Величко, Матвєєв – Микицей, Чучман

Голи: Ярмаш (19), Маркоскі (33, 87)

Ранковий дощ змусив багатьох полтавців стурбовано поглядати у небо протягом дня. Прийшла весна, пора б уже “Ворсклі” прокидатися від зимової сплячки. А тут така непевна погода…

Полтавська команда підійшла до цього матчу у дуже складному стані. В лазареті опинилося ледь не пів-основи. Долганський, Деспотовскі, Главіна, Безус, Краснопьоров травмовані; Даллку і Єсін під питанням. Додати ще дискваліфікацію через перебір жовтих карток Цуррі, то картина вимальовувалась зовсім нерадісною. На фоні даних неприємностей, стартовий склад полтавців був загадкою, яка вирішилась доволі цікаво. Найбільш проблемну позицію лівого захисника покликаний був закрити Григорій Ярмаш. Все ж з’явились “на уколах” Даллку і Єсін (останній на зміг дограти зустріч до кінця). Тандем центральних захисників склали Матвєєв і Медвєдєв, такий собі сплав молодості і досвіду. Звичну для себе позицію опорного півзахисника зайняв Чеснаков, а права бровка віддана на відкуп Кулакову. А ось атакуюча ланка піднесла сюрприз. Звичний трикутник з вершиною у вигляді єдиного форварда, був дещо змінений. Тепер нападаючих було два, Янузі і Сачко, а з глибини діяв капітан команди Маркоскі.

Глядачі, які все ж не злякалися можливого дощу і прийшли підтримати команду у важку хвилину, не пошкодували. Давно на цьому стадіоні не було такої цікавої, гострої, швидкої, відкритої гри.

Матч почався обережними, але впевненими атаками полтавчан. Кулаков раз за разом закінчував свої фірмові проходи подачами в карний майданчик, та завершальним ударам Янузі, Чеснакова, Єсіна, Сачка бракувало то сили, то точності. Гості намагались відповідати контратаками через свій правий фланг, очікуючи на помилку Ярмаша і Єсіна, та захист ворсклян діяв надійно.

А ось Григорій, справившись із своїми безпосередніми обов’язками в обороні, вирішив пошукати щастя в атаці. На 19-й хвилині підключення Даллку закінчилось не звичним навісом, а пасом назад. Єсін пропустив м’яч на Ярмаша, який гарматним дальнім ударом мало не порвав сітку за плечима Романенка. Красень-гол!

Невдовзі з неба знов почав накрапати прохолодний дощ, що не додало комфорту футболістам і уболівальникам. Трибуни вкрилися клумбою з розкритих парасольок. Та Ворскла не збиралася зупинятися на досягнутому. На 33-й хвилині Янузі підібрав м’яч на лівому фланзі, здійснив акцентований навіс на Маркоскі, який в падінні головою забиває другий гол полтавчан! Залишок тайму пройшов у спробах змінити перебіг подій маріупольцями і дальніх, але неточних ударах у відповідь від “Ворскли”.

Давно такими гучними оплесками не проводжали гравців до роздягалень. Усі з нетерпінням очікували продовження. І сподівання виправдалися!

Неприємний дощ припинився. Перші хвилини другого тайму пішли на розкачку, а потім пішла відкрита гра. Все почалося з виходу Касьяна на ворота Величка. Сергій вийшов за межі карного майданчика і збив форварда гостей. “Нагородою” голкіперу була лише жовта картка, хоча гравці “Іллічівця” вимагали покарати гравця полтавчан червоною. Слід зазначити, що м’яч форвард прокидав убік від воріт і захисники уже були готові підстрахувати воротаря на останньому рубежі. Арбітр фолу останньої надії в даному епізоді не побачив.

І розпочалося видовище! Нейтралізувавши удари Пуканича і подачі найактивнішого у складі гостей Ярошенка, “Ворскла” понеслася забивати третій м’яч. Кулаков на своєму фланзі виробляв, що хотів. Маркоскі несподіваними передачами вганяв у ступор оборону маріупольців. Сачко, Янузі, Кулаков, Чічіков могли робити мінімум по дублю, та м’яч уперто проходив мимо рамки воріт Романенка. А дубль зробив Маркоскі! На 87-й хвилині Артем Громов, який щойно вийшов на заміну, невимушено розібрався на лівому фланзі з двома опонентами і віддав пас у центр на Йована. “Сімка” полтавчан красиво закрутив м’яча під дальню стійку – 3:0! Міг відбутися і хет-трик, та на останній хвилині матчу втомлений Маркоскі не зміг обробити кулю в фінальній атаці.

Шалені оплески вітали переможців. Втомлені футболісти знайшли в собі сили відповісти аплодисментами на підтримку. Щодо фан-сектора, то заряди було чути значно гірше, ніж звичайно. Але це, швидше за все, особливості нового місця дислокації. Що було втрачено, так це переклички з центральними трибунами. Кілька спроб не знайшли активної відповіді на протилежних секторах.

“Ворскла” впевнено перемогла, відвантаживши “Іллічівцю” три сухі голи. А можливостей забити було більше, ніж за усі попередні матчі другого кола разом узяті. Хочеться вірити, що криза у команді поступово сходить нанівець. І яскрава веселка, яка простяглася через увесь стадіон після дощу, стане символічним відліком початку нового підйому в історії команди.

Віталій Сонікссон