Блоги - 05-05-2013, 08:05 - sasa 48

Ворскла: фланги захисту

Ворскла: фланги захисту

Но покорежил он края,
И шире стала колея.
 

В.С. Высоцкий «Чужая колея»

 

Після заданого тону розмови про воротарську позицію Ворскли, хотілось би звернутись до теми крайніх захисників, які за певних умов (ідеалу, якого вимагає сучасний футбол) можуть виконувати і функції «латералє».

 

Правий фланг захисту


Ігор Пердута

 

Думаю, що далеко не один я був немало здивований, побачивши Пердуту в основі на виїзний матч із Чорноморцем. Ми всі знали, що Пердута є в команді, він награвався у міжсезоння, більше того, на заміні він дебютував ще наприкінці минулого чемпіонату. Але нічого такого, що вказувало б у його грі на претензію грати в основі, тоді видно не було. Влітку Пердута був відправлений набиратись досвіду в Оболонь. Не знаю хто приймав рішення про оренду (ще Павлов, чи уже Євтушенко), але вочевидь воно було помилковим. Травма Курілова прикувала Далку до центру захисту, а Матвєєв наробив надто багато помилок ставши основним правим захисником команди.

 

Не пішли справи в оренді і у Пердути. Оболонь опинилась у фінансовій кризі і почала програвати матч за матчем. Пердута стабільного місця в основі не мав, а коли грав, то отримував дуже негативні відгуки. Прикладом може служити гра Оболоні з алчевською Сталлю. Нагадаю, що демотивована Оболонь після першого тайму вигравала 2 – 0 а врешті програла матч 2 – 3. Два голи із трьох алчевці забили після грубих помилок Ігоря Пердути. Футболісти вкрай нечасто виносять внутрішні проблеми на суд громадськості, а після того матчу Кочура (на той час гравець Оболоні) у флеш-інтервю прямо звинуватив у поразці «нашего імєніннічка Пердуту». Більше того, ФФУ розпочала розслідування на предмет «відсутності належної спортивної боротьби» у згаданому матчі. Якщо кого і варто було підозрювати у навмисних помилках, так це нашого Пердуту. Але я особисто не помітив у тому матчі нещирості, хоча помилки були жахливі. Врешті, розслідування завершилось зняттям підозр.

 

Ось із таким багажем Ігор Пердута повернувся у Ворсклу. Я думаю, ніхто б не здивувався, якби співпраця Ворскли із ним цієї зими була припинена, як це сталось із Козаком, після невдалої оренди в Алчевську. Але не треба забувати, що від часу приходу із Тернополя і до дебюту за основу Пердута був вихованцем С. Свистуна. Переконаний, що саме тому Пердута отримав новий шанс і поки що він користується ним на повну.  

 

Пердута іще недавно вважався номінальним хавбеком, але дриблінг і точність флангових навісів не є його сильними якостями, тому переведення у захист цілком виправдане. Швидкість і працездатність – головні його чесноти. Гравців такого плану на футбольному жаргоні часто іменують «собаками», із недавньої історії Ворскли як аналог згадується Мачоган. Таких захисників часто недостатньо обіграти один раз, аби пройти: вони миттєво підводяться, доганяють і знову вступають у боротьбу. Габарити у Пердути не вражаючі, але в аспекті силової боротьби він значно додав і пройти його дуже не просто. Поки що не можна говорити про те, що Ворскла отримала надійного правого захисника (у кожному матчі Пердута робить одну-дві досить грубі помилки), але працездатність і старанність викликають повагу вболівальників і довіру тренерів. Цими якостями він нагадує Сімініна із Волині. Відчувається, що тренери орієнтують його передовсім на надійність дій у захисті, але він весь час прагне розширювати діапазон активності і часто підключається до атак, при цьому оперативно повертаючись у захист.

 

Арменд Даллку

 

У Ворскли є захисник, який може зіграти на будь-якій позиції в захисті на достатньо хорошому рівні. На сьогодні Даллку виконує роль дядька-наставника при малодосвідченому Ткачукові у центрі, але при необхідності може зіграти і на правому фланзі.

 

Олександр Матвєєв


Матвєєв переживає не кращі часи. Іще недавно найперспективніший молодий гравець Ворскли, гравець молодіжної збірної, нині міцно сидить на лавці при тому, що саме зараз час займати місце недавніх лідерів. Звичайно, гра Матвєєва восени виглядала жахливо. Три останні осінні матчі: із Кривбасом, Волинню і Карпатами, ознаменувались грубими персональними помилками саме Матвєєва. Помилками, які безпосередньо вплинули на результат. Навесні йому місце в основі уже не довіряють і, мабуть, причина тут не лише у переконливій грі Пердути. Матвєєв починав центральним захисником, але, не думаю, що доцільно його повертати на «рідну» позицію. Головна його вада: помилки при виборі позиції. У центрі це неприпустимо, а на фланзі може компенсуватись швидкістю і витривалістю, чого у Олександра достатньо. Я б відзначив його фізичні дані, хорошу акуратну гру у відборі, стрибучість і непоступливість у верховій боротьбі. Словом, гравець далеко не безталанний, але який потребує «огранки» передовсім стосовно тактичної грамотності і вибору позиції при роботі із «своїм» нападником. Можливо, доцільна оренда для набуття ігрової практики.  

 

Сергій Вовкодав

 

На сьогодні, Вовкодав – гравець глибокого запасу, якому далеко не завжди знаходиться місце навіть на лаві запасних. По ігровій манері це Пердута-лайт. Та ж шалена енергетика, великий обсяг бігової роботи, але Вовкодав значно поступається Пердуті при відборі, його досить легко проходять технічні форварди, а коли захисника обігрують один-в-один, це одразу створює гольовий момент. Вовкодаву незабаром 25 і статус «перспективного» виглядає абсурдно. Настав час змінити команду.  

 

Вадим Сапай

 

Іще один універсал. Вадим може зіграти як на обох флангах захисту, так і на обох флангах півзахисту. Але у захисті йому не вистачає надійності при силовій боротьбі, а у півзахисті гостроти. На мою думку, Вадиму або варто змінити команду, або використовувати його як гравця заміни для хавбеків: вихід в кінці матчу з метою затероризувати захист суперника активністю. У захисті Сапай неефективний.

 

Варіанти підсилення


Не думаю, що ця ланка потребує термінового підсилення. Є твердий гравець основи Пердута і є ким його підстрахувати.  Цілком можливий прихід Пашаєва, який не тільки у захисті на будь-якій позиції може зіграти, але і функції опорника досить ефективно виконував. Варто очікувати кадрового підсилення із власного дублю, який перебуває серед лідерів турніру дублерів.

 

Лівий фланг захисту


Особисто я і досі гру команди на лівому фланзі аналізую з точки зору «як би зіграв Селін». Селін прекрасно грав у відборі, допомагав при стандартах, підключався до атак, виконував штрафні…. втрата суттєва і безповоротна.

 

Панайотіс Лагос

 

Найбільш гучне придбання міжсезоння, досвід ігор за збірну Греції часів її розквіту… у мене поки викликає відчуття розчарування. Не те щоб гра Лагоса провальна, але очікувалось значно більше. З точки зору задекларованих принципів селекції, запрошення легіонера для Ворскли має бути пов’язане із нарощуванням креативного потенціалу команди. Мабуть не можна поки сказати, що Лагос радує нас слаломними проходами, гострими передачами, влучними дальніми ударами. З іншого боку, лівий фланг захисту поки не можна назвати слабким місцем команди, та й ігрова форма Лагоса має тенденцію до прогресу. Загальну оцінку даного трансферу вважаю передчасною.

 

Арменд Даллку

 

У випадку форс-мажору, Арменд може закрити і цю позицію. Жаль тільки, що цього албанця не можна клонувати.

 

Валерій Курелех

 

Один із тих гравців, який знаходиться на вирішальному етапі кар’єри. Восени, у світлі очікуваного трансферу Селіна, саме Курелех вважався офіційним спадкоємцем селінського флангу, але не то авторитет Лагоса надто тяжіє, не то сам Валерій знизив до себе вимоги, але навесні ми не тільки не бачимо його в основі, але він не часто знаходить місце і в заявці на матч, граючи переважно за дубль. По ігровій манері він нагадує Дениса Кулакова (прагненням до швидкісного дриблінгу і тяжінням до атаки), тому майбутнє цього гравця надзвичайно важливе для Ворскли, оскільки при набутті відповідного досвіду він і може стати тим самим «латералє», наявності якого вимагає сучасний футбол.

 

Можуть зіграти зліва і Вовкодав та Сапай, але для них актуальне сказане про правий край оборони.

 

Запрошення кваліфікованого лівого захисника було б цілком доречним, але проблема в тому, що це амплуа лишається одним із найбільш дефіцитних в українському футболі. Маємо на увазі все того ж універсала Пашаєва з кременчуцьким корінням. Дуже добре себе проявив останнім часом Макаренко, що належить Динамо і грає в оренді за Говерлу. Навряд йому світить повернення у ДК, але імовірно що на нього претендуватимуть топ-клуби УПЛ, та і останнім часом він досить продуктивно діяв на ще дефіцитнішій позиції диспетчера. Але якщо Ворскла матиме можливість купити цього гравця, то капіталовкладення має шанс виявитись дуже рентабельним. Як варіант, я б розглядав також Сахневича із Запоріжжя (команда вилітає у першу лігу) і Бідловського із Карпат (очікується, що буде виставленим на трансфер). Обоє гравці мають хороший потенціал, але переживають не кращі часи.

 

DrRust

Погода