“Ворскла” продовжує безпрограшну серію в чемпіонаті

“Ворскла” (Полтава) – “Металіст 1925” (Харків) 2:0 (1:0)

Протокол матчу.

Після вильоту з Ліги Конференцій на «Ворсклу» посипався град критики. Деякі вболівальники, не тільки з інших міст, а і з Полтави, висловлювали побажання про те, щоб Україну в єврокубках представляло тільки дві команди.

Їх назви думаю наводити немає сенсу. Лише нагадаю, що навіть у цих команд були свої «ксамакси» й «тімішоари». Результат на полі визначається не лише нашими очікуваннями й бажаннями, а ще й об’єктивною реальністю. Звісно, на похвалу за виступ в Лізі Конференцій команда Юрія Максимова не заслужила. А ось на моральну підтримку як мінімум своїх уболівальників – цілком.

Після таких поразок психологічно ламалися й більш міцні колективи, тому матч проти новачка Прем’єр-ліги «Металіста 1925» мав показати, чи остаточно «Ворскла» відійшла від короткого євровиступу й готова тримати свої позиції і чемпіонаті, які були завойовані в минулому чемпіонаті.

Тактичні коливання Юрія Максимова

Після програшу КуПСу головний тренер ворсклян тимчасово відмовився від схеми гри з трьома центральними захисниками й повернувся до класичної схеми з чотирма захисниками. Однак тривало це недовго. У матчі проти «Металіста 1925» Юрій Максимов знову зіграв з трьома центральними захисниками: Таммом, Чеснаковим і Бондаренком.

Одного основного бійця полтавці втратили через травму. Давід Пуцлін не зміг взяти участь у матчі, тому на молодого Челядіна лягла додаткова відповідальність по роботі в опорній зоні.

Що стосується «Металіста 1925», то для мене ця команда була цікава великою кількістю колишніх ворсклян і персоною головного тренера. У стартовий протокол від харків’ян потрапило відразу шість футболістів, які в різні часи захищали кольори «Ворскли»: у старті вийшли Євген Ткачук, Артур Западня та Артем Габелок, а на заміні залишилися Сергій Ченбай, Дмитро Кравченко й Олег Голодюк.

Наставник «Металіста 1925» Валерій Кривенцов, якщо вірити ЗМІ, розглядався як можливий тренер «Ворскли» після звільнення Віталія Косовського. Тому було цікаво постежити, як  він побудує гру своєї команди проти полтавців.

Стартовий «автобус» гостей та перервана гольова «засуха» капітана

А в першій половині тайму Кривенцов запропонував господарям не що інше, як «автобус». «Металіст 1925», очевидно, дуже боявся пропустити швидкий гол, тому відряджав у оборону власних воріт по вісім-дев’ять гравців. На додачу до цього завдання ворсклянам трохи ускладнював дощ, який розпочався перед матчем. Однак, такий розвиток подій не знітив підопічних Юрія Максимова. Наші хлопці намагалися комбінувати й шукати вільні зони в штрафному майданчику суперника. Періодично це виходило. Правда, вже традиційно «Ворскла» забула про дальні удари, які могли бути ефективними за такої погоди.

Перші моменти біля воріт Сидоренка почали з’являтися якраз тоді, коли харків’яни почали пробувати потроху виходити в контратаки. На 29-й хвилині Тіллль помітив ривок у вільну зону Пердути й виконав вчасну передачу, яку трохи підкорегував Степанюк. Пердута скидав назад на Степанюка й момент виглядав дуже перспективним: голкіпер був уже відіграним, а ворота порожніми. Проте скидка виявилася не дуже зручною, до того ж Степанюка вже «накривав» захисник. Тому нападник полтавців у ворота не влучив.

Гості не надто відреагували на цей тривожний дзвінок, за що були покарані на 41-й хвилині. Під час позиційної атаки Кане знайшов пасом у штрафному майданчику суперника Скляра. Олександр виграв боротьбу в захисника й чи то головою, чи то шиєю відкинув під удар Чеснакову. Капітан ворсклян не надто сильно зате точно пробив у дальній кут – 1:0. Це був перший гол Чеснакова за більш ніж два роки. Останній раз капітан «Ворскли» забивав на виїзді донецькому «Олімпіку» в травні 2019-го.

Гості боялися пропустити швидкий гол, натомість отримали гол у роздягальню.

Усе вирішили перші десять хвилин другого тайму

На другий тайм харків’яни вийшли з твердим наміром якомога швидше відігратися й ледь не в першій атаці здобули право на пенальті. Дмитренко на лівому фланзі легко обіграв Чеснакова, увійшов до штрафного майданчика й скидав під удар партнерам. На шляху м’яча стала рука Челядіна – пенальті. Батюшин пробивав по центру. Різник, хоч і падав у лівий кут, усе ж зумів ногою відбити удар.

Так «Ворскла» отримала додаткову психологічну перевагу, яку реалізувала на 55-й хвилині. Різник, перебуваючи на куражі, виконав чудову дальню передачу на правий фланг, де швидкість увімкнув Скляр, який помчав до воріт. Атаку зліва підтримував Кане. Саме на нього й пішла передача, проте на шляху м’яча виник екс-ворсклянин Євген Ткачук, який відзначився автоголом. «Металіст 1925» опинився в глибокому нокдауні, з якого до кінця матчу так і не вийшов.

Нетрадиційна кінцівка матчу для «Ворскли»

До кінця матчу залишалося ще багато часу. Гості, хоч і пробували атакувати, робили це якось механічно й виглядали приреченими. У «Ворскли» непогано в гру з лави запасних увійшов Вакула. Саме з його активністю пов’язаний найбільш небезпечний момент біля воріт Сидоренка. На 75-й хвилині гри Вакула добре комбінував на правому фланзі з Пердутою, Ігор виконав хорошу навісну передачу на Кане, якому залишалося з близької відстані ударом головою вразити ворота. Не вийшло. Удар малійця вийшов несильним і прийшовся прямо в Сидоренка. У харків’ян запам’ятався постріл з гострого кута в виконанні Савіна на 85-й хвилині – мимо воріт.

Кінцівку матчу «Ворскла» провела не біля власних воріт, а з активною контргрою, чого не було в матчі проти ПФК «Львів».

Тепер полтавці мають одинадцять очок після п’яти матчів і продовжують перебувати в групі лідерів. Однак справжні випробування для Юрія Максимова та його команди тільки починаються. Одне з них – уже в наступному турі на виїзді проти луганської «Зорі».

Олександр Данник

Фото прес-служби ФК “Ворскла”