Останні новини - 05-01-2012, 10:01 - sasa 17

З Днем народження, командо!

З Днем народження, командо!

5 січня року полтавській \”Ворсклі\” виповнюється 57 років!

 

У першій половині 50-х років у Полтаві та області на провідні футбольні позиції виходить «Локомотив». Залізничники у цей час неодноразово вигравали чемпіонат та Кубок Полтавщини. Відзначилися вони і на республіканській арені. Так, у 1952 та 1954 роках «Локомотив» був фіналістом першості України серед КФК (правда, у фіналах особливих дивідентів команда не здобула, посівши, відповідно, восьме та п\’яте місця), а в 1953 році полтавці дійшли до фіналу Кубка України, де поступилися кіровоградському «Торпедо» (теперішній «Зірці») – 1:3. Це були величезні успіхи для Полтави. Ще ніколи до того полтавські команди не досягали подібних вершин. Однак й уболівальникам, і партійним керівникам міста та області хотілося чогось більшого. А саме – такої команди, яка б змогла брати участь у чемпіонаті СРСР, себто, висловлюючись сучасною термінологією, мати професійний клуб (команду майстрів). Таке бажання все більше посилювалося ще й тому, що кожного року українські команди всіма правдами і неправдами набували статусу команди майстрів і доволі успішно виступали в союзній першості. Чим гірше була Полтава від інших міст?

 Звичайно, такою командою, яка б виступала у першісті Союзу, міг стати «Локомотив». Однак, залізничники, по суті, були заводською командою, яка представляла виключно ПТРЗ та існувала переважно за його рахунок. Та й товариство «Локомотив» у Союзі не було на провідних ролях, обмежуючи себе розіграшами першості тієї чи іншої залізниці. Куди вагомішими в місті були товариства «Спартак», «Динамо», «Авангард» та навіть «Більшовик» чи «Харчовик». Важливий фактор – спортивна база. Стадіон «Локомотив» міг вмістити, як, до речі, і нині, у 35 тисяч уболівальників (хоча на деякі матчі сюди приходило і по 1520 тисяч). Головний стадіон міста – «Урожай» (нині це «Ворскла») був відкритий 2 травня 1951 року (хоча на цьому місті й до війни був маленький стадіончик) на кошти спорттовариства «Урожай». Що цікаво: однойменна команда – власниця стадіону – навіть не брала участі у першості області, а в міських змаганнях пасла задніх. До того ж, «Локомотив» хоча й користувався увагою уболівальників (це й не дивно, адже тут виступали практично всі кращі гравці міста), однак особливою прихильністю з боку міських чиновників не міг похвалитися.

 На той час уже існувало добровільне сільське спортивне товариство «Колгоспник», яке утворилося згідно з Постановою Ради Міністрів СРСР від 19 липня 1950 року, Постановою Ради Міністрів України від 19 серпня 1950 року та виконкому обласної ради депутатів трудящих та бюро обкому КПУ від 26 серпня 1950 року. В них йшлося про об\’єднання всіх колгоспних колективів в єдине спортивне товариство «Колгоспник».

 Восени 1954 року містом поповзли чутки про формування в Полтаві нової команди на базі ДСТ «Колгоспник». Ініціаторами її створення були тодішній перший секретар обкому КПУ Михайло Стахурський та голова обласного комітету з фізичної культури та спорту Олександр Кобушко (в довоєнні та післявоєнні роки він виступав за полтавські команди «Динамо» та «Спартак»). І справді, чутки виявилися небезпідставними.

 21 грудня 1954 року Рада Міністрів УРСР, Центральний Комітет КПУ видали Постанову про часткову зміну Постанови № 2561 від 19 серпня 1950 року. Згідно з нею, в кожній області повинні бути створені облради ДСТ «Колгоспник» (раніше всі колективи підпорядковувалися місцевим комітетам та Укрраді ДСТ). Таким чином в обласному центрі було створено футбольну команду «Колгоспник». За рішенням партійних органів майбутня команда повинна була мати в своїх рядах уже відомих футболістів. Кобушко в пошуках гравців об\’їздив мало не весь СРСР. Усіх запрошених футболістів ретельно переглядало обласне партійне керівництво. Тільки за його згоди той чи інший футболіст міг залишитися в новій команді.

 Пізньої осені 1954 року новостворена команда почала тренуватися під керівництвом московського тренера Боголюбова, а потім Жигана. На той час до складу «Колгоспника» входили: Матюхін, Лакатоши, Пельчарський, Горват, Шалито, Волков, Іванов та інші. З полтавців були тільки Оскома та Станіслав Басюк. Взагалі, селекційна політика керівництва «Колгоспника» була спрямована на запрошення футболістів із Москви та Закарпаття. Першим тренером в сезоні став добре відомий полтавцям Костянтин Скрипченко – в недалекому минулому воротар донецького «Шахтаря» та київського «Динамо». Саме з його ім\’ям пов\’язані всі вищезгадані перемоги «Локомотива», який він тоді очолював. Начальником команди став Олександр Кобушко. Називаючи всіх причетних до заснування команди, не можна не згадати і Петра Безносенка, на той час заступника голови Укрради ДСТ «Колгоспник». Завдяки йому на початку 1955 року до Полтави приїхав Анатолій Зубрицький, який продовжив разом зі Скрипченком «ліпити» з приїжджих гравців КОМАНДУ. Недарма Безносенка називають «хрещеним батьком» «Колгоспника». Для становлення і утвердження команди він зробив чимало.

 На початку 1955 року нарешті була юридично оформлена облрада ДСТ «Колгоспник». 5 січня розпорядженням № 4 виконавчий комітет Полтавської обласної ради депутатів трудящих утворив обласну раду добровільного сільського спортивного товариства «Колгоспник». Підписав цей документ заступник голови виконкому Снігуренко. Це розпорядження, по суті, і є днем народження «Колгоспника».

 Виконавчий комітет Полтавської обласної Ради депутатів трудящих
 Про створення добровільного спортивного товариства «Колгоспник»
 Розпорядження № 4 від 5 січня 1955 р.
 Протокольна група
 До розпорядження виконкому облради депутатів трудящих № 4р.
 Рішення надіслано всім РВК (36), обласним комітетам по справам фізкультури

 На виконання Постанови ради Міністрів Української РСР і Центрального комітету КП України від 21 грудня 1954 р. «Про часткову зміну постанови ради Міністрів УРСР і Центрального комітету КП України від 19 серпня 1950 року № 2561 «Про створення добровільного сільського спортивного товариства «Колгоспник», виконавчий комітет обласної ради депутатів трудящих доводе до відома обласного комітету по справам фізкультури і виконкомів районних рад депутатів трудящих, що Рада Міністрів УРСР і ЦК КП України вищезгаданою постановою внесла часткові зміни в постанові Ради Міністрів УРСР і ЦК КП України від 19 серпня 1950 року № 2561 (Постанова виконкому обласної Ради депутатів трудящих і бюро обкому КП України) і виклала п.7 у такій редакції:
 Встановила, що юридичними членами добровільного сільського спортивного товариства «Колгоспник» приймаються колгоспи на підставі постанови загальних зборів колгоспників, а також сільські споживчі товариства – на підставі загальних зборів пайовиків сільського споживчого товариства з внесенням відповідних вступних і членських внесків.
 Встановила розмір вступних внесків для юридичних членів товариства «Колгоспник» – 50 крб.
 Розмір членських внесків юридичних членів встановити в таких розмірах:
 а) для колгоспів – членів товариства «Колгоспник»:
 150 крб. на рік при річному доході в колгоспі до 100 тисяч крб.
 700 крб. на рік при річному доході в колгоспі до 500 тисяч крб.
 800 крб. на рік при річному доході в колгоспі до 700 тисяч крб.
 1000 крб. на рік при річному доході в колгоспі до 1 мільйона крб.
 1500 крб. на рік при річному доході в колгоспі понад 1 мільйон крб.
 б) для сільських споживчих товариств – членів товариства «Колгоспник» 500 крб. на рік.
 Юридичні члени товариства «Колгоспник» сплачують членські внески двічі на рік – у березні та жовтні.
 Для індивідуальних членів товариства «Колгоспник» вступний внесок встановити в розмірі 1 крб. і членський внесок в розмірі 3 крб. на рік, який складається членами товариства одноразово.
Заступник голови виконкому обласної ради депутатів трудящих Снігуренко.

 У березні комітет з фізичної культури та спорту включив «Колгоспник» до числа учасників чемпіонату України серед КФК. Полтавці потрапили до 1 зони, де разом із ними виступали такі відомі команди, як «Машинобудівник» (Київ) – одна з найтитулованіших команд республіки, чемпіон та володар Кубка України 1954 року, а також команди Хмельницького, Чернігова, Одеси, Житомира та Рівного. Зпоміж усіх 6 зон полтавці потрапили до однієї з найсильніших.

Читати далі

Погода